WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Україна на шляху євроатлантичної військової інтеграції - Реферат

Україна на шляху євроатлантичної військової інтеграції - Реферат

Наші дослідження свідчать про те, що неможливо пояснити негативне ставлення певної частки українського суспільства стосовно НАТО лише тезою про її непоінформованість.

Інформаційна політика повинна бути компетентною, прозорою і правдивою, тому що в умовах надзвичайного поширення інформації будь-яка прихованість або неправдивість викликає лише невизнання, негативне ставлення, більш того, ворожість, до об'єкта або заходу, у позитивності якого нас наполегливо переконують. А прикладів безвідповідального, "лукавого" ставлення українських політиків до свого електорату безліч.

Таким чином, як висновок слід зазначити, що реалії сьогодення свідчать, що з погляду на наявні транснаціональні загрози на рівні окремої держави ефективно протидіяти цим викликам досить важко, особливо з огляду на рівень економічного і технологічного розвитку тої чи іншої країни. Саме тому членство України в Північноатлантичному альянсі або іншому військово-політичному блоці може бути оптимальним рішенням у сфері захисту національних інтересів держави. Оскільки сьогодні НАТО є майже єдиним активним фактором формування загальноєвропейської безпеки, то, ставши членом цього військово-політичного блоку, Україна дістане можливість брати безпосередню участь у прийнятті рішень, які не тільки стосуються її національної безпеки, але й створюють сучасну архітектуру безпеки на європейському континенті в цілому. Питання про членство в НАТО або інших військових організаціях повинно бути не самостійною проблемою, а вирішувати стратегічні завдання у сфері національної безпеки держави.

Незважаючи на те, що з моменту набуття Україною незалежності навколишній світ істотно змінився, зовнішня політика нашої держави здійснюється відповідно до двополюсного світопорядку. Політичні перетворення в Україні не набули незворотного характеру, демократичні досягнення перших років незалежності не отримали подальшого розвитку, тому рішення про євроатлантичну інтеграцію України не є остаточно усвідомленим та безповоротним вибором керівництва держави і всього суспільства.

Якщо вважати, що на початку XXI століття українське державне керівництво визначилося з вибором прозахідного шляху євроатлантичного розвитку країни, то варто визнати, що воно це зробило без обговорення і узгодження з громадськістю. Крім того, структури державного управління майже монополізували сферу проведення політики інтеграції до Північноатлантичного альянсу. Громадські організації, політичні партії та рухи практично не залучаються до розробки і реалізації стратегії та тактики входження України у загальноєвропейські структури безпеки, зокрема НАТО. Лише коли реалізація політики євроатлантичної інтеграції стане справою всього суспільства, а не окремих інститутів влади, вона буде ефективною та сприятиме входженню України у європейські структури безпеки.

Зовнішньополітична діяльність України вимагає сучасного законодавчого забезпечення, яке повинно спиратися на детально опрацьовану систему національної безпеки та адекватні орієнтири зовнішньої політики. Прийняття оновленого Закону "Про основи внутрішньої і зовнішньої політики" та корегування Закону "Про основи національної безпеки України" позбавить державу від невизначеної, а часом і суперечливої, зовнішньої політики, забезпечить незворотність європейського вибору, посилить міжнародний авторитет України як прогнозованого партнера у сфері загальноєвропейської безпеки, зокрема Північноатлантичного альянсу.

Інформаційне забезпечення політики євроатлантичної інтеграції вимагає суттєвої модернізації. Сьогодні недостатньо лише інформаційних повідомлень, газетних статей, телевізійних сюжетів, які висвітлюють діяльність НАТО і політику держави щодо євроатлантичної інтеграції. Потрібна не тільки об'єктивна інформація про альянс, а робота з цільовими групами населення, що враховує й регіональні особливості нашої країни.

Література:

  1. Декларація "Про державний суверенітет України" // Законодавство України з питань військової сфери. - К.: Азимут-Україна. - 2003. - С. 12 - 15.

2. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України // Законодавство України з питань військової сфери. - К.: Азимут-Україна. - 2003. - С. 15 - 16.

3. Закон України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 р. № 1934-XII // Законодавчі акти України з питань військової сфери і державної безпеки. - К.: Верховна Рада України. - 1992. - С. 17 - 25.

  1. Заява Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року з приводу укладення Україною Угоди "Про співдружність Незалежних Держав"// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 13. - С. 376 - 377.

  2. Довідник НАТО. - Brussels: Office of Information and Press, 2001 - 608 p.

  3. Воєнна доктрина України // Законодавчі акти України з питань військової сфери. Збірник № 8. - К.: МО України, 1994. - С. 3 - 10.

7. Основні напрями зовнішньої політики України // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 37. - С. 935 - 948.

8. Книш В. Україна і європейська безпека // Народна армія. -1993. - 24 червня (№ 117).- С. 1.

  1. Співробітництво України з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру" (інформаційна довідка) // Наука і оборона. - 1998. - № 4. - С. 23 - 32.

  2. Partnership for Peace. NATO summit Brussels 10th January 1994. - NATO Graphics studio. - 8 p.

  3. Гудим В. Досвід України в миротворчій операції КФОР та участі в програмі "Партнерство заради миру" / Миротворча діяльність України: кооперація з НАТО та іншими структурами європейської безпеки. - К.: Стилос, 2002. - С. 74 - 85.

  4. Спільна заява України і НАТО для преси від 14.09.1995 // Політика і час. - 1995. - № 10. - С. 81 - 83.

  5. Храбан І.А. Система європейської безпеки і напрями воєнно-політичної інтеграції України до її структур: Монографія. - К.: Варта, 2005. - 544 с.

  6. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору // Народна армія. - 1997. - 11 липня (№ 118). - С. 1, 3.

  7. Постанова Верховної Ради України "Щодо відносин України і Організації Північноатлантичного договору (НАТО)" від 23 квітня 1999 року № 612-XIV // Голос України. - 1999. - 27 квітня (№ 76). - С. 2.

  8. Українське суспільство - 1996: думки, оцінки й умови життя населення України // Політичний портрет України. Бюлетень фонду "Демократичні ініціативи". - 1996. - № 17. - С. 73 - 93.

  9. Прес-служба фонду "Демократичні ініціативи". Чи треба Україні стати членом НАТО? // Урядовий кур'єр. - 1997. - 30 січня (№ 16 - 17). - С. 11.

18. Николаева А. Военные говорят: кто не был в армии, тот многое потерял, а кто там был, потерял в два раза больше // Зеркало недели. - 1996. - 15 - 21 июня (№ 24). - С. 1 - 2.

19. Декларація глав держав та урядів країн-учасниць саміту Комісії Україна-НАТО // Путівник до саміту НАТО у Вашингтоні 23 - 25 квітня 1999року. - Брюссель: Офіс інформації та преси НАТО. - 1999. - С. 89 - 90.

20. Горбулін В.П. Взаємовідносини Україна - НАТО в контексті євроатлантичних інтеграційних процесів // Національна безпека і оборона. - 2003. - № 7. - С. 5 - 7.

  1. Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року . - К.: МО України, 2004. - 103 с.

  2. Поляков Л., Пашков М. Україна - НАТО: Тепло... ще тепліше // Дзеркало тижня. - 2002. - 11 - 17 травня (№ 17). - С. 1, 3.

  3. Закон України "Про основи національної безпеки України" // Урядовий кур'єр. - 2003. - 30 липня (№ 139). - газета в газеті Орієнтир. - № 28. - С. 1 - 6.

  4. Воєнна доктрина України // Народна армія. - 2004. - 23 червня (№ 116). - С. 3 - 5.

25. Указ Президента України "Питання Воєнної доктрини України // Стратегічна панорама. - 2005. - № 1. - С. 17.

26. Соціологічна служба "Дня" // День. - 2006. - 4 березня (№ 36). - С. 1.

Loading...

 
 

Цікаве