WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Боротьба з лісовими та торф’яними пожежами - Курсова робота

Боротьба з лісовими та торф’яними пожежами - Курсова робота

У всіх випадках залучення трубопровідних частин для подачі води в райони масових пожеж вони успішно справлялися з поставленими завданнями. У процесі їхнього виконання були відпрацьовані ефективні прийоми й способи подачі води з максимально можливою продуктивністю.

Особлива увага приділялася розвідці й готовності трубопровідних частин до оперативного реагування. Щодня з вертольотів велася повітряна розвідка з метою точного визначення координат вогнищ пожеж, їхнього характеру, наявності вододжерел, вивчення місцевості і її доступності для автотранспорту. На командних пунктах частин перебували резерви особового складу, автотранспорт, запас труб (15-20 км) і встаткування, завантаженого на автомобілі, готові до транспортування засобу перекачування, ремонтні майстерні й засоби зв'язку. Наявність резерву й постійна актуалізація відомостей дозволяли оперативно реагувати на зміни обстановки, найбільше раціонально використовувати сили й засоби.

Для забезпечення максимального напору води передбачався ряд мір. Підпірні станції, що мали на вході й виході насосів по двох рукава, установлювалися на пологих берегах якнайближче до зрізу води. Головні насосні станції, до складу яких входили пересувні насосні установки ШТОВХНУ-100/200М, розгортали на мінімальному видаленні від підпірних станцій (12-24 м). При перекачуванні води на відносно короткі відстані (до 10 км) робочі колеса насосів з'єднували паралельно.

Специфіка пожеж полягала в тім, що безліч вогнищ різної інтенсивності горіння поширювалося на великих територіях. До кожного вогнища необхідно було простягнути одну або кілька ліній трубопроводу й подати по них воду, тому трубопровідним частинам і підрозділам доводилося розгортати й експлуатувати велика кількість далеко розташованих друг від друга автономних ліній. Основним завданням виконуваних при цьому робіт був оптимальний розподіл сил і засобів для одночасного розгортання нових ліній трубопроводу, подачі води у вогнища пожеж по декількох існуючих лініях, демонтажу трубопроводу й вивозу труб тих ліній, потреба в яких відпала.

Розподіл сил і засобів залежало від ефективності гасіння пожеж. На першій стадії головні зусилля були спрямовані на уведення в лад нових ліній трубопроводу. З моменту уведення в експлуатацію 13 серпня 1972 р. перших дев'яти ліній ПМТ число їх постійно збільшувалося. За станом на 28 серпня використовувалася максимальна кількість ліній (41), по яких щодоби подавалося 87, 8 тис. т води. У міру придушення вогнищ вогню потреба в лініях зменшувалася. Основний зміст робіт на цій стадії - подача води по що залишилися й демонтаж ліній, що звільнилися.

Слід зазначити, що як цільова функція оптимізації використовувався критерій максимальної площі погашеної пожежі за мінімальний час, У свою чергу, площу погашеної пожежі безпосередньо пов'язана з подачею води по трубопроводу. У середньому щодоби по розгорнутих лініях трубопроводу перекачувалося близько 50 тис, т води. Для доставки такої кількості води автоцистернам треба було б щодоби робити 10 тис. рейсів вантажопідйомністю 5 т. Переваги подачі води в райони масових пожеж по трубопроводу зв'язані також і з тим, що водні джерела були значно вилучені від вогнищ горіння, через що автотранспорт (авторозливні станції АРС-12Д хімічних військ і пожежні цистерни) виявився малоефективним.

Усього за серпень-вересень 1972 г. трубопровідні частини розгорнули 188 ліній загальною довжиною 1293, 3 км. По них було подано 4, 593 млн. м. куб. води, за допомогою якої ліквідовані лісові пожежі й загоряння торфовищ на 440 км. кв., або 44 тис. га.

Висока ефективність польових трубопроводів як засоби подачі на значну відстань більших обсягів води, а також отриманий трубопровідними з'єднаннями й частинами досвід визначили їхнє використання для аналогічних цілей в 1976, 1980, 1981 і 1991 р. у багатьох регіонах країни. В 1981 р. у чотирьох областях розгорнуто 23 лінії трубопроводу й подано у вогнища лісових пожеж більше 1 млн. м. куб. води.

Таким чином, застосування польових магістральних трубопроводів при ліквідації масових лісових і торф'яних пожеж має свою історію, відому далеко не всім. Безсумнівно, що область їхнього використання в подібних ситуаціях може бути розширена, наприклад, для зупинки поширення крайки пожежі (локалізація) або повного його гасіння.

Обсяг подаваної по трубопроводу води може бути різним: все залежить від кількості встановлених насосних станцій. Величини подач для ПМТ обмежені числом насосних установок, що входять до складу комплекту, які забезпечують роботу трубопроводу довжиною 12- 15 км на середньопереписаної місцевості. При перекачуванні на менші відстані, характерні для розглянутих обставин, подається більша кількість води.

Як правило, довжина трубопроводу залежить в основному від розташування вододжерел і вогнищ горіння відносно один одного, у меншому ступені - від наявності доріг (вона може стати своєрідною характеристикою того регіону, у якому виникли пожежі).

Аналогічним чином можна визначити довжина ліній для будь-якого географічного району, тобто виявити далекість вогнищ пожежі від вододжерел. Для цього зовсім не обов'язково розгортати лінії трубопроводу - можна скористатися картографічним матеріалом і відомими математичними моделями. Наявність таких характеристик дозволяє завчасно виявити потребу в силах і засобах з метою локалізації й ліквідації масових пожеж.

Для подачі води у вогнища пожеж існують різні методи розгортання трубопроводу, вибір яких залежить від характеристики пожежі, наявності й розташування джерел води, рівня існуючої й потенційної небезпеки конкретного вогнища горіння. Наприклад, при розгортанні трубопроводу від джерела води до вогнища пожежі використовують такі методи, як розгортання до фронту пожежі однієї або декількох магістральних ліній; розгортання декількох магістральних ліній трубопроводу з різних напрямків до одного вогнища; пристрій відводів від магістральної лінії трубопроводу до декількох вогнищ горіння; оточення вогнища пожежі лінією трубопроводу; охоплення вогнища пожежі лінією трубопроводу з однієї або декількох сторін; розгортання декількох ліній трубопроводу у вигляді "гребінки".

У процесі застосування ПМТ для гасіння масових пожеж вироблені наступні способи використання води:

подача води компактними (розпорошеними) струменями через пожежні стовбури;

розбризкування води через стики трубопроводу; створення захисних водяних зон у населених пунктів і промислових підприємств, а також запасів води у водоймах, замкнутих складках місцевості й проміжних буферних ємностей для її наступного використання;

затока дренажних канав і обводнювання площ палаючих торфовищ;

наповнення ємностей пожежних машин і авторозливних станцій.

По досвіду, накопиченому в ході ліквідації лісових і торф'яних пожеж, можна назвати три основних принципи використання ПМТ для подачі води: локалізація вогнищ пожеж (протипожежна оборона); захист населених пунктів і важливих об'єктів від наступаючого фронту вогню; активне гасіння пожеж (протипожежне настання). Кожний з перерахованих принципів реалізується різноманітним сполученням описаних вище методів розгортання трубопроводів і способів подачі води (залежно від обстановки).

Перевагами використання ПМТ при гасінні великих лісових і торф'яних пожеж є: створення розгалужених систем будь-якої конфігурації й урізання в них у будь-якому місці; невразливість трубопроводу при наїзді на нього колісної техніки й завалі його обгорілими деревами; можливість швидкого демонтажу споруджених трубопровідних ліній і переміщення на інший об'єкт; працездатність навіть при поширенні фронту вогню безпосередньо на місцевість, де прокладений трубопровід, під час перекачування води.

Досвід ліквідації масових пожеж дозволив розробити нові принципи використання ПМТ, які виявилися не тільки оперативним і потужним засобом подачі води до вогнищ пожеж, але й продемонстрували високу ефективність при безпосереднім гасінні вогню. Однак широке застосування трубопроводів у загальній системі ліквідації масових лісових пожеж стримується відсутністю законодавчої й нормативної бази, науково обґрунтованої концепції й тактики дій трубопровідних частин і підрозділів Міноборони Росії в таких обставинах.

Потрібна подальша розробка наукових основ і технічного забезпечення способів і методів розгортання польових магістральних трубопроводів, тактики дій трубопровідних частин для гасіння лісових пожеж. Одночасно із цим для більше ефективного використання подаваної по трубопроводах води необхідно мати комплекти додаткового встаткування (малогабаритні переносні мотопомпи, ручні, лафетні й торф'яні стовбури, пожежні рукави, трійники й т.п.).

Розрахункова робота № 1 "Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС" (за методичкою № 6058). ВАРІАНТ № 8

Вихідні дані та Значення

Час аварії, год, хв. = 13

Час доби = День

Хмарність = Суцільна

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 4,8

Напрямок середнього вітру азимут, град = 210

Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 15,5

Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 45

Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 15,5

Loading...

 
 

Цікаве