WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Ядерна зброя - Реферат

Ядерна зброя - Реферат

Спеціалізована медична допомога

Завдання спеціалізованої медичної допомоги при радіаційних ураженнях полягає в повному обсязі лікування постраждалих, кінцевому виключенні у них головних проявів променевої хвороби та її ускладнень, наданні умов для скорішого відновлення боєздатності і працездатності.

Оцінка радіаційної обстановки

Оцінка радіаційної обстановки може проводитись двома способами:

1) методом прогнозування;

2) за даними радаційної розвідки.

Прогнозування радіаційної обстановки - це нанесення на карту (схему) зон можливого радіоактивного забруднення.

Суть прогнозування радіоактивного забруднення при ядерних вибухах полягає в тому, що на карту або схему наноситься не сам слід радіоактивної хмари, а лише вірогідний район, де він може утворитися. Цей район має вигляд сектора з центральним кутом, який дорівнює 400. Передбачається, що в 90% випадків реальний слід буде знаходитись у цьому секторі, займаючи одну третину його площі.

Вихідними даними для прогнозування радіаційної обстановки є:

1. Координати епіцентру ядерного вибуху (визначаються шляхом регістрації центру (епіцентру) вибуху станціями засічки ядерних вибухів).

2. Потужність ядерного вибуху (визначається методом реєстрації тривалості світіння вогняної кулі та висоти підйому верхнього краю хмари вибуху).

3. Вид ядерного вибуху (визначається залежно від висоти піднімання світлової кулі або радіоактивної хмари).

4. Напрям та швидкість середнього вітру в межах висоти піднімання хмари ядерного вибуху (інформація надається метеорологічними станціями).

5. Дата і час ядерного вибуху (реєструється пунктами спостереження).

Методика нанесення ядерного вогнища на топографічну карту полягає в тому, що спочатку позначають крапкою центр або епіцентр ядерного вибуху, а потім навколо цієї крапки описують коло радіусом, що відповідає потужності даного ядерного вибуху.

Поряд з колом роблять пояснюючий напис: в чисельнику - потужність (у кілотоннах) і через дефіс - вид вибуху (Н - наземний, П - підземний), а в знаменнику - час і дата вибуху (години, хвилини, число і місяць).

Від центру (епіцентру) вибуху в напрямку середнього вітру проводять лінію (вісь зон можливого забруднення). Потім під кутом 200 до вісі, проводять дві дотичні до кола лінії, які будуть являтися боковими межами зон можливого радіоактивного забруднення.

Із епіцентру вибуху відповідними потужності та швидкості середнього вітру радіусами проводять розрахункові межі зон можливого забруднення (рис. 1).

Радіоактивні опади заражають місцевість нерівномірно. Найбільш високі рівні радіації поблизу до центру вибуху і вісі еліпсу, на віддаленні від центра вибуху і вісі сліду рівні радіації будуть менші.

Виявлення та подальша оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування виконується в першу чергу штабами об'єднань з використанням розрахунково-аналітичних станцій (РАСТ), а також штабами з'єднань, де цю роботу здійснюють розрахунково-аналітичні групи (РАГ).

У штабах частин виявлення та подальша оцінка радіаційної обстановки проводяться, як правило, за даними радіаційної розвідки, проте не виключається можливість використання і даних прогнозу вищого штабу.

У відповідності з цим слід радіоактивних опадів заведено ділити на 4 зони:

зона А - помірного забруднення, зафарбовується у синій колір;

зона Б - сильного забруднення, зафарбовується у зелений колір;

зона В - небезпечного забруднення, зафарбовується у коричневий колір;

зона Г - надзвичайно небезпечного забруднення, зафарбовується у чорний колір.

Виявлення радіаційної обстановки за даними радіаційної розвідки починається з того, що на карті (схемі) відмічаються крапки виміру рівнів радіації і біля кожної із них позначається перерахований на 1 годину після ядерного вибуху рівень радіації. Потім крапки з приблизно одинаковими рівнями радіації, що відповідають еталонним потужностям дози на межах зон А, Б, В і Г з'єднують між собою плавними лініями відповідного кольору.

Дальня межа зони А

Мал. 1. Зразок карти (схеми) зон можливого радіоактивного забруднення при ядерному вибуху.

Таблиця 15.9

Характеристика зон радіаційного забруднення

Зона

Внутрішня межа

Середина зони

Зовнішня

А

400/80

125/240

40/80

Б

1200/240

700/140

400/80

В

4000/800

2200/450

1200/240

Г

більше/більше

7000/1400

7000/1400

4000/800

Чисельник - доза випромінювання до повного розпаду

радіоактивних речовин, Рад.

Знаменник - потужність дози випромінювання на 1 годину

після вибуху.

Оцінка радіаційної обстановки складається з вирішення наступних основних завдань:

- визначення втрат військ (населення) при діях в зонах радіоактивного зараження;

- визначення втрат при подоланні зон радіоактивного зараження;

- визначення допустимого терміну перебування військ (населення) на зараженій місцевості;

- визначення допустимого часу від початку входу на заражену місцевість;

- визначення допустимого часу початку подолання зон зараження;

- визначення ступеню зараження бойової техніки та транспорту.

Вирішення цих та інших завдань грунтується на використанні відповідних довідників, що містять розрахункові формули, таблиці, номограми та ін.

Таблиця 15.4

Медико тактична характеристика ядерних вогнищ

Назва вогнища

Калібри ядерних

Види вибухів

Вклад у загальну дозу радіації

Санітарні втрати, %

Дози радіації

Переважна форма,

зарядів

Радіац. ураження

Термічні

в районі

ГПХ

(потужність) т.

n0

Без комбі-нації

З трав-мами і опіка-ми

опіки без ГПХ і травм

санітар-них

втрат

Рад

З переважно радіаційним ураженням

найменші та малі

100-1000

повітряні

70 і більше

30 і менше

95 - 97

3-5

немає

5000 і більше

край важка

З комбіно-ваним ура-женням

З переважно радіаційним ураженням

малі 1000 - 5000, середні 5000-20000

повітряні

60

40

40 - 70

30-60

одиничні

1500

край важка

З опіками та травмами

середні

5000-20000

наземні, підземні

40

60

одиничні

50-30

50-70

600

важкого

і серед-нього ступеню

З переважно термічними ураженнями

великі і найбільші 50000 і більше

наземні, підземні

30

70

немає

3-5

95-97

600

вяжкого

і серед-нього ступеню

При вибухах наземних, підземних і на водяних перешкодах додатково виникає радіоактивне зараження місцевості, об`єктів, майна та інше.

Література

  1. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С.114-127.

  2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова - М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186.

  3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической патологией. - М.: Воениздат, 1989. – 108 с.

  4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред. А.И.Черкеса.- К.: Здоров'я, 1964. - С.325-350.

  5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів - К.: УВМА, 2003. – 102 с.

  6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2003 р. – 362 с.

Loading...

 
 

Цікаве