WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту - Лекція

Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту - Лекція

Лекція

Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту

Серед засобів захисту від зброї масового ураження особливе місце займає застосування засобів медичного захисту (ЗМЗ). Під терміном "засоби медичного захисту" треба розуміти засоби попередження, профілактики впливу на людину уражаючих факторів зброї масового ураження, засоби надання допомоги і лікування внаслідок ураження. Одним з найважливіших завдань медичної служби є своєчасне повне забезпечення особового складу військ, частин та підрозділів –медичної служби цими засобами.

ЗМЗ класифікуються за видами ЗМУ на три групи:

  1. Медичні засоби протихімічного захисту.

  2. Медичні засоби протирадіаційного захисту.

  3. Медичні засоби протибактеріального захисту.

За призначенням розрізнюють три групи ЗМУ:

  1. Засоби виявлення.

  2. Засоби профілактики.

  3. Засоби надання невідкладної допомоги та лікування.

За використанням медичні засоби поділяються на:

1. Особисті,які надаються кожному військовослужбовцю (ППІ чи ППУ, ІПП, АІ, таблетки аквасепт).

2. Групові, які надаються на групу військовослужбовців: екіпаж, відділення і т.д. (АВ, АБ-3, АЕ).

3. Які знаходяться в сумках та комплектах для використання тільки представниками медичної служби, медичними частинами та підрозділами (СС, СМВ, СМП, СВВ, ПФ, В-3, ВБ, В-1, В-2, АП-2, ОВ, ЛУЧ, Г-1, Г-2, Г-3,Ш-1, УГ, В-4, В-5, СО).

1. Медичні засоби протирадіаційного захисту.

Радіопротектори. Радіопротектори (радіозахисні засоби) — це хімічні медикаментозні засоби синтетичного або біологічного походження, введення яких в організм перед його опроміненням виявляється меншим ураженням іонізуючим опроміненням радіочутливих тканин та прискоренням відновлення, що призводить до зниження ступеня важкості променевого ураження. Використання радіопротекторів після опромінення практичного ефекту не дає.

Підвищення радіорезистентності тканини досягається шляхом впливу препарату на первинні радіохімічні реакції або на механізми захисту організму, або ж на те і інше одночасно. Радіопротектори відносяться до найрізноманітніших класів хімічних сполук.

Прикладне значення має виділення таких двох груп:

— Радіопротектори короткочасної дії;

— Радіопротектори триваплої дії

1.1. Радіопротектори короткочасної дії (РКД) – ефективні при імпульсному або деяких видах нетривалого опромінення. Їх захисна активність при прийманні максимально переносимих доз, які викликають зміни в обміні речовин радіочутливих клітин, виявляється уже через декілька хвилин або в кінці першої години після введення, але обмежується 30-ма хвилинами, або 5-ма годинами.

РКД в залежності від механізму захисної дії і хімічної структури розділяються на дві групи:

а) відновлювачі, до яких відносяться сірковмісні з'єднання (цистамін, цистеїн, меркаптоетіламін, гаммафос та ін.), антиоксиданти (аскорбінова кислота, віт. Е, токофероли та ін.);

б) препарати, які викликають гіпоксію клітин та тканин (метгемоглобіноутворювачі, цианіди, нітріти та ін.)

1.2. Радіопротектори пролонгованої дії (РПД) – ефективні при пролонгованому та фракційному опроміненні, меншою мірою при інтенсивному. Їх дія взагалі спрямована на підвищення резистентності організму і продовжується від одного до декількох днів. До групи РПД включаються:

а) препарати з анаболічними властивостями (естрогени);

б) полімери поліаніонної природи (гепарін, полісахариди, нуклеїнові кислоти, полінуклеотиди, деякі вакцини, синтетичні полімери).

Табельним радіопротектором є цистамін.

Цистамін (препарат РС-1) - радіопротектор короткочасної дії - амінокислота, яка має в собі дисульфідний зв'язок. Радіозахисний ефект сірковмісних радіопротекторів реалізується на клітинному рівні в результаті швидкого звільнення в фізіологічних умовах сульфгідрильної групи. Як потужний відновлювач цистамін може:

  • "перехоплювати" та знешкоджувати вільні перекисні радикали, що виникають при опроміненні в присутності кисню;

  • нормалізувати збудження іонізуючими частками молекул біосубстратів, попереджуючи необоротні зміни, а також взаємодію субстратів один з одним;

  • утворити комплекси з іонами двовалентних металів, які є каталізаторами окислювальних процесів; утворення змішаних дисульфідів з білками. При цьому променева енергія втрачається і на розрив дисульфідного зв'язку.

Крім цих початкових реакцій велику роль відіграють зміни, які відбуваються у пізніші періоди. Вони розвиваються внаслідок взаємодії радіопротектора з білками, нуклеопротеїдами, специфічними рецепторами та іншими життєво необхідними субстратами клітин. В результаті спостерігаються зрушення в клітинному метаболізмі /пригнічення біосинтезу та стабілізації ДНК, зниження активності ядерного та мітохондріального фосфорилювання, мітозу та ін./. Однак ці зміни мають оборотний характер, а в післяпроменевому періоді відновлюються з підвищеною інтенсивністю. Все це забезпечує високу радіорезистентність тканин в період опромінення і швидку регенерацію радіочутливих тканин після опромінення.

Цистамін застосовується: 6 таблеток за 30-40 хв. до опромінення, якщо отримана доза буде складати 100 РАД і більше. Повторний прийом на протязі 3 днів -2-3 рази на добу в добовій дозі не більше 12 таблеток (2-4г).

Радіопротектор Б-190. Похідний від індолілалкіламінів - прямий адреноміметик. Має судинозвужуючу дію в радіочутливих тканинах ("джгут" на кістковий мозок), внаслідок чого розвивається регіонарна гіпоксія, при якій знижується кисневий ефект іонізуючого опромінення. Це сприяє зниженню кількості окислюючих активних радикалів, підвищенню рівня ендогенних сульфгідрильних з'єднань, пригніченню рівня обмінних процесів у клітині.

Оптимальне дозування препарату -3 табл. (0,45г).Захисний ефект наступає через 20 хв. і зберігається протягом однієї години. Повторний прийом допустимий з інтервалом не менше ніж через 1,5 години. Препарат знижує тяжкість променевого ураження у 70-80% опромінених у дозі до 10Гр.

Радіопротектор тривалої дії РТД-77 (діетилстильбистрол) - гормональний препарат, відноситься до естрогенів. Гіперестрогенізм викликає оборотне гальмування проліферативної активності кісткового мозку в момент опромінення та прискорення гемопоезу пізніше.

Пригнічуючи функцію щитовидної залози та активізуючи інкреторну дію надниркових залоз, ослаблює процеси післярадіаційного катаболізму та інтенсифікує репарацію радіочутливих тканин. В результаті активізації РЕС підвищується резистентність організму до токсемії, бактеріемії.

Одноразова доза препарату - одна таблетка (50мг). Захисний ефект наступає через 2 дні і продовжується 7-10 діб. Знижує тяжкість ураження у 50-60% уражених при опроміненні в дозах до 6ГР.

Черевнотифозна вакцина з секстанатоксином. Підвищує опір організму в тому числі до іонізуючого опромінення. Стимулює синтез нуклеїнової кислоти, розміщення в опроміненому організмі молодих, здатних до розмноження клітин у кістковому мозку,фіксацію цих клітин в уражених кровотворних органах і тканинах і таким чином забезпечує формування нових і активізацію тих осередків кровотворення, які збереглися. Дозування вакцини звичайне. Захисна дія настає через 5 діб і тримається протягом місяця.

Засоби попередження та припинення первинної променевої реакції

Первинна променева реакція виявляється вже в перші хвилини після опромінення внаслідок утворення токсичних продуктів, які викликають подразнення інтерорецепторів та прямого пошкоджуючого впливу іонізуючого випромінювання на структурні елементи нервових клітин, що спричиняє нейроендокринні пошкодження. Клінічними проявами первинної реакції на опромінення є блювання, головний біль, виявлення безсилості, м'язовий тремор, порушення координації рухів, гіпертонія та ін.

Після опромінення в дозі 50 Гр і більше через 2-5 хв. розвивається на період 20-30 хв. стан ранньої проминаючої недієздатності (РПН), який характеризується непритомністю, адинамією, можливо симптомом діареї. Засоби попередження та припинення первинної променевої реакції призначені для підтримки боєздатності особового складу та полегшення організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів. Табельними засобами є діметкарб, діметпрамід, сиднокарб, діскафен.

Диметпрамід має виражену протиблювотну дію за рахунок блокади хеморецепторів тригерної зони. При в/в введенні 1мл 2%-ного розчину ефект наступає через кілька хвилин і досягає максимуму через 4-5 годин і зберігається протягом цього часу. Добова доза 5мл.

Сиднокарб - психостимулятор. Зменшує слабкість і наступає відчуття бадьорості. Застосовують всередину по 0,005- 0,007-0,01 мл на 1 прийом. Вища одноразова доза -0,075, добова - 0,015мл.

Диметкарб - комбінація диметпраміду та сиднокарбу має протиблювотну дію і знижує гіподинамію при променевих ураженнях. Застосовують всередину по 1 табл. /0,2/ за 40-60 хв до можливого опромінення або одразу після нього при появі нудоти. Можливий повторний прийом до 4 разів на добу. Ефективний у 60% при опроміненні дозою до 6 Гр.

Діксафен - розчин у шприц-тюбику. Містить психоенергізатор та ефедриноподібні з"єднання. Застосовують внутрішньовенно , доза 1мл. Діє через 10-15 хв і зберігає цю дію кілька годин. Можливий повторний прийом. Ефективний у 70% уражених при опроміненні в дозах до 20 Гр.

Для профілактики і лікування радіаційних уражень прийнято комплексну поліфункціональну схему. За своєю ефективністю та цільовою направленістю препарати, які ввійшли до цієї схеми, не мають аналогів в іноземних арміях. На фоні застосування РТД-77 використовують Б-190 і цистамін за схемою:

  • при ядерних вибухах або за 10 хв до входу в зону радіоактивного ураження перорально приймають 3 табл. Б-190 і 6 табл. РС-1;

  • через 5 год. після першого прийому – 3 табл. Б-190;

  • через 6 год. знову 3 табл. Б-190 і 6 табл. РС-1 і т. д. до виходу із зони ураження (до 2 діб).

Таке комплексне застосування препаратів зменшує число уражених при опроміненні в мінімальній абсолютно смертельній дозі до 90% . У схемі використовуються також диметкарб та диксафен.

2. Медичні засоби протихімічного захисту

Серед медичних засобів протихімічного захисту особливе місце посідають антидоти (протиотрути). Антидоти - це лікарські засоби або спеціальні рецептури, які запобігають або усувають основні ознаки інтоксикації за рахунок фізичних чи хімічних перетворень при безпосередній взаємодії з отрутою, або за рахунок антагонізму з отрутою в дії на біомішені (рецептори, ферменти), та фізіологічні системи.

Залежно від застосування антидоти поділяються на профілактичні та лікувальні. А за механізмом захисної дії і токсикокінетичними особливостями розрізняють :

1. Засоби запобігання доступу отрути в організм /антидоти місцевої дії/. Звичайно вони використовуються в першу чергу.

Loading...

 
 

Цікаве