WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйнi речовини подразливоі дiї - Лекція

Отруйнi речовини подразливоі дiї - Лекція

При більш тривалому впливі арсинів можуть виникати симптоми загаль-норезорбтивної дії, які супроводжуються моторними, сенсорними та психічними порушеннями.

4.2. Клінічна картина при ураженнях лакріматорами характеризується тим, що на передній план виступає різке подразнення кон'юнктиви і рогівки очей. Через 5-10 сек. перебування в отруєній атмосфері, потерпілий починає відчувати сильні різь і печію в очах, світлобоязнь і головний біль, які супроводжуються значною сльозотечею. При рефлекторному змиканні повік болі та різь зменшуються.

В залежності від дози отруйної речовини виділяють легкий, середній і важкий ступені ураження.

При легкому ступені відмічаються незначні пекучі болі в очах, помірна сльозотеча і невелика гіперемія кон'юнктиви, які швидко проходять після виходу із зараженої атмосфери. Подразнення дихальних шляхів відсутнє.

При ураженні середнього ступеня відмічаються різко виражений кон'юнктивіт, спазм повік, світлобоязнь, надлишкова сльозотеча, болі в ділянці орбіт. Ці явища зберігаються тривалий час (годинами) після виведення із забрудненої атмосфери, потім зникають без будь-яких наслідків.

При важкому ступені, крім значного ураження очей, відмічається по-дразнення верхніх дихальних шляхів і симптоми загальнотоксичної дії. З'яв-ляється печія в горлі, ринорея, вологий кашель. Як правило, ці симптоми доповнюються сильнми головними болями, запамороченням, нудотою, блювотою, загальною слабістю. Тривалість одужання при цьому ступені ураження — 4-5 діб.

При дії лакріматорів на перший план виступають симптоми ураження очей, однак при важких формах відрізнити їх дію від стернітів дуже важко.

4.3. Клінічна картина при ураженнях іритантами комбінованої дії. При дії СS уражаються очі та верхні дихальні шляхи. Раптово починається сильне запалення кон'юнктиви, яке супроводжується болями в очах, надлишковою сльозотечею, блефароспазмом. Одночасно з'являються і наростають ознаки подразнення слизової оболонки носа, пекучі болі в горлі і відчуття різкого дискомфорту, сильний кашель. Якщо дія отруйної речовини триває, то почуття дискомфорту поширюється на грудну клітку, виникають затруднене дихання, стиснення, болючість, а потім біль в грудях. Дихання набуває аритмічного характеру. Потерпілий стає тривожним, дратівливим, заляканим, схильним до паніки.

Після припинення контакту з СS швидко (приблизно через 10 хвилин) наступає полегшення. На деякий час залишається незначні гіперемія кон'юнктиви та сльозотеча.

Шкірна реакція на СS розвивається повільніше, ніж інші симптоми за рахунок бар'єрної функції рогового шару. З'являються свербіння шкіри, пекучі болі, еритематозні плями на її поверхні. Велика концентрація цієї отруйної речовини в атмосфері може привести до появи хімічних опіків шкіри II ступеня, які виводять людину з ладу на 10 і більше діб.

Речовина СR викликає сильне подразнення нервових закінчень оболонок очей, шкіри, слизових рота і носа. Встановлено, що навіть в невеликих кількостях вона викликає негайний розвиток інтенсивного блефароспазму з сильними болями і надлишковою сльозотечею, що приводить до тимчасової сліпоти. В результаті потерпілий повністю втрачає здатність до координованих дій на протязі 15-20 хвилин. В подальшому явища сльозотечі і блефароспазму поступово стихають, однак кон'юнктивіт, гіперемія та набряк повік тримають-ся від 2 до 6 годин. З'являються неприємний смак, печія і біль в роті та горлі. Ці відчуття тривають до 10 хвилин і супроводжуються надмірною секрецією, густої слизеподібної слини. У потерпілих спостерігається короткочасна рефлекторна брадикардія. Порушення з боку носоглотки і стресова ситуація приводять до затрудненого дихання. Внаслідок тимчасової сліпоти і сильного подразнення можливі істеричні реакції.

При попаданні СR на незахищену шкіру через кілька хвилин відчувається пекучий біль, спостерігається почервоніння ураженої ділянки. Після видалення отруйної речовини зі шкіри вказані симптоми зникають. Встановлено, що СR має в 20 разів більшу активність ніж СS.

5. Профілактика та основні принципи лікування

5.1. Профілактика. При попаданні в район зараження отруйними речовинами подразливої та сльозоточивої дії необхідно негайно одягти протигаз. По виходу з зони ураження проводять ЧСО. Ефективними хімічними дегазаторами лакріматорів і стернітів є водно-спиртові розчини сірчистого натрію, а для стернітів, крім того, хлорвмісні препарати (лужна сіль гіпохлориту кальцію і суспензія хлорного вапна).

5.2. Перша медична допомога та лікування.

При організації медичної допомоги потерпілим від отруйних речовин подразливої та сльозоточивої дії, необхідно врахувати особливості і короткочасність їх дії.

Виходячи з цього можна зробити висновки:

— більшості потерпілих може бути повернена боєздатність в короткий термін — на протязі 1-2 діб; вони не підлягають евакуації за межі військового району;

— головним в наданні допомоги потерпілим є само- і взаємодопомога, а також надання першої медичної допомоги, що вимагає ретельної підготовки особового складу.

Основним завданням при наданні першої медичної допомоги є припинення впливу отруйної речовини. Це здіснюється шляхом своєчасного одягання про-тигазу, промивання очей, порожнини рота, носоглотки водою з фляги або 2 % розчином соди після виведення потерпілого із зараженої атмосфери.

Для усунення подразнення верхніх дихальних шляхів і виникаючих вна-слідок цього рефлекторних порушень необхідно вдатись до анестезії нервових закінчень в слизових оболонках. Цього можна досягти шляхом вдихання фіциліну — протидимної суміші (ампулу препарату в оплетці вскривають і вкладають під маску протигазу). Вдихання фіциліну знімає чи полегшує больові відчуття. При сильно виражених явищах подразнення необхідно використати кілька ампул. Протидимна суміш має наступний склад: хлороформу — 40,0; етилового спирту — 40,0, ефіру — 20,0; нашатирного спирту — 5 крапель. Випускається в ампулах в оплетці по 1,0.

При важких ступенях ураження додатково використовують симптоматичні засоби. Для полегшення приступів кашлю призначають кодеїн. При сильних болях в очах і сльозотечі застосовуються очні краплі з атропіном і новокаїном. Якщо проявляється резорбтивна дія арсинів, показане засто-сування унітіолу, як при лікуванні люїзитних уражень.

5.3. Обсяг допомоги і принципи медичного сортування на етапах медичної евакуації наведені в додатку.

ОТРУЙНI РЕЧОВИНИ ПСИХОТОМIМЕТИЧНОЇ ДIЇ.

Психотоміметики відносяться до отруйних речовин, які, згідно тактич-ної класифікації, належать до групи тимчасово виводячих людей із стану боє- чи працездатності. В ряді західних країн вони отримали назву "ін-капситанти". До них відносяться хімічні сполуки різної структури, які здатні викликати в особового складу військ тимчасові порушення психічної діяльності або фізичну нездатність до виконання функціональних обов'язків.

Згідно поглядів американських спеціалістів (Los, Rotshild), психотропні речовини призначені "для бойового застосування при локальних зіткненнях, коли воєнні дії обмежені за своїми масштабами, оперативною глибиною та завданнями". Психотоміметики можуть знайти широке застосування в тих випадках, коли необхідно контролювати воєнну обстановку, але немає необхідності в смертельному ураженні військ противника чи цивільного населення. Крім того, є доцільним їх використання в глибокому тилу про-тивника з диверсійною метою. Вважають, що подібні акції можуть на певний час викликати дезорганізацію оборонної промисловості, посіяти серед населення паніку, страх і зробити його недієздатним. Не виключена мож-ливість застосування психотоміметиків разом з іншими засобами масового ураження, що може зробити неможливим всякий організований опір против-ника.

Отруйні речовини психотоміметичної дії виводять з ладу живу силу противника, діючи в надзвичайно малих дозах, які переважно не визначаються звичайними методами індикації. Уражаючі концентрації психотоміметиків в 10 разів нижчі ніж заріну і в 1000 — синільної кислоти. Iншою особливістю психотоміметиків є значний розрив між ефективною і смертельною дозами. Якщо при ураженнях ФОР до втрати боєздатності приводить доза всього в 2 рази менша за смертельну, то в інкапситантів відповідна доза складає в середньому 0,001 смертельної. Для цих отруйних речовин характерне дуже велике значення так званого "фактора безпеки" (співвідношення LD50 / ID50 або LCt50 / ICt50).

Loading...

 
 

Цікаве