WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйнi речовини нервово-паралiтичної дiї - Лекція

Отруйнi речовини нервово-паралiтичної дiї - Лекція

При міотичній формі звуження зіниць в перші 30-60 хв. досягає свого максимуму і їх діаметр скорочується до розмірів головки шпильки. Міоз су-проводжується неприємними відчуттями тиску, важкості в глибині орбіт, а також гіперемією кон'юнктиви. Зір знижується, особливо в сутінках та в нічний час. Максимально виражений міоз може тривати біля 24 годин.

Для диспноетичної форми характерним є посилення функції секреторних залоз дихальних шляхів, що проявляється підвищеним утворенням та виділенням водянистої рідини з носа, посиленою слинотечою, накопиченням слизу в бронхах. З'являються загрудинні болі переривчастого характеру, вологий кашель, задишка, яка посилюється під час фізичного навантаження.

Гастроентеритична форма супроводжується болями в животі та порушеннями функції органів травлення у вигляді нудоти, блювоти, проносів.

Ураження центральної нервової системи (психотична або невротична форма) проявляється запамороченням, психоемоційною лабільністю.

Кардіальна форма характерна порушеннями функцій серцево-судинної системи і проявляється серцевими болями, варіабельністю пульсу та артеріального тиску, серцево-судинними дистоніями.

Активність холінестерази крові пригнічується на 30-50 %. Одужання наступає через 3-7 днів. Прогноз сприятливий.

При ураженні середнього ступеня важкості (бронхоспастична форма) до попередніх симптомів приєднуються приступи задухи, що нагадують важкий перебіг бронхіальної астми. Саме тому цей ступінь визначається, як бронхоспастична форма. Приступи, як правило, повторюються через кожні 10-15 хвилин, однак і в проміжках між ними дихання залишається затрудненим. Крім того, відмічаються посилена секреція бронхіальних, слинних та потових залоз, ларінгоспазм, нестабільний артеріальний тиск , брадіакардія. Видимі слизові та шкіра ціанотичного забарвлення. Приступи нерідко супрово-джуються блювотою, проносом і переймоподібними болями в животі. Спостерігаються фібрилярні посмикування м'язів (особливо жувальних), очей, язика. Уражені частіше притомні, однак надмірне відчуття страху, по-дразливість, емоційна лабільність деформують критичне сприйняття оточуючої обстановки. Порушується координація рухів, хода стає хиткою. З'являються тремор кінцівок, підвищення сухожильних рефлексів.

Активність холінестерази крові пригнічується на 60-70%.

Прогноз залежить від своєчасності та ефективності лікування. В процесі одужання можуть відмічатись головний біль, болі в ділянці серця, нестабільність пульсу і артеріального тиску, безсоння, загальна слабість, рецидиви приступів задухи, пневмонії, неврози, погіршення зору.

При важкому ступені ураження ФОР на перший план виступає токсична дія отрути на центральну нервову систему. При цьому найбільш небезпечними симптомами слід вважати непритомність, судоми, розвиток коматозного стану, пригнічення дихального та судиннорухового центрів.

Одним із найбільш демонстративних і характерних симптомів важкого ураження ФОР є судоми. Перебіг ураження поділяється на три періоди: передсудомний, власне судомний, паралітичний.

Передсудомний період є за своєю суттю часом від початку дії отруйної речовини до появи судом. Його тривалість може коливатися від декількох секунд до півгодини і більше, в залежності від шляху поступлення ФОР та їх концентрації. Найменшена тривалість передсудомного періоду буде після вдихання парів ФОР, на другому місці стоїть пероральний і на третьому — перкутатний шлях ураження.

Появі судом передують виражені мускарино- та нікотиноподібний симптоми отруєння. Судомнний період, як правило, супроводжується не-притомністю і розвитком приступів клоніко-тонічних судом. Кожний судомний напад триває декілька хвилин, після чого наступає пауза, яка триває від декількох секунд до півгодини і більше. Періодичність та тривалість судомних нападів, в основному, залежить від кількості отруйної речовини, що проникла в організм. Якщо доза отрути в 2-3 рази перевищує одноразову смертельну, то сильні клонічні судоми переходять в тонічні і тривають безперервно або з дуже короткими перервами до самої смерті ураженого, яка наступає через 15-30 хв. від початку судом.

У випадку ураження ФОР в концентрації, яка в багато разів перевищує одноразову смертельну дозу, судоми можуть бути взагалі відсутніми або надзвичайно короткочасними, і людина може загинути через 1-2 хв. Але така блискавична смерть на практиці зустрічається порівняно рідко. Значно частіше важке ураження ФОР супроводжується більш або менш тривалим періодом судом,

При важкій формі ураження велике прогностичне значення мають порушення з боку систем кровообігу та дихання.

Артеріальний тиск, спочатку дещо підвищений, швидко падає, наростає тахікардія, спостерігаються прогресуючі розлади мікроциркуляції.

Сильний спазм бронхів та гортані в поєднанні з масивною салівацією гіпербронхореєю та набряком слизових, внаслідок розвитку бронхообтураційного синдрому, значно поглиблюють розлади дихання. В додаток до цього западіння язика може призвести до механічної асфіксії.

Якщо уражений в цей час не помирає, то поступово судоми починають слабнути і на зміну їм приходить паралітичний стан, пов'язаний з порушенням під впливом ФОР нервово-м'язевої передачі. Втягнення в цей процес дихальних м'язів призводить до зупинки дихання.

Слід підкреслити, що всі важко уражені ФОР без медичної допомоги не мають шансів на врятування. Судячи з експериментів на тваринах, смерть при ураженях отруйними речовинами нервово-паралітичної дії наступає протягом першої доби і, значно рідше, — другої.

Активність холінестерази при важкому уражені пригнічується на 80-100%. Одужання затягується до 2-3 місяців.

Блискавична форма важкого ураження є найбільш небезпечною. Уражений майже відразу непритомніє, судомна стадія короткочасна або зовсім відсутня. Через 1-3 хв. наступає паралітична стадія, а через 5-15 хвилин— смерть. Симптоми ураження можуть розвиватися в наступній послідовності:

— через 30 секунд — важкість в грудях, запаморочення, розлади координації рухів;

— на протязі першої хвилини — непритомність, прострація, максимальне звуження зіниць;

— до 5 хвилин — масивна салівація, міофібриляція, судоми, гостра дихальна та серцево-судинна недостатність;

— від 5 до 15 хвилин — колапс, зупинка дихання і кровообігу, смерть.

8.4. Діагностика уражень ФОР базується на підставі:

— даних хімічної розвідки про місце, час і характер застосування отруйних речовин;

— даних анамнезу (наявність в уражених, доставлених із хімічного вогнища, однотипних скарг і симптомів);

— клінічної картини ураження (прояви збудження всіх холінореактивних систем);

— даних лабораторного дослідження крові на активність холінестерази.

9. Наслідки уражень. Ускладнення.

Залишкові явища перенесеної легкої форми інтоксикації переважно виражені нерізко і полягають в деякому зниженні розумової та фізичної працездатності, швидкій втомлюваності, ослабленні концентрації уваги, неспокійному сні, рецидивуючих м'язевих болях. В подальшому всі ці явища повністю зникають. Проте, слід враховувати здатність ФОР до кумуляції, завдяки чому часте повторне отруєння навіть невеликими дозами може привести до уражень важкого ступеню.

Розвиток судомного симптомокомплексу, як правило, означає, що доза отруйної речовини дорівнює смертельній або перевищує її. При таких формах ураження наслідки інтоксикації залежать від кількості отруйної речовини, яка попала в організм, і своєчасності антидотного лікування. При проникнен-ні ФОР в організм в дозах, перевищуючих абсолютно смертельну дозу, розвивається так звана блискавична форма інтоксикації, яка не залишає часу для надання медичної допомоги і приводить ураженного до загибелі протягом лічених хвилин.

Антидотне лікування є найбільш ефективним, якщо його починають проводити ще до початку судом, тобто при перших проявах інтоксикації, як правило, не пізніше 5 хвилин з моменту ураження. Первинне введення антидоту в пізніші терміни робить прогноз вкрай несприятливим.

Особи, що перенесли важкий ступінь ураження, після зникнення основних симптомів ще довгий час залишаються непрацездатними і небоєздатними. У них розвивається токсична енцефалопатія з тривалою функціональною неповноцінністю дихального та судинно-рухового центрів, токсичні міокардити, гепато- та нефропатії.

Особливо важкі зміни виникають в осіб з вихідною функціональною або органічною неповноцінністю цих органів.

Небезпечним для уражених, що вийшли з гострого періоду отруєння, є різке зниження імунітету та опірності організму до збудників інфекційних захворювань, зокрема запальних процесів в легенях.

10. Профілактика та лікування отруєнь.

10.1. Обгрунтування методів профілактики отруєнь. Основу профілактики уражень ФОР складають заходи, спрямовані в першу чергу на попередження можливого попадання отруйної речовини в організм.

Протигаз надійно захищає органи дихання від парів і аерозолів ФОР та попереджує проникнення отрут в організм інгаляційним шляхом. З метою попередження поступання ФОР в крапельно-рідкому, аерозольному та пароподібному станах через шкірні покриви використовують засоби захисту шкіри.

Своєчасне визначення отрут в питтєвій воді та продуктах харчування, а також дотримання правил поведінки на зараженій місцевості забезпечують попередження попадання отруйної речовини через шлунково-кишковий тракт.

Loading...

 
 

Цікаве