WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Боротьба з лісовими та торф’яними пожежами - Курсова робота

Боротьба з лісовими та торф’яними пожежами - Курсова робота

Час виконання робіт Т, годин = 2

Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 17

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 10

За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:

Хмарність = Суцільна

Час доби = День

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 4,8

Це буде ізотермія.

За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення

радіоактивної хмари при:

ізотермія

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 4,8

Вона буде 5 м/с приблизно.

За даними таблиці 2 для :

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 10

ізотермія

Швидкість вітру середня, м/с = 5 м/с визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:

Зона М:

Довжина = 155 км

Ширина = 0,78 км

Площа = 1070 кв км

Зона А:

Довжина = 29,5 км

Ширина = 1,16 км

Площа = 26,8 кв км

Визначаємо:

а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

Т к = Т п + Т

Т к - час кінця роботи

Т п - час початку роботи

Т - час роботи

Т к = 15,5 - 13 + 2 = 4,5

б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:

Д 1 = Д 2,5 / К 2,5

К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1

Д 2,5 = 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 1 = 45/0,7= 64,28571 рад/год

в) рівень радіації після закінчення роботи:

Д 4,5 = Д 1 * К 7,5

К 4,5 = 0,545 для 7,5 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 64,28571 рад/год

Д 4,5 = 64,28571*0,545= 35,03571 рад/год

г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за годин роботи у зонах забруднення:

Д = 1,7 * (Д 4,5 * t 47,5 - Д 2,5 * t 2,5)

t 4,5= 4,5 години

t 2,5 = 2,5 години

Д = 1,7*(4,5*35,03571-2,5*45) = 76,77321 рад

Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.

Знаходимо співвідношення:

А = (Д 2,5 / Д зад) * К осл * К 2,5

К осл = 1 робота на відкритій місцевості

Д зад = 17 Установлена доза (задана) радіації Д уст,

К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1

Д 2,5 = 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

А = 45*1*0,7/17= 3,781513

За таблицею 9 при:

А = 3,781513

Т п = 2,5

Т доп = 0,85 години приблизно.

Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.

Співвідношення:

А =(Д 1 / Д зад) * К осл

А = 64,28571*1/17= 3,781513

За таблицею 9 при:

А = 3,781513

Т = 2 Час виконання робіт Т, годин

К поч = 0,75 години приблизно.

Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:

Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5)

t 360 = 360 годин

t 2,5 = 2,5 години

Д 2,5 = 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 360 = Д 1 * К 360

К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 64,28571 рад/год

Д 360 = 64,28571*0,09 = 5,785714

Д від = 1,7 *(360*5,785714-2,5*45) = 3349,607 рад

Д від = 3349,607 рад або 33496,07 мЗв

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи. Оскільки Д від = 33496,07 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.

Висновки та пропозиції

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні

надзвичайно небезпечного зараження. За 2 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 76,77321 що перевищує Д зад = 17 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 17 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,85 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,75 години після аварії.

Розрахункова робота № 2 "Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу" (за методичкою № 5391) ВАРІАНТ 8

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 50

Метеорологічні умови = Напівясно, день, 40 град

Швидкість вітру, м/с = 1

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 4

Азимут ОНГ, град = 290

Азимут вітру, град = 135

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 50

Глибина зараження, км = 1,553893

Площа зони зараження, кв км = 3,790897

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 58,37143

Втрати від СДОР, чол.

1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 50 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K5 = 0,23 для ізотермії, сторінка 7

K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

Q (o) = 50

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Напівясно, день, 40 град

Швидкість вітру, м/с = 1

Це - ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*0,04*0,23*1,4*50= 0,11592 (тонн)

2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1

K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)

K6 = 3,03 із додатку 5, час від початку аварії, год = 4

K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 для необвалованого сховища

h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,025*0,04*1*0,23*3,03*1*50/(0,05*0,681)= 0,016783 (тонн)

3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює

при Q(e1) = 0,11592 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 1

Г 1 = 1,449 (кілометрів)

4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює

при Q (e2) = 0,016783 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 1

за пропорцією:

0,1 (тонн) - 1,25 (кілометрів)

0,016783 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,016783*1,25/0,1= 0,209786 (кілометрів)

Г 2 = 0,209786 (кілометрів)

5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,449

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,209786

Г = 1,553893 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При Швидкість вітру, м/с = 1

Це - 24 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 24 км та розрахованим 1,553893 (кілометрів)

Мінімум (1,553893;24) = 1,553893

6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км =3

За додатком 6 при ізотермія

при Швидкість вітру, м/с = 1

V = 6 км/год

T надходження = 3/6= 0,5 (години)

T надходження = 3*60/6= 30 (хвилин)

7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 1,553893 (кілометрів)

n при Швидкість вітру, м/с = 1

n = 2 (сторінка 7)

S = 3,14*1,553893*1,553893/2= 3,790897 (кв км)

8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 для необвалованого сховища

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1

K7 = 1,4 із додатку 3 для аміаку і температури 40

Т = (0,05*0,681)/(0,025*1*1,4)= 0,972857 (години)

Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1*1,4)= 58,37143 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 1,553893 км менша за відстань

від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не

попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.

Список використаної літератури

  1. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему "Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС" для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

  2. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.

Loading...

 
 

Цікаве