WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. сильнодiючi отруйнi речовини - Лекція

Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. сильнодiючi отруйнi речовини - Лекція

9.3.2. Клініка інгаляційного отруєння АК. Під впливом АК та її солей викликаються ураження органів дихання з розвитком ТНЛ, як це відбувається при отруєннях фосгеном. При комбінації окису та двоокису азоту виникають мозкові явища, ціаноз, асфіксія, судоми, зупинка дихання і смерть.

Виділяють легкий, середній, та тяжкий ступені отруєння.

Для легкого ступеня отруєння характерним є виникнення токсичних ларингітів, трахеїтів, бронхітів. При середньому ступені виникають тяжкі токсичні бронхіоліти, масивні бронхопневмонії. При тяжкому ураженні розвивається ТНЛ.

Тривалість перебігу інгаляційних уражень АК та окислами азоту при легкому ступені складає 3-5 днів, при середньому та важкому — від 2 до 8 тижнів.

В перебігу уражень виділяють наступні періоди: початковий, прихований, розвитку набряку легень і виходу.

В початковому періоді більш виражена подразнююча дія, спостерігається сильний пекучий біль, різь в очах, сльозотеча, чхання, кашель, задуха, нудота, інколи блювота, ціаноз, брадикардія, різка слабість, головний біль.

Прихований період триває в середньому 30-60 хвилин, інколи 2-3 години і більше. Клінічні прояви під час нього не виражені.

У період розвитку набряку легень клінічна картина така, як при ураженні фосгеном, але харкотиння має лимонно-жовте або рожеве забарвлення внаслідок ксантопротеїнової реакції нітрогрупи з білками. Крім цього, з'являються симптоми резорбтивної дії. Як правило, в крові визначається метгемоглобін, що веде до гемічної гіпоксії. В тяжких випадках спотерігаються мозкові явища: запаморочення, нудота, блювота, ейфорія, збудження або оціпеніння.

При гострій формі гіпоксії відмічається сіро-попелястий колір шкіри та слизових оболонок, гостра серцево-судинна недостатність за типом колапсу, пригнічення дихання.

Стадія виходу у важких випадках може завершитися смертю через 10-12 годин. При сприятливому перебігу через 1-2 доби починається покращення стану, але можуть бути ускладнення у вигляді пневмонії, абсцесу легень.

Внаслідок дії великих концентрацій окислів азоту може розвинутися блискавична форма інтоксикації, при якій смерть наступає внаслідок нітритного шоку та хімічного опіку легень без розвитку їх набряку.

При хронічних отруєннях ОА більш істотними є наступні зміни:

— неврологічні порушення по типу астено-вегетативного синдрому;

— гемодинамічні розлади з переважним розвитком гіпотонічних станів;

— дистрофічні зміни з боку міокаду;

— різного ступеня вираженості порушення діяльності шлунково-кишкового тракту;

— токсичні пошкодження паренхіматозних органів.

3.3. Клініка уражень гідразином.

Рідкий гідразин при попаданні на шкіру або слизову оболонку очей викликає хімічний опік тканин. При інгаляційному надходженні викликає сильне подразнення дихальних шляхів з подальшим запаленням, яке виникає через 10 годин після прихованного періоду. Важкість клінічної картини визначається, в основному, резорбтивною дією гідразину. Найбільш виражені порушення відмічаються з боку ЦНС, крові, печінки, нирок. Симптоматика отруєння розвивається через 30-90 хвилин після контакту з отрутою. З'являються ознаки збудження, клоніко-тонічні судоми, коматозний стан. При виході з коми часто спостерігається психоз із маренням, слуховими та зоровими галюцинаціями. Цей стан може тривати кілька днів. Клініка гострої інтоксикації розвивається на фоні порушення функцій серцево-судинної системи (брадикардія, колапс). Характерним проявом інтоксикації є метгемоглобінемія та -урія, гемоліз. Максимальне зниження вмісту еритроцитів у крові відмічається на 10 добу.

Часто уражаються печінка і нирки, що проявляється в формі гострих токсичних гепатитів і нефропатій, які розвиваються через 48 годин з моменту отруєння.

3.4. Клініка отруєння перекисом водню.

При дії рідкого перекису водню на шкіру або слизову оболонку ока виникає хімічний опік з утворенням білого струпу (відбілююча дія атомарного кисню), на периферії якого — гіперемія і набряк. Помутніння рогівки може з'явитися як відразу, так і через 1-3 тижні (прихований період).

При вдиханні аерозолю в легенях можуть виникати запально-некротичні зміни аж до розвитку ТНЛ. У випадку попадання концентрованого перекису водню всередину виникає опік слизової оболонки. При цьому розвиваються ерозивно-некротичні езофагіти, гастрити, які часто супроводжуються внутрішньою кровотечею. При резорбції перекису водню в кров можливий розвиток газової емболії внаслідок вивільнення бульбашок кисню.

3.5. Клініка отруєння фтором.

При дії фтору на шкіру або слизову оболонку очей виникають хімічні опіки, внаслідок сильної його окислювального впливу на тканини. Відмічаються пекучий біль, різь, сухість та набряк шкіри. На чутливих ділянках шкіри (пахвинні та пахові западини, геніталії) можливий бульозний дерматит з мацерацією. Гіперемія і набряк через 2-3 доби починають зменшуватись, а через 5-7 шкіра набуває нор-мального вигляду.

При дії на слизову оболонку очей виникає різке подразнення кон'юнктиви і рогівки, набряк та інфільтрація. У важких випадках може розвинутись поверхневий або глибокий некроз із утворенням виразок, які повільно загоюються.

При інгаляційному ураженні легкого ступеня розвивається ринофарінголарингіт і трахеобронхіт на фоні загальної слабості, втомлюваності, лабільності пульсу та кров'яного тиску.

Ураження середнього ступеню викликають бронхіт, пневмонію, а в окремих випадках гепатит.

Важкі отруєння закінчуються ТНЛ, судомами і коматозним станом.

При резорбтивних ураженнях фтор зв'язує кальцій сироватки крові і тканинної рідини з утворенням фтористого кальцію. Зниження вмісту кальцію в біологічних рідинах приводить до уповільнення згортання крові, порушення нервово-м'язевої провідності, підвищення проникливості стінок судин.

4. Профілактика, надання першої медичної допомоги та лікування.

Профілактика уражень АК та її окислами повинна насамперед передбачати заходи, спрямовані на повне виключення місцевої дії ОР на організм, що досягається неухильним дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці при обслуговуванні ракетних двигунів.

При випадковому попаданні АК на шкіру необхідно уражене місце протягом тривалого часу (не менше 10-15) хвилин промити струменем води. Цей захід, виконаний своєчасно (не пізніше 10-15 секунд після попадання речовини на поверхню шкіри), може значно ослабити ураження або навіть повністю попередити його.

Принципи лікування місцевих уражень азотною кислотою очей та шкіри такі ж, як і інших хімічних опіків. Проте слід відмітити більш тривале їх загоєння (до 40-50 днів). В перші 10 днів рекомендується лікування цих опіків під асептичною пов'язкою. При обмежених опіках III ступеня через 1-2 доби необхідно проводити первинну некротомію опікової поверхні до життєздатних тканин.

Лікування гострих інгаляційних уражень проводиться за принципами, викладеними в розділі "Отруйні речовини задушливої дії".

Лікувально-профілактичні заходи по лікуванню уражень фтором аналогічні заходам при ураженні АК. При попаданні фтору на шкіру додатковим ефективним заходом є швидка обробка ураженої ділянки препаратами кальцію, як протиотрутою, що хімічно зв'язує іон фтору. Для нейтралізації отрути на місце опіку накладають пов'язку з пастою, яка містить 1 частину окису магнію і 2 частини вазеліну або гліцерину.

Використовують патогенетично діючі препарати, до яких відносяться хлорид кальцію, атропін та його аналоги, натрієва і кальцієва солі піровиноградної кислоти.

Лікування уражень гідразинами очей полягає в рясному їх промиванні проточною водою. При подразненні дихальних шляхів проводять содові інгаляції, призначають кодеїн, діонін, протидимну суміш. Своєрідним антидотом проти гідразину є вітамін В6. Препарат призначають у великих дозах — до 25 мг/ кг маси тіла (1/4 дози вводиться довенно, а 3/4 - дом'язево). При судомах піридоксин вводять у вказаних дозах з інтервалом 2-3 години в ком-бінації з протисудомними середниками до повного припинення судом.

Важливе значення мають профілактичні заходи, спрямовані на усунення причин, які можуть привести до отруєнь КРП. До них відносяться, насамперед, дотримання правил техніки безпеки при роботі з отруйними речовинами. Серед них слід вілмітити:

— систематичний контроль за правильністю експлуатації відповідних технічних засобів;

— попередження виходу РП за оболонку;

— забезпечення умов для швидкого видалення та нейтралізації пролитих КРП;

— обладнання та утримання в справності приточно-витяжної вентиляції;

Loading...

 
 

Цікаве