WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту - Реферат

Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту - Реферат

Реферат на тему:

Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту

Серед засобів захисту від зброї масового ураження особливе місце займає застосування засобів медичного призначення. Під терміном "засоби медичного захисту" розуміють засоби попередження, профілактики впливу на людину уражаючих факторів зброї масового ураження та засоби надання допомоги і лікування уражених. Одним з найважливіших завдань медичної служби є своєчасне і повне забезпечення особового складу військ, частин та підрозділів медичної служби цими засобами. Медичні засоби захисту зручно класифікувати за видами ЗМУ на три групи:

1. Медичні засоби протирадіаційного захисту.

2. Медичні засоби протихімічного захисту.

3. Медичні засоби протибактеріального захисту.

За призначенням розрізняють три групи медичних засобів:

1. Засоби виявлення.

2. Засоби профілактики.

3. Засоби надання невідкладної допомоги та лікування.

За використанням медичні засоби поділяють на:

1. Індивідуальні, які видаються кожному військовослужбовцю (ППІ, ІПП, АІ, таблетки аквасепту).

2. Групові, які видаються на групу військовослужбовців: екіпаж, відділення і т. д. (АВ, АБ-3, АЕ).

3. Засоби, які знаходяться в сумках та комплектах спеціалізованої медичної допомоги і призначені для використання тільки представниками медичної служби, медичними частинами та підрозділами (СС, СМВ, СМД, СЛВ, ПФ, В-3, В-4, ВБ, В-1, В-2, АП-2, ОВ, ЛУЧ, Г-1, Г-2, Г-3, Ш-1, УТ, В-4, В-5, СО).

Медичні засоби протирадіаційного захисту

Радіопротектори

Радіопротектори (радіозахисні засоби) - це хімічні медикаментозні засоби синтетичного або біологічного походження, введення яких в організм перед його опроміненням, призводиться до меншого ураження іонізуючим випроміненням радіочутливих тканин та прискоренням їх відновлення, що призводить до зниження ступеню важкості променевого ураження. Використання радіопротекторів після опромінення практичного ефекту не дає.

Підвищення радіорезистентності тканини досягається завдяки впливу препарату на первинні радіохімічні реакції або на механізми захисту організму, або ж на те і інше одночасно. Радіопротектори відносяться до найрізноманітніших класів хімічних сполук.

Прикладне значення має виділення таких двох груп:

1. Радіопротектори короткочасної дії (РКД) - ефективні при імпульсному або деяких видах нетривалого опромінення. Їх захисна ак тивність при прийманні максимально переносимих доз, які викликають зрушення в обміні речовин радіочутливих клітин, виявляється уже через декілька хвилин або в кінці першої години після введення, але обмежується 30 хвилинами - 5 годинами.

РКД в залежності від механізму захисної дії і хімічної структури поділяються на дві групи:

а) відновлювачі, до яких відносяться сірковміщуючі з'єднання (цистамін, цистеїн, меркаптоетиламін, гаммафос та ін.), антиоксиданти (аскорбінова кислота, вітамін Е, токофероли та ін.);

б) препарати, які викликають гіпоксію клітин та тканин (метгемоглобіноутворювачі, ціаніди, нітрити та ін.)

2. Радіопротектори пролонгованої дії (РПД) - ефективні при пролонгованому та фракційному опроміненні, меншою мірою, при інтенсивному. Їх дія взагалі спрямована на підвищення резистентності організму і продовжується від одного до декількох днів. До групи РПД включаються:

а) препарати з анаболічними властивостями (естрогени);

б) полімери поліаніонної природи (гепарін, полісахариди, нуклеїнові кислоти, полінуклеотиди, деякі вакцини, синтетичні полімери).

Табельним радіопротектором є цистамін. Цистамін (препарат РС-1) - радіопротектор короткочасної дії, який має дисульфідний зв'язок. Радіозахисний ефект сіркомістких радіопротекторів реалізується на клітинному рівні внаслідок швидкого звільнення в фізіологічних умовах сульфгідрильної групи. Як потужний відновлювач цистамін здатний:

"перехоплювати" та знешкоджувати вільні перекисні радикали, що виникають при опроміненні в присутності кисню:

R-SH + OH-  H2O + R-S0

R-SH + HOO2-  H2O2 + R-S0;

нормалізувати збудження іонізуючими частками молекул біосубстратів, попереджуючи необоротні зміни, а також взаємодію субстратів один з одним:

R-SH +білок0-  білок-H + R-S0;

утворювати комплекси з іонами двовалентних металів, які є каталізаторами окислювальних процесів;

утворювати змішані дисульфіди з білками:

білок-SH + R-S-S-R  білок-S-S-R + R-SH,

при цьому значна частина променевої енергії витрачається на розрив дисульфідного зв'язку.

Крім цих початкових реакцій велику роль відіграють зміни, які проходять у пізніші періоди. Вони розвиваються внаслідок взаємодії радіопротектора з білками, нуклеопротеїдами, специфічними рецепторами та іншими життєво необхідними субстратами клітин. У результаті спостерігаються порушення у клітинному метаболізмі (пригнічення біосинтезу та стабілізація ДНК, зниження активності ядерного та мітохондріального фосфорилювання, мітозу та ін.). Однак, ці зміни мають зворотний характер, а в післяпроменевому періоді відновлюються з підвищеною інтенсивністю. Все це забезпечує високу радіорезистентність тканин в період опромінення і швидку регенерацію радіочутливих тканин після опромінення.

Цистамін застосовується: 6 таблеток за 40-50 хв. до опромінення, якщо отримана доза буде складати 1 Гр і більше. Повторний прийом протягом 3 днів -2-3 рази на добу, в добовій дозі не більше 12 таблеток.

Радіопротектор Б-190. Похідний від індолілалкіламінів-прямий адреноміметик. Має судинну звужуючу дію в радіочутливих тканинах (своєрідний "джгут"на кістковий мозок), внаслідок чого розвивається регіонарна гіпоксія, при якій знижується кисневий ефект іонізуючого опромінення. Це сприяє зниженню кількості окислюючих активних радикалів, підвищенню рівня ендогенних сульфгідрильних з'єднань, пригніченню рівня обмінних процесів у клітині. Оптимальне дозування препарату - 3 таб. (0,45 г). Захисний ефект настає через 20 хв. і зберігається протягом однієї години. Повторний прийом можливий з інтервалом не менше ніж через 1,5 години. Препарат знижує важккість променевого ураження у 70-80% опромінених у дозі до 10 Гр.

Радіопротектор тривалої дії РТД-77 (діетилстильбистрол) - гормональний препарат, відноситься до естрогенів. Гіперестрогенізм викликає зворотнє гальмування проліферативної активності кісткового мозку в момент опромінення та прискорення гемопоезу в більш пізні терміни.

Пригнічуючи функцію щитовидної залози та активізуючи інкреторну дію надниркових залоз, ослаблює процеси післярадіаційного катаболізму та інтенсифікує репарацію радіочутливих тканин. Внаслідок активізації ретикуло-ендотеліальної системи підвищується резистентність організму до токсемії, бактеріемії.

Одноразова доза препарату - одна таблетка (50 мг). Захисний ефект наступає через 2 дні і продовжується 7-10 діб. Знижує важкість ураження у 50-60% уражених при опромінення в дозах до 6 Гр.

Черевнотифозна вакцина з секстанатоксином. Підвищує опір організму, в тому числі до іонізуючого опромінення. Стимулює синтез нуклеїнових кислот, розміщення в опроміненому організмі молодих, здатних до розмноження клітин у кістковому мозку, фіксацію цих клітин в уражених кровотворних органах і тканинах і, таким чином, забезпечує формування нових і активізацію тих осередків кровотворення, які збереглися. Дозування вакцини звичайне. Захисна дія настає через 5 діб і тримається протягом місяця.

Зараз в Україні вивчаються нові речовини, які є перспективними медичними засобами протирадіаційного захисту. Особливий інтерес являють ті з них, які можуть бути застосованими в умовах нормованого переопромінення, зокрема, при ліківдації наслідків ядерних аварій. До таких сполук відносяться похідні янтарної кислоти - суфан та яктон. Вони не лише виявляють захисну дію у відношенні "малих" доз радіації, але також мають антигіпокксичні властивості та підвищують фізичну працездатність.

Засоби попередження та припинення первинної

променевої реакції

Первинна променева реакція виявляється вже в перші хвилини після опромінення внаслідок утворення токсичних продуктів, які викликають подразнення інтерорецепторів та прямого пошкоджуючого впливу іонізуючого випромінювання на структурні елементи нервових клітин, що спричиняє нейроендокринні пошкодження. Клінічними проявами первинної реакції на опромінення є блювання, головний біль, слабкість, м'язовий тремор, порушення координації рухів, гіпертонія та ін.

Після опромінення в дозі 50 Гр і більше через 2-5 хв. розвивається на період 20-30 хв. стан ранньої проминаючої недієздатності (РПН), який характеризується втратою свідомості, адинамією, можливо, симптомом діареї. Засоби попередження та припинення первинної променевої реакції призначені для підтримки бойової здатності особового складу та полегшення організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів. Табельними засобами є діметкарб, діметпрамід, сіднокарб, діскафен.

Диметпрамід має виражену протиблювотну дію завдяки блокаді хеморецепторів тригерної зони. При в/в введенні 1 мл 2% -ного розчину ефект наступає через кілька хвилин, і досягає максимуму через 30-40 хвилин і зберігається протягом 4-5 годин. Добова доза 5 мл.

Сіднокарб - психостимулятор. Зменшує слабкість і викликає відчуття бадьорості. Застосовують всередину по 0,005-0,01 мг на 1 прийом. Вища добова доза - 0,15 мл.

Диметкарб - комбінація диметпраміду та сіднокарбу, має протиблювотну дію і знижує гіподинамію при променевих ураженнях. Застосовують всередину по 1 табл. за 40-60 хв до можливого опромінення або одразу після нього при появі нудоти. Можливий повторний прийом до 4 разів на добу. Попереджує блювоту у 60% при опроміненні в дозі 6 Гр.

Діксафен - розчин у шприц-тюбику. Містить психоенергізатор та ефедриноподібні з'єднання. Застосовують внутрішньом`язово, доза 1 мл. Діє через 10-15 хв і зберігає її дію кілька годин. Можливий повторний прийом. Ефективність купування первинної променевої реакції до 70% при опроміненні в дозі до 20 Гр.

Для профілактики і лікування радіаційних уражень прийнято комплексну поліфункціональну схему. За своєю ефективністю та цільовою направленістю препарати, які ввійшли до цієї схеми, не мають аналогів в іноземних арміях. На фоні застосування РПД-77 використовують Б-190 і цистамін за схемою: при ядерних вибухах або за 10 хв до входу в зону радіоактивного ураження перорально приймають 3 табл. Б-190 і 6 табл. РС-1; - через 5 год. після першого прийому - 3 табл. Б-190; - через 6 год. знову 3 табл. Б-190 і 6 табл. РС-1 і т. д. до виходу із зони ураження (до 2 діб). Таке комплексне застосування препаратів зменшує кількість уражених при опроміненні в мінімально смертельній дозі до 90%. У схемі використовуються також диметкарб та диксафен.

Медичні засоби протихімічного захисту

Loading...

 
 

Цікаве