WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Ядерні аварії - Реферат

Ядерні аварії - Реферат

ІV період характеризується різким зниженням інтенсивності викиду.

Внаслідок того, що безперервний викид із зруйнованого реактора тривав більше 10 діб, а напрамок вітру в цей час часто змінювався радіоактивне забруднення місцевості носить плямистий характер.

Безпосередніми наслідками цієї аварії стало опромінення персоналу чергової зміни, будівельників 5-го, 6-го енергоблоку та пожежників, які прибули для гасіння пожежі аварійного блоку. Серед цих категорій 238 осіб захворіло гострою променевою хворобою, з яких 29-ти життя нажаль врятувати не вдалося.

Пізніше від віддалених наслідків гострої променевої хвороби ще померло: в 1987-1990 роках - 5 осіб, а в 1992 - 1995 роках ще 9. Близько 2 тис. чоловік зазнало місцевих променевих уражень. Було евакуйовано майже 91 тис. осіб із міст Прип'ять, Чорнобиль та інших населенних пунктів 30-ти кілометрової зони. Ще більше 50-ти тис. осіб були переселені протягом 10-ти років після аварії.

Основними дозоутворюючими елементами на сьогоднішній день є цезій, стронцій і плутоній. Найбільшу роль відіграє цезій. Стронцій і плутоній знаходяться переважно в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС . Рівні забруднень територій України, Білорусії та Росії представленів таблиці 16.18.

Таблиця 16.18

Площа територій, забруднених Сs-137, тис. га.

Країна

Ступінь забруднення, Кі/км2

Всього

5-15

15-40

40

Росія

454

235

36

725

Україна

235.5

74

68

377.5

Білорусія

720.2

406

221

1374.2

Всього

1409.7

715

325

2449.7

Значно меншою мірою (до 200 Бк/м2 ) піддалися забрудненню території Австрії, Болгарії, Угорщини, Італії, Норвегії, Польщі, Румунії, Великобританії, Німеччини, Фінляндії та Швеції.

Медичні наслідки ядерної аварії.

При радіаційних аваріях, які можуть охоплювати великі контингенти населення спостерігається, як правило негативний вплив не тільки радіаційного фактору, але й багатьох інших (термічних, механічних, психогенних та інших). Можлива також їх комбінація.

Вперше з масовими радіаційними ураженнями зустрілися при атомних бомбардуваннях японських міст. Через 4 десятиріччя сталася не менш важлива для долі багатьох тисяч людей аварія на Чорнобильській АЕС.

Аварія на IV енергоблоці Чорнобильської АЕС із руйнуванням активної зони реактора типу РБМК -1000, яка сталася вночі 26.04.1986 р., призвела до радіаційної екологічної катастрофи світового масштабу.

У квітні-травні 1986 р. зруйнований реактор викинув у повітря до 90 Мкі радіоактивності. 50% активності викиду склали інертні гази (Ху-133 і Кr -85), 8-11% радіойод (І-131, І-132, І-133), 1-2% цезій (Cs-137, Cs-134), 0,2% стронцій (Sr-90, Sr-89) Барьяхтар В.Г., 1995. Хімічно пасивні інертні гази швидко розсіялися у атмосфері, не інкорпоруючись до організму людини, справили лише короткочасний радіаційний вплив.

Серед хімічно-активних радіонуклідів короткоживучі ізотопи (I-131-133,Te-132, Zr-95, Ru-103, Ba-140, Np-239, Mo-99, Sr-89, Y-91. Ce-141 та інші) склали понад 80% активності викиду, середньоживучі (Cs-134, Ce-144, Ru-106 та інші) - до 15%, довгоживучі (Сs-137, Sr-90, Pu-238-242) - до 5%. Крім того була викинута значна кількість сполук стабільних ізотопів токсичних елементів (Pb, Cr, Ba, інших).

Аерозольно-пилова радіоактитвна хмара, яка утворилася внаслідок вибуху реактора, кілька разів облетіла земну кулю, заливши "плями" радіоактивних випадінь різної інтенсивності у багатьох країнах світу. Крім того, ще майже тиждень зі зруйнованого реактору витікав потужний струмінь газоподібних летючих і аерозольних продуктів, який, досягаючи висоти 1200 м (у перші 2-3 доби після аварії), поширювався дією вітру на сотні і тисячі кілометрів, поступово випадаючи і вимиваючисьдощами, утворюючи характерні неперервні "сліди" і окремі "плями" радіоактивності.

За межами колишнього Радянського Союзу істотно радіоактивного забруднення (200 Бк/кв.м і більше) зазнали країни Східної Європи, Фінляндія, Швеція, Австрія, Північна Італія, Словенія, Македонія, Болгарія, східна частина Греції і західна частина Турції Монин А.С., Шишков Ю.А., 1991. Утворилося потужне поле радіоактивного забруднення (у межах колишнього Союзу - понад 150 тис.км2 по ізолінії 0,05 мР/год на 10.06.1986).

Шляхи радіаційного впливу на конкретні категорії опромінюваних осіб залежать від фази (етапу) розвитку ядерної аварії. Знання цих шляхів дозволяє вірно визначити адекватні контрзаходи з метою радіаційного захисту.

Заходи радіаційного захисту.

Критерії прийняття рішень.

Протирадіаційний захист населення в умовах радіаційної аварії базується на системі протирадіаційних заходів (контрзаходів).

Всі захисні контрзаходи, які застосовуються в умовах радиаційної аварії, поділяються на прямі та непрямі.

До прямих відносяться контрзаходи, реалізація яких призводить до запобігання чи зниження індивідуальних або колективних доз аварійного опромінення населення.

До непрямих відносяться всі види контрзаходів, які не призводять до запобігання індивідуальних і колективних доз опромінення населення, але зменшують (компенсують) величину збитку для здоров'я, пов'язаного з цим аварійним опроміненням.

В залежності від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівнів прогнозних аварійних доз опромінення прямі контрзаходи умовно поділяються на термінові, невідкладні та довгострокові.

Термінові - це такі контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого або хронічного опромінення осіб з населення, які створюють загрозу виникнення радіаційних ефектів, що виявляються клінічно.

Контрзаходи кваліфікуються як невідкладні, якщо їх реалізація спрямована на відвернення детерміністичних ефектів.

До довгострокових належать контрзаходи, спрямовані на відвернення доз короткочасного або хронічного опромінення, значення яких, як правило, нижче порогів індукування детерміністичних ефектів.

До прямих термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів гострої фази аварії належать: укриття населення, обмеження у режимі поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози радіоактивними ізотопами йоду, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва використання води з місцевих джерел.

До довгострокових контрзаходів, які можуть здійснюватись на ранній і на пізній фазах аварії, належать: тимчасове відселення населення, переселення (на постійне місце проживання), обмеження вживання радіоактивно забрудненої води і продуктів харчування, дезактивація територій, різноманітні сільськогосподарські контрзаходи.

Потенційні шляхи опромінення та відповідні контрзаходи в залежності від фази аварії приведені в таблиці 16.15

Таблиця 16.15

Потенційні шляхи опромінення, фази аварії та контрзаходи

Потенційні шляхи опромінення

Фаза аварії

Контрзахід*

Зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари аварійного джерела (установки)

Рання

Укриття, евакуація, обмеження режиму поведінки

Зовнішнє опромінення від шлейфу радіоактивної хмари

Рання

Укриття, евакуація, обмеження режиму поведінки

Вдихання радіонуклідів, які містяться у шлейфі

Рання

Укриття, герметизація приміщень, відключення зовнішньої вентиляції

Надходження радіоізотопів йоду інгаляційне, з продуктами харчування та питною водою

Рання

Укриття, обмеження режимів поведінки та харчування. Профілактика надходження радіоізотопів йоду за допомогою препаратів стабільного йоду

Поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу, інших поверхонь

Рання

Середня

Евакуація

Укриття. Обмеження режимів поведінки та харчування. Дезактивізація

Зовнішнє опромінення від випадів радіонуклідів на грунт та інші поверхні

Середня

Пізня

Евакуація

Тимчасове відселення. Переселення. Обмеження режимів поведінки та харчування. Дезактивація територій, будівель та споруд

Інгаляційне надходження радіонуклідів за рахунок їх вторинного підняття з вітром

Середня

Пізня

Тимчасове відселення

Переселення.Дезактивація територій, будівель та споруд.

Споживання радіоактивно забруднених продуктів харчування та води

Пізня

Сільськогосподарські та гідротехнічні контрзаходи

Loading...

 
 

Цікаве