WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини шкірнонаривної дії зміст лекції та методика її викладення - Реферат

Отруйні речовини шкірнонаривної дії зміст лекції та методика її викладення - Реферат

Для люїзитних шкірних уражень характерно:

в період контакту пекуча біль у місці контакту ОР;

прихований період 10-15 хвилин;

стадія еритеми - почервоніння шкірних покривів з'являється через 5-20 хвилин. Межі еритеми різко окреслені, болісні, яскраво-червоні, виражений набряк, спостерігаються часті крововиливи;

бульозна стадія розвивається через 2-6 годин, пухирі поодинокі, великі, однокамерні, вміст швидко мутніє;

стадія виразки - дно яскраво-червоне, численні крововиливи, максимальний розвиток процесу досягається на 2-3 добу (у важких випадках виразка може доходити до м'язів);

загоєння проходить значно швидше (3-4 тижні), рана вкривається твердим струпом, а після його відторгнення, як правило, пігментація відсутня або незначна і переважно носить характер цяток.

Ураження шкіри іпритом і люїзитом у вигляді пари. При ураженні парою іприту характерними особливостями, по-перше, є більш довгий прихований період (5-15 годин) та, по-друге, дифузне розповсюдження запального процесу на шкіряних покривах. Уражаються частіше чутливі ділянки шкіри (пахви, пахові складини, підколінні та ліктьові згини, статеві органи, внутрішня поверхня стегон, шия). Патологічний процес закінчується на стадії еритеми чи бульозній стадії. Пара люїзиту діє на шкіру значно слабкіше. Ураження, як правило, закінчується на стадії еритеми.

Ураження органів дихання

При ураженні парою ОР шкірнонаривної дії виникає деструкція епітелію дихальних шляхів, що призводить до тяжких порушень функції органів дихання. Ця обставина, в свою чергу, посилює загальний перебіг інтоксикації, що виявляється вираженою гіпоксією організму. Також слід зазначити, що люїзитні ураження органів дихання порівняно з іпритними носять більш агресивний характер і, з точки зору наслідків, як правило, несприятливі. При інгаляційному ураженні ОР шкірнонаривної дії виділяють легкий, середній та важкий ступені.

Іприт. Легкий ступінь виникає при вдиханні пари ОР у концентрації 0,004 г/м3протягом 1 години. Прихований період складає 10-12 годин, далі розвивається клініка ринофарінголарингіту. Видужання наступає на 10-12 добу.

Середній ступінь виникає при концентрації 0,004 - 0,007 г/м3/год. Прихований період складає 6-12 годин. Потім розвивається клініка трахеобронхіту. При неускладненому трахеобронхиті видужання наступає на 4-6 тижні.

Важкий ступінь виникає при концентрації 2 г/м3/год. Прихований період скорочується до 2-5 годин. Розвивається важка бронхопневмонія. Смерть може наступити на 3-4 чи 9-10 добу. У випадку сприятливого закінчення пневмонії відносне одужання наступає на 1-4 місяці.

ЛюїзитЛегкий ступінь виникає при концентрації 0,002 г/м3/год. Прихований період відсутній. Симптоматика ураження верхніх дихальних шляхів нагадує дію стернитів (кашель, чхання, біль за грудиною). Видужання наступає на 1-3 добу.

Середній ступінь виникає при концентрації 0,01-0,03 г/м3/год. Прихований період відсутній. Розвивається трахеобронхіт, який може ускладнитись бронхопневмонією. При сприятливому закінченні видужання наступає на 2-3 тижні.

Важкий ступінь виникає при концентрації >0,03 г/м3/год і характеризується токсичним набряком легенів, який протягом 1-2 діб найчастіше призводить до смерті.

При сприятливому закінченні інгаляційних уражень ОР шкірнонаривної дії розвиваються наступні ускладнення: при іпритних ураженнях рецидивуючі пневмонії, хронічна бронхопневмонія, пневмосклероз, гангрена легенів, абсцес, ателектаз; при люїзитних ураженнях - гостра серцево-судинна недостатність, хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба.

Ураження очей

Очі дуже чутливі до дії ОР шкірнонаривної дії. Ураження може бути викликане як парою, так і рідиною. Клінічно виділяють легкий, середній і важкий супіні ураження.

ІпритЛегкий ступінь ураження очей характеризується прихованим періодом 30 хвилин - 3 години, розвитком неускладненого кон'юнктивіту. Одужання наступає через 6-15 днів.

Середній ступінь. Прихований період - до 1 години, потім розвивається катарально-гнійний кон'юнктивіт. Ускладнень не буває.

Важкий ступінь виникає у випадку попадання крапель ОР або у випадку контакту очей з її парою протягом 10 хвилин при концентрації 0,1 г/м3. При цьому прихований період відсутній, розвивається виразковий кератокон'юнктивіт, який може ускладнитися панофтальмітом, прориванням рогівки, більмом.

Люїзит. Легкий ступінь характеризується відсутністю прихованого періоду та катаральним кон'юнктивітом, який не дає ускладнень. Одужання наступає на 1-3 добу.

Середній ступінь клінічно перебігає як і при ураженні іпритом. Одужання наступає на 2-6 тижні.

Важкий ступінь характеризується розвитком виразково-некротичного кератокон'юнктивіту, який може ускладнитися проривом очного яблука, витіканням скловидного тіла. Однак, якщо деструктивні процеси не носять глибокий характер, то можливе видужання через 1 місяць.

Пероральні ураження

Пероральні ураження виникають при вживанні зараженої води та продуктів харчування. Початковими симптомами іпритного ураження є різкі болі у ділянці живота, слинотеча та блювання, які виникають в період від 15 хвилин до 2 годин з моменту попадання ОР. Далі з'являються рідкі випорожнення (іноді кров'янисті), і розвиваються явища резорбтивної дії. При важкому ураженні іпритом набрякають губи, з'являються везикули, слизова оболонка рота гіперемірується, далі з'являються виразки. Ковтання ускладнюється, з'являється відраза до їжі. Загибель наступає, як правило, на 7-10 добу при явищах загального виснаження.

Ураження люїзитом шлунково-кишкового тракту має дуже багато спільних ознак з ураженням іпритом, але перебігає більш бурхливо з переважанням геморагічних явищ. Диференційна діагностика дуже ускладнена. Смерть може настати через кілька годин при явищах резорбтивної дії.

Резорбтивна дія

При ураженні іпритом поряд із місцевими процесами, які розвиваються на шкірі та слизових оболонках, і при всіх видах ураження можна відмітити симптоми загальної (резорбтивної) дії, які обумовлені:

безпосередньою дією ОР, яка всмокталася або продуктів її розпаду;

рефлекторними нейротрофічними порушеннями в результаті патологічних імпульсів з уражених зон;

всмоктуванням токсичних продуктів розпаду тканин у зоні ураження.

Основні прояви резорбтивної дії

(Демонструється таблиця "Клініка резорбтивної дії шкірнонаривних ОР")

1. Температурна реакція. Зміна температури відзначається при всіх формах ураження від 37 0С до 400С та вище в залежності від важкості ураження.

2. Центральна нервова система. У більшості випадків відзначається пригнічення її діяльності. Спостерігається депресивний стан, сонливість, загальна астенія, у важких випадках з несприятливим прогнозом можуть виникнути судоми.

3. Серцево-судинна система. Відзначається нестійкість її діяльності. Тахікардія змінюється брадикардією. Далі розвивається слабкість міокарду, аритмія та падіння кров'яного тиску.

4. Кров. У перші дні інтоксикації спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз. Далі розвивається лейкопенія з лімфопенією та зникненням базофілів (зсув праворуч). З боку червоної крові - поступово наростаюча анемія.

5. Органи травлення. Уражаються не тільки при місцевій дії, але й при резорбтивній дії. З'являється гіперсалівація, нудіння, блювання.

6. Нирки. У важких випадках у сечі з'являється білок та циліндри, які тримаються досить тривалий час. Крім цього може розвитись гострий геморагічний нефрит.

7. Обмін речовин. Клінічно: порушення обміну речовин характеризується схудненням і, з часом, розвитком іпритної кахексії, яка є наслідком порушення білкового, вуглеводного, жирового і мінерального метаболізмів. У сечі збільшується кількість азоту, аміаку, креатініну, можлива глюкозурія. У крові ацидоз.

При ураженні люїзитом прояви резорбтивної дії тіж самі, але симптоми наростають більш бурхливо. Може розвиватися колапс внаслідок паралічу капілярів. Можливий розвиток набряку легень (навіть при попаданні люїзиту на шкіру), а у більш пізні строки розвивається вторинна анемія.

Таким чином, до цього часу невивчений механізм дії іприту. Іприт і люїзит уражають всі органи та системи, надають місцеву та резорбтивну дію, яка визначає тяжкість інтоксикації.

Loading...

 
 

Цікаве