WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї - Реферат

Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї - Реферат

При iнгаляцiйнiй дiї, як правило, прихованого перiоду немає‚ i симптоми iнтоксикацiї настають вiдразу (у першi хвилини); вираженi симптоми ураження органiв дихання (ринорея, гiперсалiвацiя, стиснення за грудиною, утруднення дихання) i органiв зору (мiоз, сльозотеча).

При потраплянні ОР на шкiру симптоми проявляються через 20-30хв при дiї зарину i зоману i через 1-3 год при дiї V-газiв. Вiдзначається посмикування окремих м'язових волокон (фiбриляцiї), мiсцеве посилення потовидiлення на мiсцi потрапляння ОР. Загальнорезорбтивна дiя наступає пiзнiше, ніж при iнгаляцiйних формах ураження, мiоз спочатку може бути вiдсутнiм.

При попаданнi у шлунково-кишковий тракт симптоми отруєння виникають через декiлька хвилин: нудота, блювання, спазматичнi болi у животi, потiм досить швидко виникають симптоми загальнорезорбтивної дiі. Мiоз з'являється пiзнiше.

При попаданнi ОР на поверхню ран чи опіків у першi хвилини вiдзначаються мiофiбриляцiї у ранi.

За вираженістю iнтоксикацiї видiляють ураження легкого, середнього i тяжкого ступенів.

Легкий ступінь ураження виникає при дiї концентрації 0,001 - 0,00001г/м3 повiтря при коротких експозицiях. Через декiлька хвилин або зразу уражений констатує вiдчуття стиснення за грудиною, утруднення дихання. Швидко виникають занепокоєнiсть, напруженiсть, емоцiйна лабiльнiсть. Через 5-7 хв внаслідок розвитку мiозу уражений вiдзначає погiршення зору (сутiнкового i вдалину), а також неприємнi вiдчуття в очах. З'являються сльозо- i слинотеча.

Спостерігають тахiкардiю, яка переходить у брадикардiю, пiдвищення артерiального тиску у помiрних межах, а також біль у животi спастичного характеру.

Залежно вiд вираженостi симптомiв зi сторони у тих чи iнших органах або системах‚ у легкому ступенi iнтоксикацiї видiляють:

― мiотичну форму, при якiй переважають симптоми порушення зору;

― диспноетичну форму, при якiй ведучою ознакою є ураження органів дихання;

― невротичну форму ― тут ведучими є легкi розлади нервово-психiчної сфери;

― кардіальну форму ― з переважанням серцевої симптоматики;

― шлунково-кишкову форму, коли провідним є больовий кишковий синдром i помiрнi диспептичнi розлади.

― При аналiзi кровi в уражених вiдзначається зниження активностi АХЕ на 30-50 %.

Симптоми ураження спостерігаються протягом 1-3 дiб. Час лiкування не перевищує 5-7 дiб. Прогноз благополучний, як правило, видужання без ускладнень. Лiкування легкоуражених можна проводити в омедб або ВПГЛП.

У структурi санiтарних втрат уражених легкого ступеня в хiмiчному вогнищi очiкується до 30 %.

Середній ступінь ураження (бронхоспастична форма) виникає вiд бiльш високих концентрацiй ОР або тривалого дихання отруйним повiтрям з невисокою концентрацiєю ОР. У клiнiчнiй картинi характерний швидший розвиток симптомiв iнтоксикацiї i вiдсутнiсть прихованого перiоду.

Симптоми, характернi для легкого ступеню, пiдсиленi, приєднуються приступи бронхоспазму i мiофiбриляцiї. У перiод приступу бронхоспазму, який виникає через декiлька десяткiв хвилин, уражений вимушено приймає положення сидячи, вiн збуджений, наявне вiдчуття страху, як перед смертю. У нього‚ як у хворих на бронхiальну астму пiд час приступу.

Шкiрнi покриви вологi, блiдо-синi, губи цiанотичнi, зiницi звуженi, на свiтло не реагують, з рота видiляється велика кiлькість слини. Iнколи спостерiгаються фiбрилярнi посмикування окремих м'язових груп обличчя, верхнiх кiнцiвок i верхньої половини тулуба. Дихання шумне, вдих короткий (0,5-1 сек), видих подовжений (до 10 с). Тахикардiя змiнюється брадикардiєю, артерiальний тиск значно пiдвищений, перейминоподiбний бiль у животi, нудота, блювання, iнколи пронос.

Кожний приступ бронхоспазму продовжується близько 5-10 хв. Вiдновлюються приступи у першi години ураження через кожнi 10-15 хв., потiм поступово рiдшають. Приступи можуть спостерiгатися протягом 1-2 дiб. У кровi понижена активнiсть АХЕ = сироватки i еритроцитiв на 50-70 %. Гострi явища iнтоксикацiї спостерiгаються 5-10 дiб, видужання наступає через 2-3 тижнi. Iз ускладнень можуть бути рецидивуючий бронхоспазм, астматичний бронхiт, астеновегетативний синдром.

Лiкування уражених середнього ступеня здiйснюється, як правило, у вiйськових госпiталях. У структурi санiтарних втрат вони складають близько 10 %.

Тяжкий ступінь ураження (генералiзована або судомно-паралiтична форма). Тяжке ураження розвивається стрiмко i швидко (від кiлькох хвилин до десяткiв хвилин), призводить до смертi. Це так звана блискавична форма ураження. Уражений майже зразу втрачає свiдомiсть, судомний синдром короткочасний або взагалi вiдсутнiй. Через 10-12 хв настає смерть. Такi ураженi гинуть у вогнищi, де неможливо провести необхiднi реанiмацiйнi заходи.

У клiнiцi затяжної форми тяжкого ураження видiляють три стадiї: початкову, судомну i паралiтичну.

У початковiй стадiї через декiлька хвилин пiсля дiї ОР стан ураженого рiзко погiршується. За лiченi хвилини до звичайних симптомiв ураження (салівацiя, бронхоспазм, пiдвищене потовидiлення, нудота, блювання, біль у животi, гiпертензiя i под.), якi інтенсивно наростають, приєднуються виражена занепокоєнiсть, загальне рухове збудження. Стають розповсюдженими м'язевi фiбриляцiї ― спочатку жувальних м'язiв, потiм верхньої частини тулуба, гомiлок. Шкiрний покрив блiдий, вологий з рiзко вираженим акроціанозом. Пiд час приступу бронхоспазму дихання спочатку утруднене, потім частiшає до 30-40 уд./хв.

Скоро розвивається судомна стадiя, для якої характернi втрата свідомості і приступи клонiко-тонiчних судом. У момент приступу судом свiдомiсть втрачена, шкiра цiанотична, волога. Iз рота видiляються пiниста слина та слиз. Дихання судомне, пiд час судом послаблене, у перервах мiж судомами глибоке, вируюче. Пульс частий, аритмiчний, артеріальний тиск поступово знижується, тони серця приглушенi. Пiд час приступу судом можлива зупинка дихання i серцевої дiяльностi.

Судомна стадiя може продовжуватися вiд кiлькох хвилин до декiлькох годин (до 8 год). При вiдсутностi лiкування вона переходить у наступну стадiю, яка називається паралiтичною або коматозною. Судоми слабшають за частотою i силою, потiм закiнчуються. Розвивається глибока кома. Дихання нечасте, аритмiчне. Посилюється ціаноз. Пульс стає рідшим, ниткоподiбним. Відходять сеча i кал. Знижується температура тiла. Пiсля зупинки дихання серце ще продовжує роботу декiлька хвилин. Потiм настає смерть.

При сприятливому перебiгу i пiсля надання допомоги судоми зникають, вiдновлюється свiдомiсть, загальний стан ураженого покращується. Однак, протягом 2-3 дiб такi ураженi нетранспортабельнi через важкий загальний стан i можливість рецидиву судом. Лiкування їх здiйснюється у госпiтальних умовах, термiн лiкування 4-8 i бiльше тижнiв. У структурi санiтарних втрат тяжкi ураження можуть складати 60 % (25 % ― блискавична форма i 35 % ― затяжна). Iз ускладнень найбiльш частими є пневмонiі, гостра серцево-судинна слабкiсть, психози, психоорганiчний синдром, полiневрити, астенiчний синдром та iн.

Для тяжких форм ураження ФОР характерне пригнiчення активностi ХЕ кровi на 70-95 %.

Клінічний перебіг ран, які заражені ФОР

ФОР не впливає на зовнiшнiй вигляд i перебiгу рани. Характерними ознаками при цьому є фiбрилярнi посмикування м'язів у рані i симптоми загальнорезорбтивної дiї, якi розглянутi вище. Мiоз може бути вiдсутнiй або виникає пiзнiше.

Діагностика ураження ФОР основана на клiнiчнiй картинi iнтоксикацiї, даних хiмiчної розвiдки i результатах лабораторних дослiджень.

При встановленні дiагнозу необхiдно диференцiювати ураження ФОР вiд схожих по клiнiчному перебiгу уражень синильною кислотою i оксидом вуглецю.

2.4. Профілактика та лікування отруєнь

Попередження уражень ФОР здiйснюється з урахуванням шляхiв надходження їх в органiзм.

Для попередження iнгаляцiйних уражень у вогнищi ФОР використовуються фiльтрувальні протигази, якi надiйно захищають багато десяткiв годин органи дихання вiд дiї ОР. Для захисту поранених у голову використовується шолом для поранених у голову (ШП). Поза вогнищем, перед тим як зняти протигаз, необхiдно обробити обмундирування, яке заражене парами чи аерозолями зарину i зоману, вмiстом ДПС, що попереджує iнгаляцiйне надходження парiв ОР за рахунок їх десорбцiї з обмундирування.

Для попередження ураження через шкiру використовують загальновійськові та спеціальні засоби захисту. У випадку потраплення ОР на шкiру проводиться часткова санiтарна обробка за допомогою IПП. У випадку вживання отруєної їжi або води (чи при пiдозрi на отруєння ними) необхiдно негайно викликати штучне блювання. При потраплянні ОР у рану ватно-марлевим тампоном IПП iз рани вилучають ОР, шкiру навколо рани обробляють вмiстом IПП, а потiм на рану накладають пов'язку за допомогою ППI. При попаданнi ОР в очi, слизову очей промивають водою iз фляги.

Loading...

 
 

Цікаве