WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Предмет та завдання військової токсикології. загальна характеристика хімічної зброї. основи токсикології - Реферат

Предмет та завдання військової токсикології. загальна характеристика хімічної зброї. основи токсикології - Реферат

Реферат на тему:

Предмет та завдання військової токсикології. загальна характеристика хімічної зброї. основи токсикології

Використання хiмiчних речовин як отрут відоме з давнiх часiв. Як зброя ураження отрути застосовувались під час полювання на диких тварин та у боротьбі мiж племенами.

З розвитком хiмiї та хiмiчних технологiй формувалася наука про отруту — токсикологiя. Отрути стали грiзною зброєю, засобом масового знищення людей, бойовими отруйними речовинами, котрi широко застосовувалися під час першої свiтової вiйни, а потiм i в iнших вiйськових конфлiктах (Ефiопiя, Китай, В'єтнам, Iран).

Хiмiчну зброю за масштабами її уражаючої дiї можна порiвняти з ядерною зброєю середнього калiбру.

Нарiвнi з бойовими отруйними речовинами, вiйськові токсикологи приділяють велику увагу й хiмiчним речовинам, якi при руйнуваннi хiмiчно-небезпечних пiдприємств можуть викликати масовi ураження особового складу військ та населення.

На сьогодні вiдомо бiльш нiж 5 млн. хiмiчних сполук, 500 з них найчастіше спричиняють гострi отруєння на виробництві та в побутових умовах.

За даними ВООЗ, у країнах Західної Європи щорічно пiдлягають госпіталізації з приводу гострого отруєння близько 23 чоловiк на 1 тисячу населення. Летальнiсть при цоьму складає 2-3 %, що значно перевищує летальнiсть при iнфекцiйних захворюваннях. У вiйськових частинах де виникають поодинокi та груповi отруєння серед особового складу, на перший план виступає отруєння технiчними рiдинами, які широко використовують при експлуатацiї бойової та спецiальної вiйськової технiки.

Широке застосування токсичних речовин у народному господарствi, великi викиди шкiдливих рештків у навколишнє середовище створюють "екологiчну" небезпеку для населення окремих регiонiв нашої планети, а також небезпеку розвитку генетично обумовлених захворювань.

Звiдси стає зрозумiлим головне призначення токсикологiї як науки ― розкриття сутi впливу отрути на органiзм та створення на цiй основi ефективних засобiв попередження i лiкування отруєнь.

1.1. Предмет та завдання військової токсикології

Токсикологiя — наука про отрути. Вона вивчає дiю отрут на органiзм i вишукує засоби для застереження та лiкування отруєнь. Вiйськова токсикологiя є складовою частиною вiйськової медицини та загальної токсикологiї. Предметом вiйськової токсикологiї є вивчення токсичної дiї на органiзм людини бойових отруйних речовин (БОР), вибухових газiв, компонентiв ракетних палив, а також технiчних рiдин, якi використовуються у вiйськах. Крiм того, вiйськова токсикологiя вивчає i сильнодiючi отруйнi речовини (СДОР), котрi при руйнуваннi хiмiчних об'єктiв можуть стати причиною формування великих вогнищ хiмiчного ураження, а також деякi отрути рослинного та тваринного походження, що розглядаються як потенцiйнi ОР.

Вiйськова токсикологiя є науково-практичною основою медичного забезпечення вiйськ при застосуваннi противником хiмiчної зброї та лiкувально-профiлактичного забезпечення особового складу, який працює з токсичними речовинами. Завдання військової токсикології визначаються трьома основними напрямками: теоретичним (експериментальним), профілактичним (гігієнічним) та клінічним.

Теоретичний напрямок вивчає основні закономірності взаємодії організму i отруйних речовин, їх токсикокiнетичнi і токсикодинамiчнi особливостi, здiйснює пошук антидотiв, розробляє методи детоксикацiї.

Профiлактичний напрямок вивчає небезпечний вплив отруйних речовин та отрут на організм, токсикометричнi параметри, розробляє засоби захисту вiд них.

Клiнічний напрямок вивчає перебiг отруєнь при дiї отруйних речовин і отрут на людину та методи лiкування отруєнь.

Основним методом токсикологiї є експеримент на тваринах, який дає можливість відтворити отруєння в реальних умовах, щоб вивчити механiзми дiї отрут, а також провести пошуки нових засобiв, що запобігають, послаблюють або усувають дiю отруйних речовин та отрут на органiзм.

Коротка історична довідка про розвиток військової токсикології

Токсикологiя як наука виникла на початку XIX столiття, коли М. Орфiла надрукував першу наукову працю з судової токсикологiї. Першою вiтчизняною науковою працею в галузі токсикологiї є посібник з судово-медичної хiмiї, загальної токсикологiї, виданий в 1851 р. професором ВМА А.П. Нелюбiним, а Д.П. Косоротов є автором першого пiдручника з токсикологiї, виданого в 1911 р.

Вiйськова токсикологiя як окрема дисциплiна виникла на початку XX столiття, коли в роки першої свiтової вiйни для ураження особового складу застосовувалися у широких масштабах бойовi отруйнi речовини.

Початковi дослідження проводили вчені рiзних спецiальностей у галузi розробки засобiв захисту вiд ОР М.Д. Зелiнський‚ О.О. Лихачов, В.Г. Хлопiн та iн.).

Теоретичнi аспекти токсикологiї розробляли С.В. Анiчков, Н.В. Лазарев, О.О. Покровський, С.Н. Голiков та iн.

У галузi клiничної токсикологiї широко вiдомi науковi працi Н.Н. Савицького, Б.Д. Iвановського, П.Л. Сухiнiна, Е.В. Гембицького, Н.С. Молчанова, Е.А. Лужникова та iн. Вагомий внесок в галузi теоретичної, гiгiєнiчної токсикологiї зробили українські вченi: А.I. Черкес, П.В. Родiонов, Н.I. Луганський, Ю.С. Каган, Б.С. Бравер-Чернобульська, Ю.М. Максимов, В.І. Кондратюк, В.В. Храпак, Л.А. Громов, Ю.І. Губський та ін.

1.2. Загальна характеристика хімічної зброї

Хiмiчна зброя — один з видiв зброї масового ураження, яким оснащені війська рiзних країн.

Хiмiчною зброєю називають речовини бойового застосування, уражаючi якостi яких грунтуються на токсичній дiї отруйних речовин на органiзм людини (токсичний ― вiд гр. toxikon ― отрута). Хiмiчна зброя включає високотоксичнi ОР та засоби їх доставки до цiлi i призначається для ураження живої сили противника з метою ускладнення (дезорганізації) дiяльностi вiйськ та об'єктiв тилу.

Вона застосовується засобами авiацiї, ракетних вiйськ, артилерiї, iнженерних, хiмiчних вiйськ тощо.

Бойовi якостi хiмiчної зброї визначають iї специфiчнi особливостi:

― бiохiмiчний характер уражаючої дiї на живий органiзм;

― здiбнiсть вибiрково уражати живу силу без знищення матерiальних засобiв;

― об'ємнiсть уражаючої дiї, здiбнiсть заражати територiю i повiтряний простiр в районi її застосування;

― проникаючу дiю ― здiбнiсть газiв, парiв, аерозолiв проникати з потоком повiтря в негерметизованi споруди;

― тривалiсть збереження уражаючої дiї на зараженiй територiї;

― рiзноманiтнiсть клiніки та динаміки розвитку отруєння, що ускладнює дiагностику уражень;

― здiбнiсть проникати в органiзм рiзними шляхами;

― труднощi своєчасного виявлення факту застосування ОР;

― необхiднiсть застосування спецiальних засобiв захисту;

― сильну морально-психологiчну дiю на особовий склад.

Хiмiчна зброя може викликати тяжкi екологічнi та генетичнi наслiдки, для ліквідації яких потрібне залучення величезних матеріальних ресурсів протягом десятків років.

Коротка історична довідка про розроблення

та застосування хімічної зброї

Людина почала використовувати отрути з незапам'ятних часiв.

Вже первіснi люди при полюванні та міжплемінних війнах для своїх стрiл застосовували рослиннi, тваринні та інші види отрут. В Африцi з цiєю метою брали отрути з рослин родини строфантинiв.

В Америцi ― паралiтичнi отрути типу кураре з рослин родини логанiєвих та хондодендронiв.

В Азiї та Океанiї ― отрути з дерева родини шовковицевих.

Зародки хімічної зброї з'явилися в давні часи. У Грецiї пiд час Пелопонеської вiйни (431 - 404 рр. до н. е.) спартанцi пiдпалювали сiрку та смолу пiд стiнами Платеї.

Вiзантiйцi володiли таємницею приготування грецького вогню. Грецький вогонь з успiхом був застосований вiзантiйцями у 626 р. проти персiв, якi оточили Константинополь. У склад сумiшi, напевно, входили нафтопродукти, сiрка, соснова смола, селiтра.

Потiм застосовували сірчанi сполуки миш'яку (реальгар, аурипігмент) та бiологiчнi продукти (сеча, кров), якi дають при згораннi нестерпний сморід. У XVII ст. використовували димовi гранати.

Наукова основа для розроблення хiмiчної зброї пов'язана з розвитком органiчної хiмiї. Лiдерство у розробці хiмiчної зброї та її застосуванні належить Нiмеччинi.

Вперше у широкому масштабі хiмiчну зброю застосувала Нiмеччина 22 квітня 1915 р. проти англо-французьких військ. У цей день було отруєно 15 тис. чоловiк, з яких 5 тис. загинули. Першими бойовими ОР були хлор, сльозоточивi ОР.

Loading...

 
 

Цікаве