WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Вибухові речовини та засоби підривання - Курсова робота

Вибухові речовини та засоби підривання - Курсова робота

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

"Вибухові речовини та засоби їх підривання"

Підривні роботи виконуються за допомогою вибухових речовин, вони є однією з галузей військово-інженерної справи і входять до складу основних заходів інженерного забезпечення бойових дій військ.

Підривні роботи виконують:

  • при наявності інженерних загороджень;

  • для швидкого руйнування (підривання) об'єктів;

  • при обладнанні проходів в інженерних загорожах, обвалах;

  • при знищенні боєприпасів, що не вибухнули;

  • при обробці ґрунтів;

  • для улаштування майн при обладнанні переправ на замерзлих водних перешкодах;

  • при веденні робіт по захисту мостів і піротехнічних споруд під час льодоходу і при виконанні інших завдань інженерного забезпечення.

Вибуховими речовинами, які використовуються при підривних роботах, називають хімічними з'єднаннями або сумішами, які під впливом деяких зовнішніх факторів здатні до швидкого хімічного розчеплення з утворенням гарячих газів, які під час поширення виконують механічну роботу.

Таке хімічне перетворення вибухових речовин прийнято називати вибуховими перетвореннями.

Вибухове перетворення в залежності від роду вибухової речовини і виду дії на нього може проходити в формі вибуху (детонації) чи горіння.

Детонація (вибух) – процес вибухового перетворення, зумовленого проходженням ударної хвилі по ВР, яка проходить з надзвуковою швидкістю, рівною сотням чи тисячам метрів в секунду. Горіння – це процес вибухового перетворення, зумовлений передачею теплової енергії від одного шару ВР до іншого, яке відбувається зі швидкістю декілька метрів за секунду. Збудження вибухового перетворення ВР називається ініціюванням. Для ініціювання вибухової речовини необхідно повідомити початковий імпульс, який може бути переданий одним із способів:

  • механічним (удар, тертя);

  • тепловим (іскра, полум'я, нагрівання);

  • електричним (нагрівання, іскровий заряд);

  • хімічним (реакції з інтенсивним виділенням тепла);

  • вибухом іншого заряду ВР (вибух сусіднього заряду).

Всі ВР, які застосовуються при проводженні підривних робіт і спорядження різних боєприпасів, діляться на три основні групи:

  • ініціюючі ВР;

  • бризантні ВР;

  • метальні ВР (порох).

ВР в залежності від їх природи і стану мають певні вибухові характеристики.

Найбільш важливими є:

  • чутливість до зовнішнього впливу;

  • енергія (теплота) вибухового перетворення;

  • швидкість детонації;

  • бризантність;

  • фугасність.

Ініціюючі ВР мають високу чутливість до зовнішніх взаємодій (удар, тертя і дія вогню). Вибух порівняно в невеликих кількостях ініціюючих ВР в безпосередньому контакті з бризантним ВР викликають детонацію. Ініціюючі ВР застосовуються виключно для спорядження засобів ініціювання (капсул-детонаторів, капсул-запалення). До ініціюючих ВР відносяться: гримуча ртуть, оксид свинцю. До них можуть бути віднесені і так звані капсульні склади, вибух яких може використовуватися для збудження детонації ініціюючих ВР або для загоряння пороху чи виробів з нього.

Бризантні ВР більш потужні і менш чутливі до різного роду зовнішніх взаємодій, ніж ініціюючі ВР. Збудження детонації в бризантних ВР зазвичай проходить вибухом заряду того чи іншого ініціюючого ВР, який входить до складу капсул-детонаторів, чи заряду іншого бризантного ВР.

Порівняно невисока чутливість бризантних ВР до удару, тертя і теплової дії, а відповідно і достатня безпечність, зумовлюють зручність у їх практичному застосуванні. Бризантні ВР застосовуються в чистому вигляді, а також у вигляді сплавів і сумішів один з одним.

За потужністю бризантні ВР поділяються на три групи:

  • ВР підвищеної потужності;

  • ВР середньої потужності;

  • ВР пониженої потужності,

До вибухових засобів підвищеної потужності відноситься –

тен (тетранітропентасеритпентрит). Це білий кристалічний засіб, негігроскопічний і нерозчинний у воді. Тен застосовується для виготовлення детонуючих шнурів і спорядження капсул-детонаторів.

Гексоген

(триметілентрінітроамін). Це легкокристалічний засіб білого кольору, він не має ні смаку, ні запаху, не гігроскопічний, у воді не розчиняється, горить білим полум'ям. З металами хімічно не взаємодіє.

Тетрил (тринітрофенілметілнітроамін). Це кристалічний засіб яскраво-жовтого кольору без запаху, солонуватий на смак. Тетрил не гігроскопічний і не розчиняється у воді, досить легко пресується до густини 1,60-1,65. Від кулі може вибухнути.

Вибухові засоби нормальної потужності це –

тротил

(трінітротолуол, тол) основне бризантне ВР, яке використовується для вибухових робіт і спорядження більшості боєприпасів; він являє собою кристалічний засіб від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, гіркувате на смак. Тротил не гігроскопічний і практично не розчинний у воді, випускають його у вигляді порошку, міленьких гранул. Тротил отримують в результаті обробки толуола – суміші азотної і сірчаної кислот. Пресуванням чи заливанням з нього виготовляють різні заряди і підривні шашки.

Пікринова кислота

(тринітрофенол, мелініт). Це кристалічний засіб жовтого кольору, гіркий на смак.

Порошинки пікринової кислоти дуже подразнюють дихальні шляхи. Пікринова кислота в холодній воді розчиняється слабо; в гарячій – краще. Розчини її зафарбовують шкіру і тканини в жовтий колір. Горить сильним полум'ям. Горіння може переходити в детонацію. Застосовується для спорудження деяких боєприпасів.

Пластичне ВР (пластид-4). Це однорідна маса схожа на тісто світло-кремового кольору густиною 1,4. Пластид виготовляється з порошкоподібного гексогена (80%) і спеціального пластифікатора (20%) шляхом ретельного перемішування. Пластит - 4 негігроскопічний і не розчинний у воді; легко деформується зусиллям рук. При пострілі гвинтівки кулею не вибухає.

З вибухових засобів пониженої потужності широко застосовується аміачно-селітерні вибухові засоби. Це механічні вибухові суміші, основною частиною яких є аміачна селітра; крім селітри в ці суміші входять вибухові чи легкозаймисті домішки.

Аміачна селітра – це кристалічний засіб білого чи блідо-жовтого кольору. Вона існує в декількох кристалічних формах, стійка лише в окремих температурних межах. Температурами переходу з однієї кристалічної форми в іншу є - 16 С0 і + 32 С0.

Аміачна селітра дуже гігроскопічна і добре розчиняється у воді, активно взаємодіє з оксидами металів, при цьому утворюється аміак і вода. Аміак вступає в хімічні взаємодії з деякими вибуховими засобами (тротил, тетрил), утворюючи чутливі до зовнішніх взаємодій з'єднання. Наявність вільного аміаку призводить до розвитку процесу ерозії металевих виробів.

Loading...

 
 

Цікаве