WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруєння окисом вуглецю - Лекція

Отруєння окисом вуглецю - Лекція

Застосовується часто як органічний розчинник фарб, лаків, смол, в медицині — як фіксатор зрізів в мікробіологічних дослідженнях, у військовій справі — як один з компонентів ракетного палива, входить до складу антифризів.

10.1.2. Шляхи поступання в організм та токсичність. Найчастіше отруєння спостерігається при прийомі метанолу всередину з метою оп'яніння. Описані також випадки інгаляційного отруєння парами метилового алкоголю на виробництвах. Внаслідок надзвичайно високої розчинності парів метанолу у воді та біологічних рідинах організму, його накопичення в них йде швидко і безперервно на протязі всього періоду вдихання, в той час як виділення через дихальні шляхи та нирки відбувається значно повільніше.

Метанол здатний проникати через шкіру не тільки в рідкому, але і в пароподібному стані.

Смертельною дозою при прийомі всередину можуть бути 30-100 г отрути. Це залежить від її концентрації, стану наповнення шлунку (прийом на голодний чи повний шлунок), часу та якості надання медичної допомоги.

Механізм дії. Метанол швидко всмоктується в шлунку і тонкому кишечнику. Повільно окислюється в печінці ферментом алкогольдегідрогеназою спочатку до формальдегіду, а потім до мурашиної кислоти, які більш токсичні, ніж вихідна речовина (летальний синтез).

Метанол та продукти його розпаду гальмують процеси метаболізму, викликають тканинну гіпоксію за рахунок пригнічення гліколізу, порушення транспорту електронів і протонів по мітохондріальній ланці тканинного дихання на рівні НАД. Мурашина кислота посилює ацидоз і пригнічує активність мітохондріальних ферментів: сукцинат-цитохром С-редуктази, глутаматщавелевокислої трансамінази, малатдегідрогенази, що призводить до порушення обміну речовин, енергетичного голоду та загибелі клітин.

Вибіркова здатність метанолу викликати сліпоту може бути пояснена тим, що формальдегід гальмує гліколіз в бокалоподібних клітинах сітківки та нейронах зорових нервів, що приводить до порушення в них синтезу АТФ та розвитку незворотних дегенеративних змін.

Формальдегід проявляє також пряму цитотоксичну дію.

Спочатку, коли метиловий спирт діє цілою молекулою, він має наркотичний вплив на ЦНС з розвитком картини алкогольного сп'яніння, а потім продукти його окислення (формальдегід і мурашина кислота) проявляють вищевказаний токсичний вплив.

Клінічна картина інтоксикації. Гострі отруєння метанолом поділяють на швидко перебігаючу (блискавичну) і сповільнену форми інтоксикації.

Блискавична форманаступає після прийому всередину масивної дози отрути (200-300 мл). У потерпілого швидко розвиваються сопор, потім кома, колапс. Смерть може наступити вже в перші 2-3 години.

При сповільненій формі виділяють наступні періоди:

— сп'яніння (тривалістю 6-8 год.),

— відносного благополуччя (тривалістю від 1-2 годин до 2-3 діб),

— виражених симптомів отруєння,

— зворотного розвитку (при сприятливому перебігу).

Сповільнену форму, в залежності від клінічного перебігу, можна поділити на три форми: легку, середньої важкості (офтальмічну) і важку (генералізовану).

Перші симптоми інтоксикації проявляються у вигляді звичайних ознак сп'яніння, яке, на відміну від винного, менш тривале.

Легке отруєння. Після скритого періоду з'являються загальна слабість, нудота, блювота, болі в животі, запаморочення, головний біль та порушення зору (туман перед очима, потемніння в очах), які поступово проходять через 2-3 доби. Іноді потерпілі на кілька годин непритомніють. Загальна тривалість захворювання складає 5-6 діб.

При середній (офтальмічній) формі отруєння провідними симптомами є порушення зору аж до повної сліпоти. В початковій стадії спостерігаються ті ж симптоми, що і при легкій формі, але більш виражені. Офтальмічні симптоми прогресують швидко і в ранні терміни після прийому отрути наступає різке ослаблення зору або повна сліпота. При дослідженні очного дна виявляються набряк сітківки та зорового нерва, розширення вен та крововиливи.

Прогноз при цій формі, як правило, несприятливий, особливо у відношенні функції зору. Тривале, незникаюче розширення зіниць є грізною прогностичною ознакою, яка вказує на можливість рецидиву чи стійких порушень зору.

Для важкої (генералізованої) форми характерними є швидкий і бурхливий розвиток симптомів. Після короткого скритого періоду з'являються початкові ознаки, характерні для всіх форм інтоксикації. Проте у потерпілих швидко наступає сонливість, непритомність, синюшність шкіри та слизових, порушуються дихання і серцева діяльність. Артеріальний тиск знижується до 80мм рт. ст. і нижче. Іноді спостерігається різке збудження, тонічні або клонічні судоми.

Важкі форми переважно супроводжуються сильними болями в епігастральній ділянці та диспептичними розладами.

Діагностика гострих отруєнь метанолом. Певне значення має встановлення наступних фактів:

— менш виражене сп'яніння порівняно з прийомом етилового спирту;

— особливості клінічних проявів інтоксикації, в тому числі порушення зору;

—- виявлення метилового спирту в шлунковому вмісті, крові та сечі;

— дослідження залишків напоїв, які пив потерпілий:

— температура кипіння метанолу 65°С, етанолу — 78,4°С, етиленгліколю— 197,4°;

— проба з мідним дротом — розпечений мідний дріт опускають в пробірку з досліджуваною рідиною; в присутності метанолу при окисленні металу утворюється формальдегід і відчувається його характерний запах.

Профілактика та лікування. При роботі з метанолом необхідно строго дотримуватись правил техніки безпеки. Зберігати і відпускати його необхідно згідно вимог до роботи з отруйними речовинами.

При пероральному отруєнні метанолом необхідно якомога швидше видалити із шлунку залишки отрути, яка не встигла всмоктатись. Якщо хворий в свідомості, можна викликати блювоту (подразненням кореня язика або задньої стінки глотки, а якщо непритомний — рекомендоване зондове промивання шлунку 2-3 % р-ном гідрокарбонату натрію на протязі кількох днів. Промивання шлунку в першу добу необхідно проводити безперервно (24 години), на другу і третю добу — 12 годин, а на 4 і 5 — 6 годин. В кінці процедури необхідно ввести в шлунок активоване вугілля або інший сорбент, сольове проносне.

Антидотом метанолу є етанол, бо він зв'язує алкогольдегідрогеназу і цим затримує утворення токсичних продуктів розпаду метанолу. Летальний синтез припиняється, і отрута виділяється в незміненому вигляді. Вводять етиловий спирт по 10 мл 30 % р-ну всередину, потім кожні 2 години по 50 мл 4-5 разів. В наступні 2-3 діб по 10 мл в день. В коматозному стані рекомендується довенне введення етилового алкоголю (в насичуючій дозі 10 мл/кг ваги протягом першої доби) у вигляді 10 % р-ну на 5% р-ні глюкози. Підтримуюча доза в наступні дні складає 1,5-2,0 мл/кг/год. 10 % р-ну.

Вищевказаними дозами створюються концентрації етанолу в крові 1,0-2,0 г/л. Тривалість дачі антидоту 4-5 днів або до зникнення клінічних проявів отруєння.

Антагоністами алкогольдегтдрогенази є піразол і 4-метилпіразол, які вводять в дозах згідно інструкції.

Для прискорення метаболізму мурашиної кислоти призначають дом'язево лейкворин 1,0 мг/кг (максимальна доза 50 мг) разом з фолієвою кислотою 1,0 мг/кг кожні 4 години (всього 6 доз).

При всіх формах отруєння метанолом повинна проводитись інтенсивна лужна терапія. На протязі перших двох діб після отруєння рекомендується щогодинне призначення від 2 до 7 грамів двовуглекислої соди всередину або у вигляді довенних (5%) і підшкірних (3%) вливань.

Рекомендується метод осмотичного форсованого лужного діурезу із застосуванням манітолу (1,0 г/кг), лазиксу (4-8 мг) та еуфіліну (5-10 мл 2,4 % р-ну) на фоні довенних інфузій розчинів гідрокарбонату натрію (до досягнення рН сечі 7,5-8,0), глюкози, фізіологічного та розчину Рінгера.

Отруєним метанолом слід повторно крапельно довенно вводити 50 мл 0,1% розчину марганцевокислого калію (2-3 рази на добу) до стійкого покращення загального стану. Цим пришвидшується окислення токсичних метаболітів метанолу до вуглекислоти та води.

При прийомі понад 30 мл метанолу показані екстракорпоральні методи детоксикації, такі як гемодіаліз, перитонеальний діаліз або їх комбінація.

Loading...

 
 

Цікаве