WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйнi речовини подразливоі дiї - Лекція

Отруйнi речовини подразливоі дiї - Лекція

Встановлено, що ДЛК змінює адреналінову та норадреналінову медіацію. Безпосередньо гіперсимпатикотонією можуть бути пояснені окремі вегетативні та емоційні порушення, які виникають внаслідок впливу отрути.

Ацетилхолінова теорія. Hoffer i Osmond вважали також, що в основі дії ДЛК лежать не тільки порушення метаболізму катехоламінів, але і вплив отрути на ацетилхоліновий механізм передачі нервового імпульсу. Адже ДЛК є інгібітором холінестерази. Проте ця теорія не отримала широкої підтрим-ки, оскільки отрута інгібує не істинну, а несправжню холінестеразу. Це під-тверджується тим, що холінолітики, наприклад, атропін, не тільки не усувають психоз, але часто його підсилюють.

Отже, можна зробити висновок, що механізм токсичної дії та патогенез розвитку патологічних змін при дії на організм ДЛК вимагає подальших досліджень і уточнень.

2.4. Клінічна картина уражень.

При отруєннях ДЛК спостерігаються найрізноманітніші симптоми. За даними ВООЗ відмічаються три групи симптомів:

— соматичні — запаморочення, слабість, тремор, нудота, парестезії, порушення зору;

— перцепційні — спотворення форми та кольору, загострене слухове сприйняття, затруднення у фокусуванні зору;

— психічні — різкі зміни настрою, напруженість, втрата відчуття часу, деперсоналізація, галюцинації та інші.

Iнтоксикація, як правило, розвивається за певною послідовністю. Спочатку з'являються соматичні та вегетативні симптоми, а потім перцепційні та психічні.

Виділяють три стадії ураження ДЛК: початкову, стадію психозу та заключну.

Початкова стадія характеризується, насамперед, неприємними суб'єктивними відчуттями — швидкої втоми, внутрішнього збудження, тривоги, запаморочення та головного болю. Одночасно спостерігаються різноманітні вегетативні порушення — почервоніння або блідість шкірних покривів, відчуття холоду, пітливість, посилене слино- та сльозовиділення, нудота, розширення зіниць, сповільнення пульсу і дихання.

Стадія психозу починається із змін емоційного настрою і поведінки, які, в основному, залежать від психічного складу людей. В одних виникають настороженість, пригнічений настрій, депресія, в інших — ейфорія, яка часто супроводждується безпричинним сміхом. Настрій уражених може неодноразово мінятись від ейфорії до депресії та навпаки. Поступово з'являються ілюзорні та викривлені сприйняття дійсності — предмети і речі деформуються, збільшуються або зменшуються в розмірах, отримують неприроднє забарвлення. Частими симптомами ДЛК-психозів є порушення "схеми тіла", коли його частини здаються зміщеними одна відносно одної, збільшеними, або зменшеними.

У багатьох виникають зорові галюцинації у вигляді яскравих образів і картин. Вони доповнюються слуховими і нюховими, які в свою чергу викликають зорові ілюзії. Часто з'являються синестезії, коли ураженому здається, що він чує звук кольору, відчуває запах звуків і тому подібне.

Виникає ілюзія роздвоєння особистості. Одночасно втрачається орієнтування в просторі та часі, порушується мислення та мова, слабшають розумові здібності.

Деякі уражені починають мучитись манією переслідування, стають недовірливими і вороже настроєними. Їх агресивність особливо збільшується під кінець стадії психозу, яка триває переважно 5-8 годин.

Проте слід відмітити, що при ураженнях невеликими концентраціями ДЛК не порушується пам'ять і отруєні після одужання здатні описати свої відчуття.

На підставі перебігу клінічної картини можна виділити 5 типів психозів, які викликаються ДЛК:

— затяжні психози, які тривають від кількох діб до кількох місяців;

— короткочасні психотичні стани, які з'являються після одноразового отруєння;

— хронічні зорові галюцинації, які важко піддаються лікуванню (при хронічних отруєннях невеликими дозами);

— загострення рис характеру в емоційно лабільних осіб, схильних до тривалого зниження настрою;

— в'яло перебігаюча шизофренічна симптоматика.

В заключній стадії відбувається поступове зникнення психічних, соматич-них і вегетативних порушень. Тривалість цієї стадії може бути до 1,5-2 діб.

3. Диференційна діагностика уражень ДЛК та BZ наведена в табл. 3.

Таблиця 3

Диференційна діагностика уражень ДЛК та BZ

(по Н. В. Саватєєву)

Клінічні прояви BZ ДЛК

Мовний контакт Різко затруднений (на висоті Можливий (на висоті інток-

інтоксикації неможливий). сикації затруднений).

Орієнтація в особі. Частіше порушена. Збережена

Орієнтація в обста- Частіше порушена. Збережена

новці.

Орієнтація в прос- Частіше порушена. Збережена

торі та часі.

Свідомість. Делірій, який змінюється сто- На висоті інтоксикації сно-

пором і комою. подібний стан, рідше делірій.

Порушення сприй- Галюцинації (поведінка може Ілюзії, галюцинації, що

няття. зумовлюватись ними). сприймаються як сторонні

явища. Психосенсорні явища.

Мова. Різко затруднена, часто незв'язна. Немає різких затруднень.

Емоції. Страх, тривога, жах. Ейфорія, депресія, слабкоду-

хість.

Рухова активність. Можливі загальмованість і Можливі загальмованість і

збудження. збудження.

Пам'ять. Частіше повна або часткова Не порушена.

амнезія.

Соматичні та Широкі зіниці з в'ялими реакці- Помірне розширення зіниць.

неврологічні пору- ями при акомодації і конверген- Пітливість.Посилення сльозо-

шення. ції. Сухість слизових оболонок. виділення та салівації. Тахікар-

Посилення сухлжилкових реф- дія. Незначне підвищення ар-

лексів. теріального тиску.

4. Профілактика та лікування уражень BZ та ДЛК.

4.1. Профілактика. Надійним засобом захисту та профілактики уражень отруйними речовинами психотоміметичної дії є протигаз. Тому його слід своєчасно використовувати як для профілактики отруєнь, так і при наданні першої медичної допомоги.

При можливості необхідно провести ЧСО за допомогою IПП. В уражених обов'язково треба вилучити зброю та зробити спробу заспокоїти їх.

4.2. Лікування. Повноцінна медична допомога ураженим може бути надана тільки на етапах першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої допомоги, оскільки точна діагностика отруєнь складає певні труднощі.

Найважливішим завданням долікарської допомоги, незалежно від типу отруйної речовини, є зняття психомоторного збудження. З цією метою рекомендується дом'язева ін'єкція 2,0 мл 0,2 % р-ну трифтазину. Не слід застосовува-ти нейролептики фенотіазинової групи (аміназин, левомепромазин), похідні бутирофенону (галопрідол, дроперидол) і бензодіазепіну (діазепам), поскільки, маючи холінолітичні властивості, вони можуть погіршувати стан уражених.

Як антидотні середники при отруєннях BZ можуть бути використані інгібітори холінестерази конкурентного типу, здатні проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Найбільш ефективним з них є галантаміну гідробромід (вводитья дом'язево 1-3 мл 1 % р-ну 3 рази на добу).

Специфічні антидоти при отруєннях ДЛК відсутні. Лікування зводиться до повторних введень трифтазину при відновленні приступів психомоторного збудження і призначення симптоматичних засобів за показаннями.

При розвитку тахікардії, яка виникає внаслідок уражень BZ, використовуються бета-адреноблокатори — анаприлін (дом'язево по 2,0 0,1 % р-ну. При зниженні артеріального тиску призначають інфузії норадреналіну, мезатону, дофаміну. Для підтримки серцевої діяльності вводять серцеві глікозиди.

Після зняття гострого психозу уражені повинні знаходитись під наглядом психіатра, тривалість якого визначається індивідуально, але у всіх випадках не менше тижня.

У відновлювальному періоді лікування повинно бути спрямоване на ліквідацію астенічного синдрому. Ураженому призначають люцидрил, вітамі-ни С, групи В, холін, кокарбоксилазу.

4.3. Обсяг медичної допомоги на етапах медичної евакуації наведений в додатку.

Loading...

 
 

Цікаве