WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї - Реферат

Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї - Реферат

Реферат на тему:

Отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї

У групу ОР нервово-паралiтичної дiї або фосфороорганiчних ОР (ФОР) входять сполуки, які специфiчно порушують нормальне функцiонування нервової системи з появою судом, якi переходять у паралiч. Головними представниками цiєї групи є зарин, зоман i V - гази (Vx).

Зарин і зоман синтезованi у науково-дослiднiй лабораторiї пiд керівництвом Г.Шрадера концерном "Фарбенiндустр" в м. Леверкузенi, (Нiмеччина). У пошуках ефективних iнсектицидiв вчений виявив високу токсичнiсть деяких сполук, якi мiстять фосфор, особливо його ефірів.

У 1936 р. був синтезований табун, в 1939 р. ― зарин, а у кiнцi 1944 р. ― зоман. Всi цi отруйнi речовини взяла на озброєння фашистська Нiмеччина, а до кiнця вiйни запас їх був такий: табуну 8770 т, зарину 1260 т, зоману 20 т.

У серединi 50-х рокiв у лабораторiях Великобританiї, Швецiї, ФРН синтезованi ФОР, близькi по структурi до ацетилхолiну‚ - фосфорiлтiохолiни. Вони перевищують за токсичнiй дiї зарин, зоман у сотнi разiв. З цiєї групи вiдiбрано i взято на озброєння США фосфорилтiохолiни пiд шифром Vx, виробництво яких почалося в 1961 р. в м. Нью-Порт (штат Iндiана).

За хiмiчною структурою назва зарину - iзопропіловий ефiр метилфторфосфонової кислоти‚ який значиться у США пiд шифром GB; зоман - пiнаколіновий ефiр метилфторфосфонової кислоти‚ шифр GD.

На табельному оснащеннi іноземних армiй перебувають зарин i Vx - гази.

Висока токсичнiсть ФОР, яка проявляється при будь-яких шляхах надходження в органiзм, можливiсть застосування їх всiма засобами ураження у різних клiматичних умовах висунули їх на провідне мiсце в арсеналi хiмiчної зброї іноземних армiй.

2.1. Фізико-хімічні і токсичні властивостізарину,

зоману і V-газів

Фізичні властивості

Зарин, зоман i V-гази в чистому станi — це безбарвні прозорi рiдини, технiчнi продукти яких мають кольори від солом'яно-жовтого до коричневого i характерний запах: зарин — слабкий фруктовий, зоман — камфори, V-гази ― паленої гуми; хiмiчночисті ОР мають слабший запах.

де R' — алкильний радикал; OR"- алкильний ефір; R ― два чи три алкильні радикали.

Запах ОР має дiагностичне значення i враховується при встановленнi дiагнозу ураження. Температура кипiння ФОР висока: зарину +151,5 0С, зоману +190 0С, V-газiв +300 0С, що визначає високу їх стiйкiсть на мiсцевостi.

Так, стiйкiсть зарину влітку ― 6 год, навесні i восени ― 12 год, взимку ― до 2 дiб, зоману ― влітку близько доби, взимку ― кiлька дiб, V-газiв ― влітку 1,5-2 тижнi, взимку ― декiлька мiсяцiв.

Леткiсть ФОР пов'язана з температурою кипiння ОР. Зарин ― порiвняно летка ОР ― 12 г/м3 при 20 0С, зоман ― 3 г/м3, V-гази ― 0,001 г/м3. У зв'язку з низькою леткiстю V-газiв можливе їх використання у виглядi крапель i аерозолiв, а зарину i зоману, крiм цього, у виглядi пари.

Пара ФОР важча за повiтря у кiлька разiв i може тривалий час перебувати у приземному шарi атмосфери й уражати незахищений особовий склад.

Температура затвердiння цих ОР нижча -500 С, що дозволяє їх використовувати у холодну пору року.

Питома вага цих ОР близька до одиниці‚ при потраплянні у водоймища вони можуть міститься в усiх шарах води, що необхiдно враховувати пiд час вiдбору проб води при проведеннi хiмiчної розвiдки.

Зарин добре розчиняється у водi‚ а при потраплянні у водоймища швидко заражує великi об'єми. Цю властивість використовують при застосуванні водних розчинів речовин для знешкодження зарину.

Зоман в водi розчиняється погано, Vx - гази ― порiвняно добре. Зарин, зоман і V-гази легко розчиняються в жирах, лiпiдах, в зв'язку з чим добре проникають через шкiру i спричиняють резорбтивну дiю, крiм того, вони легко розчиняються в органiчних речовинах (спирт, дихлоретан, бензол, бензин та iн.), котрi можна використовувати для знешкодження їх на рiзних поверхнях, а на основі дихлоретану готують табельний дегазуючий розчин

№ 1, призначений для дегазацiї Vx - газiв. Всi ФОР у рiдкому станi просочуються у фарбованi i пористi поверхнi, проникають в гумотехнiчнi вироби (засоби захисту шкiри та iн.), в зв'язку з чим їх захисна спроможнiсть таких виробів обмежена i становить від десятків хвилин до декількох годин. Пари зарину i зоману, завдяки їх достатній леткостi, добре адсорбуються обмундируванням, що створює загрозу ураження особового складу, знявшого протигази в безпечнiй зонi, шляхом десорбцiї парiв ОР з обмундирування.

Хімічні властивості

Зарин, зоман i Vx - гази хiмiчно досить стiйкi в зовнiшньому середовищi. При взаємодiї з рiзними хiмiчними сполуками реакцiї зарину i зоману проходять в основному з розривом фторофосфорного зв'язку i Vx- газiв з розривом зв'язку фосфор-сiрка. Практичне значення мають реакцiї фосфорилювання, гiдролiзу i окислення, котрi мають вiдношення до метаболiзму, механiзму токсичної дiї, знешкодження (дегазацiї), виявлення (iндикацiї) i терапiї уражень.

Реакцiя гiдролiзу з водою проходить з утворенням нетоксичних продуктiв (ефiрiв метилфосфонової кислоти). Швидкiсть реакцiї залежить вiд температури води. Так, зарин при +20о С гiдролiзується 7 дiб, зоман ― 25 дiб, а V-гази ― 404 доби.

Повiльний гiдролiз обумовлює тривалу хiмiчну стiйкiсть ОР в зовнiшньому середовищi. При пiдвищеннi температури i добавленнi лугу гiдролiз прискорюється. Ця реакцiя може використовуватися для дегазацiї обмундирування, бiлизни, медичного майна шляхом кип'ятіння у водi з додаванням соди.

Зарин i зоман добре руйнуються лугами з утворенням нетоксичних продуктiв (їдкого натрїю‚ амiаку, моноетаноламiну), якi найбiльше використовуються для дегазацiї бойової технiки, озброєння, транспорту, а хiмiчна служба готує на їх основi табельнi дегазуючi розчини № 2 АЛ (аміачно-лужний) та № 2 БЛ (безаміачно-лужний). Амiак, крiм того, використовується для дегазацiї обмундирування пароамiачним способом.

Слабколужний розчин (2 %) гiдрокарбонату натрiю використовується для промивання очей та шлунка.

Зарин та зоман взаємодiють з фенолятами. Реакцiя використовується в ДПС (фенолят натрiю) для обробки обмундирування, зараженого парами i аерозолями цих отруйних речовин. Реакцiї V-газiв з лугами проходять повiльно‚ i для дегазацiї цих ОР використовують безводнi (в органiчних розчинниках) розчини речовин хлорувальної та окислювальної дiї. Хiмiчна служба з цiєю метою готує табельний дегазуючий розчин № 1 (2 % розчин дихлорамiну в дихлоретанi). Слабкi розчини хлорамiну (0,25-0,5 %) використовуються для промивання слизової оболонки очей.

ФОР добре вступають у реакцiю з алкоголятами, котрi використовуються в IПП для проведення часткової санiтарної обробки. Реакцiя ФОР з перекисом водню може використовуватися для хiмiчної обробки ран, заражених цими ОР‚ та iндикацiї (гiдроперекисна реакцiя).

Реакцiя з гiдроксиламiнами (оксимами) використовується для iндикацiї та антидотного лiкування.

Токсичні властивості

Хiмiчними засобами ураження ФОР є снаряди стволової та реактивної артилерiї (зарин i V-гази), авiацiйнi хiмiчнi бомби i касети (зарин), хiмiчнi бойовi частини ракет (зарин), хiмiчнi фугаси (V-гази), ВАП (V-гази, зарин), бiнарнi боєприпаси ― артилерiйськi снаряди, авiацiйнi бомби (Бiг-Ай), ВАП (зарин - 2, V-гази - 2).

Хiмiчнi боєприпаси (прилади) в армiї США позначаються трьома зеленими кiльцями з шифром: зарин ― GВ, V-гази - Vx ― gas. Основний бойовий стан зарину ― пара та неосiдаючий аерозоль, уражуючий особовий склад iнгаляцiйним шляхом, а V-газiв ― аерозоль, уражуючий особовий склад iнгаляцiйним шляхом у виглядi тонкодисперсного аерозолю, а у виглядi грубодисперсного аерозолю i крапель V-гази дiють через шкiрнi покриви i обмундирування.

Ураження можуть виникнути i при потраплянні ОР всередину із зараженою їжею та водою, а також на слизову оболонку ока, рановi та опiковi поверхнi.

ФОР є високотоксичними речовинами (ультраотрути) швидкої i смертельної дiї. При ураженнi V-газами через шкiру ― сповiльненої дiї.

Тяжкiсть iнтоксикацiї залежить вiд величини впливаючої токсодози i експозицiї. Так, мiнiмально дiюча концентрацiя при iнгаляцiйному ураженнi становить для зарину (зоману) 0,001 (0,0001) г/м3 при вдиханнi отруйного повiтря протягом 1-3 хв, а при концентрацiї зарину 0,001 г/м3 та п'ятнадцяти хвилинній експозицiї виникає тяжке ураження. Для зарину i зоману найбiльш небезпечним шляхом ураження є iнгаляцiйний, а для V-газiв ― через шкiру. Всi ФОР небезпечнi i при пероральному ураженнi (табл 2.1).

Таблиця 2.1

Смертельні токсодози залежновід шляху надходження ОР

Шлях надходження

ОР

інгаляційний,

г х хв/м3

через шкіру,

мг/кг

через ШКТ‚

мг/кг

Зарин

Зоман

V-гази

0,1

0,03

0,004

7-9

1-1,5

0,05

1,5

0,5

0,009

Loading...

 
 

Цікаве