WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини шкірнонаривної дії зміст лекції та методика її викладення - Реферат

Отруйні речовини шкірнонаривної дії зміст лекції та методика її викладення - Реферат

ПРОФІЛАКТИКА УРАЖЕНЬ. АНТИДОТНА ТА СИМПТОМАТИЧНА ТЕРАПІЯ. ЗМІСТ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УРАЖЕНИМ У ХІМІЧНИХ ВОГНИЩАХ ТА НА ЕТАПАХ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ.

Профілактика уражень та основні принципи лікування.

Для запобігання уражень ОР шкірнонаривної дії необхідно своєчасно використовувати засоби захисту органів дихання та шкіри.

При попаданні крапель ОР на шкіру або одяг у перші 5 хвилин проводять часткову санітарну обробку за допомогою ІПП-8. Крім табельного засобу, можуть бути використані розчини 2% монохлораміну, 5-10% розчин йоду (при ураженні шкіри чи рани люїзитом). Після часткової санітарної обробки у найближчі 24 години необхідно провести повну санітарну обробку, тобто 6-7 кратну гігієнічну помивку тіла з милом.

При попаданні ОР в шлунково-кишковий тракт із зараженою водою або їжею терміново викликати блювоту і по можливості ретельно промити шлунок та стравохід 0,02% розчином марганцю або водою.

Лікування уражених ОР шкірнонаривної дії має проводитись у декількох напрямках. По-перше, це лікування місцевих уражень, які можуть виникати внаслідок контакту ОР із шкірою, слизовими очей, дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту, що знижує ступінь всмоктування токсичних метаболітів, які утворюються у вогнищах, та сприяє більш швидкому відновленню уражених ділянок. По-друге, проведення антидотного лікування унітіолом люїзитних уражень (для іприту ефективного антидоту не існує). По-третє, використання детоксикаційних методів з метою виведення з організму отрут через видільну систему. По-четверте, це проведення симптоматичної і патогенетичної терапії, яка сприяє підтриманню основних життєвих функцій організму. Тільки при проведенні цих методів лікування можливий успіх при наданні медичної допомоги ураженим ОР шкірнонаривної дії.

При місцевому ураженні шкірних покривів можуть використовуватись як консервативні, так і хірургічні методи лікування. Така тактика вибору методу залежить від площі, глибини, локалізації ураження, а також ступеня напруги та інфікованості пухирів.

При консервативному лікуванні використовуються методи, які спрямовані на захист шкірного дефекту від втручання вторинної інфекції; некролітичні засоби для відторгнення струпу; препарати, які переводять колікваційний некроз у коагуляційний, що скорочує терміни регенерації; засоби та методи, які стимулюють процеси загоєння.

При наданні медичної допомоги ураженим з пероральним потраплянням ОР в організм необхідно використовувати при промиванні шлунку розчини окислювальної дії (0,02% розчин марганцю) у сполученні із сорбентами.

При ураженнях слизових оболонок промивання водою чи 2% розчином соди при люїзитних ураженнях або 0,5% розчином хлораміну при іпритних ураженнях.

При люїзитних ураженнях проводиться антидотне лікування унітіолом, який можна використовувати для лікування місцевих уражень у вигляді мазі 20% чи пов'язки, зволоженої 5% розчином. При резорбтивній формі унітіол вводиться за наступною схемою: підшкірно або внутрішньом'язово по 5 мл 5% розчину на 1 добу 4-6 разів з інтервалом 4-6 годин; 2-3 доби - 2-3 рази з інтервалом 8-12 годин, у наступні 4-5 діб 1 раз на добу.

Дезінтоксикаційна терапія особливо показана при іпритних ураженнях. Виконується шляхом внутрішньовенного вливання 20 мл 30% розчину тіосульфату натрію, а також консервованої крові або кровозамінника. При люїзитних ураженнях - 100 мл 25% глюкози (фізіологічний розчин протипоказаний через можливий набряк легенів).

При комплексному місцевому та загальному лікуванні патогенетична та симптоматична терапія корегує процеси життєдіяльності основних органів та систем. Так, при явищах токсемії призначається оксигенотерапія; при порушеннях кислотно-лужної рівноваги - луги; при серцево-судинній недостатності - серцеві глікозиди, препарати адреналіну; при розвитку іпритної анемії - трансфузія ядерної фракції кісткового мозку і введення вітаміну В12, АТФ, фолієвої кислоти; при приєднанні вторинної інфекції - антибіотики, сульфаніламідні препарати та інше. Не останнє місце, особливо при іпритному ураженні, грає збалансоване і раціональне харчування.

Зміст медичної допомоги ураженим у хімічних вогнищах та на етапах медичної евакуації.

Внаслідок застосування ОР шкірнонаривної дії, на місцевості утворюється стійке вогнище сповільненої дії, що буде визначати обсяг медичної допомоги.

Обсяг першої медичної допомоги (зона зараження):

одягають протигаз після попередньої обробки очей водою з фляги і обличчя вмістом ІПП-8;

проводять часткову санітарну обробку;

при попаданні ОР в шлунок викликають блювоту (поза зоною зараження);

уражені евакуюються з зони зараження.

Виділяють уражених з явними симптомами подразнення очей і слизових оболонок дихальних шляхів, яких евакуюють у першу чергу.

Обсяг долікарської допомоги (МПБ):

проводять повторну санітарну обробку за допомогою ІПП-8;

при ураженнях очей іпритом їх промивають 2% розчином бікарбоната натрію або 0,02% розчином марганцево-кисного калію закладають синтоміцинову мазь за віку; при попаданні люїзиту - унітіолову мазь;

при ураженні органів дихання промивають порожнину рота та носоглотки 2% розчином бікарбоната натрію і дають сорбент при попаданні ОР в шлунок;

інгаляція кисню, введення камфори за показаннями.

Обсяг першої лікарської допомоги (МПЧ):

Невідкладні заходи:

часткова санітарна обробка;

при ураженні люїзитом вводять унітіол;

накладають вологу пов`язку з 1-2% розчином хлораміну або протиопікову емульсію на уражені ділянки шкіри іпритом;

при ураженні очей, їх промивають розчином монохлораміну (О,25% - О,5%) чи 2% розчином гідрокарбонату натрію. За віки закладують 5-10% синтоміцинову мазь (при ураженні іпритом) або 30% мазь унітіолу (при ураженнях люїзитом);

промивають шлунок 0,02% розчином KMnO4 і дають сорбент;

кисень і серцево-судинні засоби за показаннями.

Заходи, які можуть бути відкладені:

профілактичне введення антибіотиків;

лужні інгаляції і симптоматичні засоби.

Важкоуражених евакуюють у першу чергу.

Обсяг кваліфікованої медичної допомоги (омедб):

Невідкладні заходи:

повна санітарна обробка;

при вираженій резорбтивній дії вводять розчини гіпосульфіту натрію, хлористого кальцію, глюкози, серцево-судинні засоби, луги;

продовжують лікування унітіолом за схемою;

вводять антибіотики;

застосовують синтоміцинову очну мазь;

призначають засоби проти свербіння при ураженнях шкіри.

Заходи, які можуть бути відкладені:

лужні інгаляції уражених органів дихання;

переливання крові при важких ураженнях;

вивільнення вмісту шкіряних пухирів.

Легкоуражених, у яких після надання медичної допомоги симптоми ураження повністю усунені і загальний стан здоров`я за висновками лікарів задовільний, повертають до строю. Подальше лікування уражених проводять за необхідністю у відповідних військово-польових госпіталях.

Література

1. Военная токсикология, радиология и медицинская защита. /Под ред. Н.В. Саватеева. – Л.: ВМА, 1987. – С. 93-114.

2. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. /Под ред. Н.И.Каракчеева. – Ташкент, Медицина, 1988. – С. 147-180.

3. Отравляющие вещества. Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова – М.: Воениздат, 1990. – С.120-147.

4. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической патологией. – М.: Воениздат, 1983. -С.28-38.

5. Указания по военной токсикологии. – М.: Воениздат, 1975. – С. 26-62.

6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С.50-64.

7. Медичні аспекти хімічної зброї. Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. - К.: УВМА, 2003. – С.14-18, 88-99.

Loading...

 
 

Цікаве