WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Ядерні аварії - Реферат

Ядерні аварії - Реферат

Забруднення харчової продукції сільського господарства може бути поверхневим та структурним.

Поверхневе забруднення сільськогосподарських культур і тварин проходить, в основному, у весняно-літній період під час випадання радіоактивних опадів із хмари, а також при підйомі у повітрі радіоактивних речовин, що випали на грунт в процесі радіоактивного забруднення території аварійними викидами. При цьому нерозчинні продукти залишаються на поверхні рослин, а розчинні - в значній мірі поглинаються листям, плодами, стеблами.

При зберіганні готової продукції в упаковці і на складах забруднення її буде незначним.

Структурне забруднення сільськогосподарських культур проходить за рахунок усвоєння депонованих у грунті радіонуклідів через кореневу систему рослин.

Засвоєння радіонуклідів із грунту рослинами залежить від біологічної доступності (розчинності) радіонуклідів, грунтово-кліматичних умов і фізіологічних особливостей рослин.

За ступенем переходу в рослини радіонукліди можна розподілити в такий ряд: стронцій-90 > йод-131 > барій-140 > цезій-137 > рутеній-106 > церій-144 > цинк-45 > ніобій-95.

Високі коефіцієнти переходу характерні для піщаних та торфяно-болотистих грунтів.

За ступенем концентрації радіонуклідів рослинні продукти розподіляються наступним рядом: боби > картопля > овес > квасоля > гречка > пшениця > просо > ячмінь.

За таким же принципом тваринні продукти утворюють ряд: курятина > свинина > баранина > телятина.

Із продуктів тваринного походження критичними за надходженням радіонуклідів в організм є молоко і м'ясо, а рослинного походження - картопля.

Розподіл радіонуклідів у організмі

По суті радіоактивні ізотопи розподіляються в організмі так, як і стабільні ізотопи хімічних елементів. На цих властивостях грунтується ряд методів радіонуклідної діагностики.

За характером розподілу радіонуклідів в організмі людини їх поділяють на дві групи:

радіонукліди, що рівномірно, або відносно рівномірно розподілені по всьому тілі людини - тритій, натрій-24, рубідій-86, ніобій-95, цирконій-95, цезій-134, цезій-137 та ін.;

радіонукліди, що вибірково або переважно накопичуються в окремих органах і тканинах (органотропні радіонукліди):

в щитовидній залозі (тіреотропні радіонукліди) - радіоізотопи йоду, найбільш вагомий серед яких є йод-131;

в скелеті (остеотропні радіонукліди) - фосфор-32, кальцій-45, стронцій-90, барій-140, плутоній-239 і ін.;

в печінці (гепатотропні радіонукліди) - марганець-54, церій-139, неодім-147 і ін.;

в нирках (ренотропні радіонукліди) - молібден-99, телур-121, телур-125м і ін.

За ступенем накопичення радіонуклідів основні органи і тканини розташовують наступним чином: щитовидна залоза > печінка > нирки > скелет> м'язи.

Слід відзначити, що радіонукліди, з досить короткими періодами напіврозпаду не встигають досягнути органу свого потенційного депонування. Швидко розпадаючись, вони реалізують дозу опромінення на шляху до нього тобто в органі первинного проникнення (легені чи шлунково-кишковий тракт) або в кровоносних чи лімфатичних судинах. Через це при надходженні радіонуклідів з різними періодами напіврозпаду розподіл і фомування поглинутих доз в окремих органах (окрім скелету) іде неоднаково. Зокрема при надходженні короткоживучих радіонуклідів дози формуються швидко: на протязі першої доби на 30-50%, а до кінця тижня - повністю. В скелеті дози формуються повільніше.

Шляхи виведення радіонуклідів із організму

Швидкість виведення радіонуклідів із організму людини залежить від багатьох чинників, серед яких найбільше значення мають:

фізико-хімічний стан депонованих радіонуклідів;

обмін речовин в органах і тканинах основного їхнього депонування;

функціональний стан систем виділення.

Через легені і шкіру порівняно швидко виводяться такі газоподібні нукліди, як тритій, а також радіоізотопи інертних радіоактивних газів ксенону і криптону. Найбільша кількість радіонуклідів, що надходять в організм, особливо сполук, що важко розчиняються, виводяться через шлунково-кишковий тракт.

Сполуки тритію, натрію-24, йоду-131, цезію-137 і деяких інших радіонуклідів, що добре розчиняються, легко виводяться із організму через нирки, а також потові залози і з молоком. Вони добре виділяються і через слинні залози, а також через печінку (із жовччю), але надходять при цьому в шлунково-кишковий тракт. Ці ж радіонукліди, легко долаючи плацентарний бар'єр, надходять до організму плоду.

Таким чином, в результаті процесів обміну, радіонукліди, що надійшли в організм, поступово виводяться з нього.

Основні шляхи виведення радіонуклідів із організму показано на мал. 16.3.

Час, протягом якого з організму виводиться половина введеної кількості радіонуклідів, має назву біологічного періоду напіввиведення (Тd)

Поряд з виведенням зменшення активності радіонукліду в організмі людини іде за рахунок радіоактивного розпаду, швидкість якого залежить від періоду напіврозпаду (Тф).

Час, протягом якого активність радіонукліду в організмі зменшується наполовину, одержав назву ефективного періоду напіввиведення (Те):

Тф * Тd

Те = _________________ ;

Тф + Тd

Як видно з таблиці 16.10, при виведенні короткоживучих радіонуклідів (наприклад, йоду-131) швидкість зниження активності органів і тканин Те залежить від тривалості періоду напіврозпаду (Тф), а при виведенні довгоживучих (наприклад, плутонію-239) - від біологічного періоду напіввиведення (Тd).

Таблиця 16.10

Періоди напіврозпаду (Тф) та напіввиведення (Тd і Те) радіонуклі дів із всього організму

Радіонуклід

Тф

Тd

Те

Стронцій - 90

Йод - 131

Цезій - 137

Плутоній - 239

29 років

8 діб

30 років

24000 років

13000 діб

138 діб

70 діб

65000 діб

5850 діб

7,4 доби

69,5 доби

654000 діб

За величиною поглинутої дози за рахунок внутрішнього спромінювання органи складають, як правило, такий ряд: щитовидна залоза > органи дихання> ШКТ > печінка > нирки > скелет > м'язи.

Із збільшенням віку радіонукліди змінюють характер опромінювання: зменшуються дози опромінення одних органів (наприклад, щитовидної залози) і збільшують дози опромінювання інших органів (наприклад, скелету).

Особливості радіаційних уражень при надходженні

(інкорпорації) радіонуклідів до організму

Радіонукліди, що рівномірно розподіляються в организмі, складають, відносно, рівномірне променеве навантаження на все тіло. Через це ГПХ, в такому випадку, матиме клінічну картину, яка характерна для зовнішнього рівномірного опромінення всього тіла. Залежність ступеню важкості ГПХ від активності суміші радіонуклідів (віком 0,5-10 діб), яка надійшла одноразово в організм людини показано в таблиці 16.11

Таблиця 16.11

Залежність ступеню важкості ГПХ від активності радіонуклідів,

що надійшли до організму

Спупінь ураження

Активність радіонуклідів, що надійшли в організм, мкКі

І (легкий)

15-60

ІІ (середній)

60-120

ІІІ (важкий)

120-200

ІV (вкрай важкий)

> 200

При інкорпорації радіонуклідів, які вибірково накопичуються в окремих органах і тканинах, має місце вкрай нерівномірне пролонговане опромінення організму. Поглинуті дози бета-випромінювання в окремих органах можуть відрізнятися в 100-1000 і більше разів.

Біологічна дія основних за сумарною активністю радіонуклідів, викинутих у навколишнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи показана в таблиці 16.12.

Таблиця 16.12

Біологічна дія основних за сумарною активністю радіонуклідів, викинутих у навколишнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи

за НРБ 76/87; Козловим Ф.М., 1990

Радіоак-тивні ізотопи

Хімічна характерис-тика

Тип випромі-нювання

Період напівроз-паду

Критичні органи

Органи депону-вання

1-131

галоген

, ()

8.04 доби

Все тіло: щитовидна,паращитовидні,

шишковидна залози

Щитовидна залоза

Cs-137

аналог К

30.17 років

Все тіло: легені

М'язи

Sr-90

аналог Са

29.12 років

Скелет, легені, нижній відділ товстого кишечника (НВТК)

Кістки (практично не виводиться)

Y-90

метал, лантаноїд

2.64 доби

Скелет, НВТК

-"-

Ce-144

-"-

, 

284.3 доби

Все тіло: НВТК, ске-лет, легені

Печінка

Mo-99

токсичний метал, аналог Сr

, ()

2.75 доби

Нирки, НВТК

Нирки

Te-132

аналог S

3.26 доби

НВТК

-

Ba-140

аналог Са

12.7 діб

Все тіло: скелет, легені, НВТК

Кістки

Zr-95

метал, аналог Ті

, 

64.05 доби

Все тіло: НВТК, скелет, легені

Все тіло, кістки

Ru-106

метал аналог Fe

, ()

368 діб

Все тіло: НВТК, легені

Все тіло

Pu-239-240

токсичний метал, трансуранід

, , 

тисячі років

Все тіло; скелет, печінка

Печінка, кістки, все тіло (практично не виводиться)

Am-241

-"-

, 

433 роки

Скелет, печінка

Печінка, кістки (практично не виводиться)

Xe-133

інертний газ

, 

5. 24 діб

Все тіло; шкіра, підшкірна клітковина

_

Kr-85

-"-

, 

64.05 доби

-"-

_


 
 

Цікаве

Загрузка...