WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруєння окисом вуглецю - Лекція

Отруєння окисом вуглецю - Лекція

Лекція

Отруєння окисом вуглецю

Окис вуглецю (СО), чадний газ є продуктом неповного згорання органічних вуглецевмісних речовин в умовах недостатнього доступу кисню.

Високі токсичні концентрації чадного газу можуть створюватись у зонах пожеж. Велика кількість отруєнь окисом вуглецю реєструється і в мирний час в промисловості та в побуті. Великі його концентрації у вихлопних газах двигунів внутрішнього згорання (1-7 %), в світильному газі (30-60%).

Окис вуглецю — безбарвний, позбавлений запаху газ, легший за повітря. Погано розчинний у воді та плазмі крові (біля 2-2,5 мл на 100 мл). Погано сорбується активованим вугіллям та пористими поверхнями, що робить неефективною роботу фільтруючого протигазу.

Окис вуглецю потрапляє в організм людини тільки чорез органи дихання. Концентрація 4,6-5,7 г/м3 в повітрі призводить до смертельного ураження, якщо людина дихала окисом вуглецю протягом 5-30 хвилин.

У виробничих приміщеннях максимально допустимою концентрацією вважається 0,03 г/м3.

Окис вуглецю є переважно гемічною (кров'яною) отрутою. Проникаючи в кров, він вступає у взаємодію з гемоглобіном і утворює карбоксигемоглобін, внаслідок чого кров втрачає здатність переносити. Розвивається кисневе голодування тканин за рахунок порушення киснево-транспортної функції крові.

4.2.4. Вплив окису вуглецю на різні органи і системи. Вплив на нервову систему. Центральна нервова система надзвичайно чутлива до дії окису вуглецю. Вважається, що причинами порушень її функцій є виражена гіпоксія, судинні порушення і безпосередня дія окису вуглецю на мозкову тканину. Із впливом чадного газу на нервову систему пов'язують порушення вестибулярного апарату, зору, послаблення пам'яті, нездатність до розумового напруження, порушення психіки, коматозний стан, паралічі, парези, які розвиваються в пізні терміни після отруєння.

Вплив на органи дихання. Місцевої подразнюючої дії окис вуглецю не має. Появу задишки в уражених слід розглядати як компенсаторну реакцію організму на гіпоксичну дію отрути. Розвивається гіпокапнія, виростає дихальний коефіцієнт, збільшується парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі і в венозній крові, тобто зменшується артеріо-венозна різниця.

При отруєнні окисом вуглецю часто спостерігається розвиток запальних процесів у дихальних шляхах і легеневій тканині. В окремих випадках може розвинутись набряк легень і порушення легеневого кровообігу, які є наслідком серцевої недостатності.

Дія на серцево-судинну систему. Отруєння окисом вуглецю приводить до тахікардії, аритмій, підвищення артеріального тиску, збільшення ударного і хвилинного об'єму серця. Це результат активації симпато-адреналової системи.

На ЕКГ визначається елевація інтервалу S-T, згладжування або інверсія зубця Т, які можуть тривалий час залишатись після отруєння.

При дії окису вуглецю у високих концентраціях підвищення артеріального тиску швидко змінюється його зниженням, що пояснюється наростаючою гіпоксією і пригніченням центрів регуляції судинного тонусу, а також прямою кардіодепресивною дією за рахунок зв'язування міоглобіну міокарда.

Зміни з боку крові. При гостро перебігаючій інтоксикації спостерігається еритроцитоз. В кров'яне русло внаслідок скорочення селезінки поступає додаткова кількість еритроцитів без карбоксигемоглобіну. Ці зміни слід розглядати, як компенсаторну реакцію організму на гіпоксію. Кількість еритроцитів збільшується до 6-7 млн. в 1 мм3 крові. При важкому отруєнні окисом вуглецю розвивається лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія та еозинопенія.

Вплив на обмін речовин. Під впливом окису вуглецю порушується вуглеводний обмін — розвиваються гіперглікемія і глюкозоурія, причому відмічається пряма залежність їх вираженості від ступеню гіпоксії. Підвищується активність гліколітичних ферментів (альдолази, лактатдегідрогенази та ін.), в результаті чого в організмі накопичуються молочна і піровиноградна кислоти. Це сприяє розвитку метаболічного ацидозу, який приходить на зміну газовому алкалозу.

Порушується азотистий обмін, починають переважати процеси катаболізму, що проявляється від'ємним азотним балансом. В крові зростає рівень азотистих шлаків (сечовини, аміаку, креатиніну, сечової кислоти), що свідчить про порушення детоксикаційних функцій печінки та нирок.

Ознаки ураження. Отруєння окисом, в залежності від дози отрути, може мати різні ступені важкості.

Легкий ступінь отруєння проявляється загальним недомаганням, головним болем. Спостерігаються легкий рум'янець на обличчі та синюшність слизових, свідомість збережена, тремтіння кінцівок та помірне підвищення артеріального тиску. Після припинення контакту з чадним газом клінічні симптоми повільно зникають, але головний біль зберігається до доби і більше.

При отруєнні середньої важкості відмічаються головний біль, схильність до запаморочення, хитка хода, іноді непритомність. При поверненні до тями може спостерігатись стан, який нагадує алкогольне сп'яніння. Уражений збуджений, мова стає незв'язаною, відмічається в'ялість, байдужість до оточуючого. Шкірні покриви та слизові оболонки набувають рожево-червоного кольору. Всі ці прояви поступово проходять. Після відповідного лікування загальний стан покращується, але декілька діб зберігаються головний біль, слабкість, запаморочення, повторна блювота, поганий сон.

При важкому отруєнні окисом вуглецю розвивається кома, а пізніше — нервові розлади у вигляді паралічів, парезів, втрати пам'яті, нездатності до тривалого розумового напруження. В складних випадках, особливо у літніх людей, можуть розвиватись ускладнення у вигляді набряку легень і пневмоній, які найчастіше починаються через 2-4 дні після отруєння.

Профілактика уражень.

Для попередження отруєння окисом вуглецю необхідно здійснювати контроль за справністю опалювальних приладів, особливо в рухомих об'єктах, за дотриманням правил техніки безпеки при роботі в гаражах, боксах і автомобільних кузовах та інших герметизованих приміщеннях.

Для захисту органів дихання від проникнення окису вуглецю може бути використаний фільтруючий протигаз з гопкалітовим патроном (при відносно низьких концентраціях отрути в атмосфері) або ізолюючий протигаз (при високих концентраціях чадного газу).

Надання медичної допомоги

При наданні медичної допомоги ураженим окисом вуглецю основні зусилля повинні бути спрямовані на проведення заходів по прискоренню дисоціації карбоксигемоглобіну, а також на підтримку життєво важливих функцій організму.

Надання медичної допомогитреба починати із заходів, спрямованих на припинення поступання отрути в організм, для чого необхідно:

  • вивести (винести) ураженого з отруєної атмосфери на тсвіже повітря або надягти на нього протигаз з гопкалітовим патроном (чи ізолюючий протигаз);

  • ослабити одяг (розщепити гудзики, зняти ремінь;

  • зігріти ураженого (гаряче пиття, укутування)

  • застосування рефлекторних подразників (вдихання парів нашатирного спирту);

  • при глибоких порушеннях дихання або при його відсутності необхідно провести штучне дихання;

Технічні рідини

У військово-технічній практиці використовуються різноманітні рідини в якості розчинників (дихлоретан, метиловий спирт), антифризів, гальмівних рідин (етиленгліколь та його похідні). Деякі з них, у випадку необережного поводження, особливо при прийомі всередину, можуть викликати серйозні отруєння, які часто закінчуються смертю. Випадки отруєння технічними рідинами можливі серед військовослужбовців всіх спеціальностей і можуть бути масовими. З отруєннями цими речовинами зустрічаються лікарі практично всіх фахів, особливо медичні працівники військових частин, а також станцій швидкої і невідкладної допомоги, токсикологічних центрів, реанімаційних відділень та інших лікувальних закладів. Тому знання патогенезу, клініки та принципів лікування отруєнь технічними рідинами є необхідні для надання невідкладної допомоги і проведення кваліфікованого лікування.

Розберемо випадки отруєнь технічними рідинами, які найчастіше зустрічаються в лікарській практиці.

Отруєння метиловим спиртом

10.1.1. Фізико-хімічні властивості. В чистому вигляді метиловий спирт (СН3ОН) — метанол, деревинний спирт — є безколірною прозорою рідиною з характерним запахом, який не відрізняється від запаху етилового спирту. Температура кипіння 64,7° С.

Loading...

 
 

Цікаве