WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї - Реферат

Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї - Реферат

При ураженнi ФОР вибiр антидотних препаратiв залежить вiд отрути, тяжкостi ураження i часу, що пройшов вiд початку отруєння.

Якщо iнтоксикацiя викликана дiєю отрут з вираженою центральною дією i швидким розвитком ефекту, доцiльно використовувати центральнi холiнолiтики. У випадку ураження отрутами, що викликають швидке "старiння" АХЕ, потрiбне застосування у раннi строки реактиваторів АХЕ. Чим ранiше розпочато антидотне лiкування, тим бiльший очiкується його позитивний ефект. При поєднаннi застосування холiнолiтикiв i реактиваторiв АХЕ досягається найбiльш виражений антидотний ефект. Саме така комбiнацiя є найрацiональнішою, тим бiльше, що реактиватори значно пiдсилюють антидотну дiю холiнолiтикiв.

У зв'язку з цим, на табельному оснащеннi медичної служби є комбiнований антидот будаксим, який володiє холiнолiтичною (трибутан) i реактивуючою (дипiроксим, дамоксим) дiєю. Вiн мiститься в АI, СМВ i в комплектах на етапах медичної евакуацiї. Вводиться вмiст одного шприц-тюбика внутрішньом'язово при перших ознаках ураження ФОР, повторно через 5-10 хв при наростаннi симптомiв. При тяжких ураженнях вводиться одночасно вмiст двох шприц-тюбикiв.

Засоби симптоматичної і патогенетичної терапії

Відоме‚ що при отруєннi ФОР виникають порушення практично у всiх органах та системах органiзму i антидоти не в змозi повнiстю їх усунути, особливо коли вони застосовуються з запізненням. У результатi виникає необхiднiсть у призначеннi засобiв симптоматичної i патогенетичної терапiї, особливо при середньому i тяжкому ступенях ураження.

Для усунення кисневої недостатностi проводиться оксигенотерапiя. При збереженнi самостійного дихання здiйснюється iнгаляцiя кисню. За повної вiдсутностi самостiйного дихання, стiйкої гiповентиляцiї, а також при патологiчнiй аритмiї дихання проводять штучну вентиляцiю легень (ШВЛ). Застосовувати дихальні аналептики не рекомендують через їх неефективнiсть i можливiсть ускладнень. Для усунення бронхоспазму призначають ефедрин (5 % - 1,0 підшкірно) або спазмолiтики (еуфiлiн та iн.).

Купірується судомний синдром введенням феназепаму (3 % ― 1,0 мл внутрішньом'язово), який є в СМВ (у таблетках), комплектах ПФ, В-3, ОВ (в ампулах). Крiм цього можна використовувати барбамiл (5-10 % ― 5,0 мл внутрішньом'язово), гексенал (10 % ― 3,0 мл внутрішньом'язово), лiтичнi сумiшi (2 % ― 2,0 димедролу, 2 % ― 2,0 промедолу i 5-10 мл 25 % розчину сiрчанокислої магнезiї).

При порушенні функцiї серцево-судинної системи рекомендують норадреналiн (0,2 %) або мезатон (1 мл 1 % розчину з 5 % розчином глюкози внутрішньовенно), корглiкон (1мл 0,06 % розчину з 10 мл 0,9 % розчином хлориду натрiю внутрішньовенно).

Дезінтоксикацiйна терапiя обумовлює застосування гемодезу внуршішньовенно 200- 400 мл, 4 % розчину гiдрокарбонату натрiю до 500 мл, 5 % розчину глюкози 200- 500 мл, сечогонних (лазикс 1 % 2 мл внутрішньовенно). При необхідності використовують i iншi методи детоксикацiї (гемодiалiз, гемосорбцiя).

Профiлактика ускладнень, перш за все‚ пневмонiї, включає застосування антибiотикiв, сульфанiламiдних препаратiв.

У коматознiй стадiї рекомендується вводити АТФ (1-5 мл 10 % розчину внутрішньом'язово), кортикостероїди (гiдрокортизон 125 мг внутрішньовенно).

2.5. Зміст медичної допомоги ураженим

При застосуваннi ФОР утворюється вогнище ураження стiйкими швидкодiючими ОР (iнгаляцiйне ураження) чи ОР сповiльненої дiї (дiя V - газiв через шкiру).

У вогнищi ураження надається перша медична допомога само- на основі принципу‚ взаємодопомоги стрiльцями-санiтарами взводiв, санiтарними iнструкторами рот. Строки надання допомоги ― 5-10 хв. У подальшому перша медична допомога особовим складом медичних пiдроздiлiв, що входять у загiн лiквiдацiї наслiдкiв застосування ЗМУ (зброї масового ураження), якi евакуюють уражених iз вогнища.

Обсяг першої медичної допомоги:

обробка шкiри обличчя IПП i надiвання протигаза часткова санiтарна обробка за допомогою IПП; введення антидоту будаксиму з АI (при посиленні ознак отруєння через 5-10 хв вводять вмiст 2-го шприц-тюбика, при важкому ураженнi вводять одночасно обидва шприц-тюбики); штучне дихання ручним способом при надітому протигазi або за допомогою апарату ДП-10 при прибуттi загону лiквiдацiї наслiдкiв; ураження при попадані у рани ОР ватно-марлевим тампоном з IПП-8 вилучають ОР iз рани, шкiру навколо неї обробляють вмiстом IПП, а на рану накладають пов'язку з допомогою ППI; при потраплянні ОР в очi слизову оболонку їх промивають водою iз фляги; при пероральному отруєннi викликають блювання; евакуацiя уражених iз вогнища на МПБ (легкоуражені можуть виходити самостiйно або евакуюватись транспортом пiдвозу боєприпасiв, уражені середнього i тяжкого ступеня евакуюються санiтарним транспортом).

На медичному пунктi батальйону (МПБ) надається долiкарська допомога. Строки надання ― 30-60 хв з моменту розвитку клiнiки ураження. Допомогу надають у першу чергу тяжкоураженим.

При неблагоприємній бойовій і медичній обстановці легкоураженим допомога може бути надана на наступному етапi медичної евакуацiї.

Обсяг долікарської допомоги:

повторне введення будаксиму, при судомному синдромi ― феназепаму; часткова санiтарна обробка; iнгаляцiя кисню за допомогою КІ-4, ШВЛ за допомогою ДП-10; ефедрин при бронхоспазмi; при порушеннi серцевої дiяльностi ― кордiамiн, кофеїн.

Пiсля надання долiкарської допомоги всiх уражених евакуюють на МПП для надання першої лiкарської допомоги. Строки надання ― 1-3 год тяжкоураженим i 2-4 год легкоураженим. Невiдкладнi заходи ― 1-1,5 год пiсля розвитку клiнiки ураження. При несприятливій бойовiй чи медичнiй обстановцi легкоураженим допомога може надаватися на наступному етапi медичної евакуацiї.

Обсяг першої лікарської допомоги

Невідкладні заходи:

часткова санiтарна обробка тяжкоуражених iз змiною обмундирування i зняттям протигаза; антидотна терапiя (будаксим з переходом на введення атропiну i дипiроксину за схемою); зняття судомного синдрому ― феназепам, барбамiл; оксигенотерапiя, введення ефедрину при бронхоспазмi; стимуляцiя серцево-судинної системи і дихання ― кофеїн, кордiамiн, етимiзол, мезатон, кровозамiнники; зондове промивання шлунку, приймання сорбенту при пероральних ураженнях; хiмiчна обробка ран.

Заходи, які можуть бути відкладені:

при мiотичнiй формi ― закапування очей розчином атропiну (амiзилу); введення феназепаму при невротичнiй формi; профiлактичне введення антибiотикiв при тяжкому ступенi ураження; прийом папаверину, беладони.

Після надання першої лiкарської допомоги усiх уражених евакуюють в омедб (ОМЗ), де їм надається квалiфiкована медична допомога. Строки її надання ― 6-8 год.

Обсяг кваліфікованої медичної допомоги

Невідкладні заходи:

ЧСО ― тяжкоуражених зi зняттям обмундирування i протигаза, ПСО легкоуражених; антидотна терапiя (атропiн, дипiроксим за схемою); зняття судомного синдрому, психомоторного збудження (барбамiл, феназепам, седуксен, лiтичнi сумiшi); оксигенотерапiя, дихальнi аналептики, еуфiлiн; серцево-судиннi засоби; iнфузiйна терапiя; профiлактичне введення антибiотикiв.

Заходи, які можуть бути відкладені:

повна санiтарна обробка тяжкоуражених; закапування очей атропiном, амiзилом; введення транквiлiзаторів при емоцiйнiй лабiльностi; вiтамiнотерапiя.

Пiсля надання квалiфiкованоі допомоги, уражених евакуюють в госпiталi госпiтальної бази фронту. Легкоураженi з мiотичною i диспноетичною формами залишаються в омедб у команді одужуючих при госпiтальному вiддiленнi.

Література

  1. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С.114-127.

2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова - М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186.

3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической патологией. - М.: Воениздат, 1989. – 108 с.

4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред. А.И.Черкеса.- К.: Здоров'я, 1964. - С.325-350.

5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів - К.: УВМА, 2003. – 102 с.

6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2003 р. – 362 с.


 
 

Цікаве

Загрузка...