WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Заходи медичної служби по захисту особового складу військ від зброї масового ураження - Реферат

Заходи медичної служби по захисту особового складу військ від зброї масового ураження - Реферат

Захист від зброї масового ураження частин і підрозділів

медичної служби

Заходи щодо захисту від ЗМУ, протипожежні, охоронні та оборонні заходи повинні забезпечити живучість частин і підрозділів медичної служби, збереження боєздатності, попередження або зниження нових уражень поранених та хворих, а також втрат особового складу, майна і транспорту.

Захист від ЗМУ частин і підрозділів медичної служби включає:

максимальне використання захисних і маскуючих властивостей місцевості, наявності захисних споруд, інженерного обладнання і маскування частин і підрозділів медичної служби;

завчасне попередження особового складу про початок застосування ЗМУ, про загрозу затоплення і райони пожеж;

проведення радіаційної, хімічної розвідки районів розташування та маршрутів руху медичних частин і підрозділів;

дозиметричний, хімічний контроль поранених і хворих, особового складу, техніки, припасів, майна, їжі і води;

санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні медичні заходи;

забезпечення особового складу, поранених і хворих індивідуальними засобами захисту від ЗМУ;

виявлення наслідків застосування ЗМУ;

забезпечення безпеки і захисту поранених та хворих, особового складу при знаходженні на зараженій місцевості, в зонах руйнувань, затоплень і пожеж та при подоланні їх;

ліквідацію наслідків застосування ЗМУ і відновлення боєздатності частин і підрозділів медичної служби;

протипожежні заходи.

Для розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин в першу чергу використовуються лісові масиви, яри, лощини, зворотні схили висот, підземні виробки, ущелени, а також підвальні і захисні споруди, залишені військами.

Інженерне обладнання місця розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин починається відразу з моменту його прибуття, а при можливості - завчасно. В залежності від завдань і часу, в першу чергу обладнують відкриті і перекриті щілини для поранених, хворих і особового складу (2-3 щілини для медичного пункту частини; 15-20 - для омедб на 10-12 чоловік кожна), зводяться споруди для функціональних підрозділів, в яких надається медична допомога і розташовуються тяжкопоранені і тяжкохворі (2-3 для медичного пункту частини, 8-10 для омедб). В подальшому зводяться споруди для інших функціональних підрозділів, обладнуються окопи і укриття для матеріальних засобів та техніки. Споруди із спеціальним обладнанням повинні забезпечувати безпечне перебування в них поранених, хворих і особового складу.

При загрозі зараження отруйними, радіоактивними речовинами інженерні споруди (сховища) переводяться на режим фільтровентиляції. Двері і вікна приміщень, споруд щільно зачиняються. Проводяться заходи щодо захисту припасів води та матеріальних засобів.

Для підвищення захисних властивостей підземних виробок при можливості герметизуються входи і обладнуються захисні двері. При використанні житлових, громадських, виробничих будівель як сховищ, займаються нижні поверхи та підвали, вікна закладаються мішками з піском, цеглою та іншими підручними матеріалами. В разі застосування ядерної зброї маскування досягається вмілим використанням властивостей місцевості, застосування табельних і підручних маскуючих засобів, фарбуванням палаток і техніки під колір оточуючої місцевості, пересуванням по можливості вночі в умовах обмеженого спостереження, дотримання радіо- і світломаскування, підтриманням твердого порядку у районі розгортання (розміщення) медичних підрозділів та частин і завчасним виявленням та усуненням демаскуючих ознак.

Попередження частин (підрозділів) медичної служби про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також сповіщення про радіоактивне і хімічне забруднення місцевості і атмосфери викидами руйнованих АЕС або хімічних підприємств про район руйнувань, затоплень і пожеж здійснюється встановленим порядком.

Дозиметричний і хімічний контроль здійснюється з метою отримання даних для оцінки боєздатності медичних підрозділів і частин. Він включає: визначення доз опромінення поранених, хворих і особового складу, характер і ступені зараження людей, припасів, майна, їжі, води радіоактивними і отруйними речовинами.

Санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні заходи в медичних підрозділах і частинах (установах) організуються командирами (начальниками) і здійснюються своїми силами та засобами, а у необхідних випадках, силами і засобами начальника медичної служби.

Командири (начальники) організують забезпечення поранених, хворих і особовий склад індивідуальними засобами захисту від ЗМУ, організує навчання правилам їх застосування.

Вияв наслідків впливу ЗМУ включає визначення кількості і характер втрат особового складу, техніки, матеріальних цінностей, характер зараження, навколишнього середовища уражаючими чинниками ЗМУ.

Забезпечення безпеки поранених і хворих, особового складу при перебуванні в зонах зараження досягається за рахунок знань командиром (начальником) радіаційної і хімічної обстановки в районі розміщення і вірним прогнозуванням зміни бойової обстановки, ступеня опромінення поранених, хворих і особового складу; своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального та колективного захисту, інженерних споруд (сховищ), захисних властивостей місцевості; вибором найбільш ефективних способів подолання зон зараження і чітким дотримуванням правил поведінки поранених, хворих і особового складу в цих районах.

Зони радіаційного і хімічного зараження минають або долаються у напрямках, що забезпечують найменший ступінь опромінення (зараження) особового складу, поранених і хворих. При подоланні зони на автомобілях вони повинні рухатись з підвищеною швидкістю, при збільшених дистанціях між машинами; при подоланні зон зараження отруйними речовинами поранені та хворі, особовий склад, що знаходиться у відкритих машинах, використовує протигази і засоби захисту шкіри, а у закритих машинах - тільки протигази; зони радіоактивного зараження в умовах великої запиленості особовий склад у відкритих машинах долає в захисних плащах і респіраторах, в закритих машинах - в респіраторах.

Після подолання зон зараження в залежності від становища проводиться часткова або повна санітарна обробка особового складу, поранених і хворих, дезактивація і дегазація зброї та транспорту.

В районах пожеж, руйнувань, затоплень командир (начальник) проводить оперативно-тактичні заходи щодо забезпечення безпеки поранених, хворих і особового складу.

Ліквідація наслідків впливу ЗМУ проводиться, як правило, без припинення виконання поставлених завдань і включає відновлення боєздатності медичних підрозділів і частин (установ), рятувальні роботи, надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх вивіз (виніс) із зон зараження, руйнувань, затоплень і пожеж, дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку поранених і хворих та особового складу, спеціальну обробку техніки і матеріальних засобів. Для проведення рятувальних робіт в зонах ураження, руйнувань, затоплень і пожеж в госпіталях, омедб, (МПП) створюється команда (група) для ліквідації наслідків застосування ЗМУ.

Попередження пожеж і боротьба з ними забезпечується: додержанням правил пожежної безпеки, розсередженим зберіганням вогненебезпечних речовин і майна та їх окопування, вогнезахисним покриттям наметів, прибиранням з території легкоспалахуючих предметів, створенням запасів води та інших засобів тушіння пожеж, навчанням особового складу правилам попередження та тушіння пожеж. При появі пожежі перед усе ліквідуються осередки, що є загрозою для поранених і хворих, вогнезапальні матеріали віддаляються на небезпечну відстань. При необхідності поранені і хворі, в першу чергу, евакуюються в небезпечні місця у разі виникнення пожежі в підрозділах медичних частин (установ).

Література

  1. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С.114-127.

2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова - М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186.

3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической патологией. - М.: Воениздат, 1989. – 108 с.

4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред. А.И.Черкеса.- К.: Здоров'я, 1964. - С.325-350.

5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів - К.: УВМА, 2003. – 102 с.

6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2003 р. – 362 с.

Loading...

 
 

Цікаве