WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. прилади радіаційного і хімічного контролю - Лекція

Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. прилади радіаційного і хімічного контролю - Лекція

Сформувались значні за площею зони, всередині яких були перевищені допустимі рівні забруднення по найбільш небезпечних радіонуклідів: плутонію-239, стронцію-90, цезію-137. Все призвело до радіоактивного забруднення води, харчових продуктів, особливо молочних.

1.1. Ядерна зброя – зброя масового ураження, її застосування може привести в короткі терміни до знищення, руйнування або пошкодження матеріальних цінностей, виникнення масових санітарних втрат серед населення і довкілля.

Ядерною зброєю називаються боєприпаси (бомби, снаряди, бойові головки ракет і т.д.), уражаюча дія яких основана на використанні ядерної енергії, яка вивільняється при вибухових ядерних реакціях (ділення, синтезу або того й іншого одночасно). Воно є найпотужніших із усіх відомих засобів ураження. Для його доставки використовують авіацію, артилерію, ракети, підводні човни, кораблі.

Потужність ядерного вибуху вимірюється тротиловим еквівалентом.

Тротиловим еквівалентом називають масу звичайної вибухової речовини (тротилу), енергія вибуху якого рівна енергії вибуху даного ядерного заряду. Тротиловий еквівалент вимірюється в тоннах, кілотоннах (КТ), мегатоннах (МТ). За потужністю ядерні боєзаряди поділяються на:

    • надмалі (потужність вибуху до 1 КТ);

    • малі (потужність вибуху 15 КТ);

    • середні (потужність вибуху 16-100 КТ);

    • потужні (потужність вибуху 100-500 КТ);

    • надпотужні (потужність вибуху більше 500 КТ).

Ядерні вибухи можуть бути:

      • повітряні;

      • наземні;

      • підземні;

      • надводні;

      • підводні.

Уражаючими факторами ядерного вибуху є:

    • ударна хвиля;

    • світлове випромінювання;

    • іонізуюче випромінювання (проникаюча радіація);

    • радіоактивне зараження місцевості;

    • електромагнітний імпульс.

Ударна хвиля – область різкого стиснення повітря, яке поширюється в усі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Джерелом виникнення ударної хвилі є високий тиск в центрі вибуху.

Уражаючою дією ударної хвилі є:

      • підвищений тиск;

      • швидкісна напруга повітря.

Різниця між нормальним атмосферним тиском та максимальним тиском по фронту ударної хвилі вимірюється у кілопаскалях (КПа – 0,01кг/см), або в кілограмах сили на 1 см2 (КГ сили/см2).

Ударна хвиля може діяти на людей безпосередньо, за рахунок підвищеного тиску, швидкісного напору і опосередковано – зруйновані конструкції будівель, уламки. Діючи на людей, ударна хвиля викликає травми різного ступеню важкості:

      • легкі (тиск 20-40Кпа);

      • середньої важкості (40-60Кпа). Контузія, пошкодження органу слуху, кровотеча з вух і носа, переломи, вивихи;

      • важкі (60-100КПа) – комбіновані травми, переломи, поранення, пошкодження внутрішніх органів4

      • вкрай важкі (поверх 100КПа) – травми, що призводять, в основному до смертельного стану.

Світлове випромінювання – потік променевої енергії, яка включає:

    • ультрафіолетове;

    • інфрачервоне;

    • видиме випромінювання.

Найнебезпечніше – інфрачервоне випромінювання. Основним параметром, який характеризує світлове випромінювання, є світловий імпульс – кількість світлової енергії, яка падає на 1см2 (1м2) поверхні, перпендикулярно до напрямку розповсюдження світлового випромінювання за час світіння.

Величина світлового імпульсу залежить від потужності вибуху та часу його дії.

Світлове випромінювання викликає у людей опіки шкіри відкритих ділянок тіла і ураження очей. В залежності від величини світлового імпульсу виділяють чотири ступені опіків:

1 ст. – до 200 КДж/м2;

2 ст. – 200-400 КДж/м2;

3 ст. – 400-600 КДж/м2;

4 ст. – більше 600 КДж/м2.

Ураження очей світловим випромінюванням може проявлятись:

      • тимчасовим або постійним осліпленням;

      • опіками дна ока;

      • опіками повік, рогової оболонки.

Іонізуюче випромінювання – потік гамма-променів, нейтронів із зони вибуху. За одиницю випромінювання (експозиційна доза) взято кулон на 1 кг (КН/КГ) в одиницях СІ. На практиці, в якості експозиційної дози випромінювання використовують рентген (р). Поглинута доза іонізуючого випромінювання вимірюється в радах або греях (гр.): 1 рад = 0,01 грея, 1 рад = 1 р., 1 грей = 100 рад.

При випромінюванні іонізуючого потоку виникає променева хвороба.

Променева хвороба 1 ступеню (легка) – розвивається при загальній дозі одноразового випромінювання 1-2 грея (100-200 рад). Прихований період тривалий – 4 тижні і більше. Не різко виражені симптоми періоду розпалу хвороби.

2 ступінь (середньої важкості) – загальна доза випромінювання 2-4 грея (200-400 рад). Реакція на випромінювання не виражена і триває 1-2 доби. Прихований період 1-2 тижні. Період клінічних проявів виражений слабо, відновлення порушених функцій організму затягується на 2-2,5 місяці.

3 ступінь (важкий) – 4-6 грей (400-600 рад). Початковий період виражений: різко порушена діяльність ЦНС, блювота виникає періодично, а іноді – безперервна. Прихований період – 7-10 днів. Період розпалу захворювання – 2-3 тижні, дуже важкий. Різко порушується гемопоез. У випадку сприятливого перебігу хвороби симптоми зникають поступово, дуже повільно (3-9 місяців).

4 ступінь (вкрай важкий) – 6 грей і більше (600 рад і більше). Характеризується ранньою, бурхливою появою в перші хвилини і години важкої первинної реакції, яка супроводжується невпинною блювотою, адинамією, колапсом. Початковий період хвороби без чіткої межі переходить в період розпалу. Відрізняється септичним характером, швидким пригніченням кровотворення (аплазія кісткового мозку, панцитопенія), раннім виникненням геморагій та інфекційних ускладнень (перші дні).

Гранично допустимі дози опромінення, які прийнято на період воєнного часу:

      • при одноразовому опроміненні (на протязі 4 діб) – 50р.;

      • при багаторазовому опроміненні (на протязі 10-30 діб) – 100р.;

      • при багаторазовому опроміненні (на протязі 3-х місяців) – до 200р.;

      • при багаторазовому опроміненні (на протязі 1-го року) – до 300р.

Радіоактивне забруднення місцевості охоплює 10% всієї енергії ядерного вибуху і створюється:

        1. Продуктами ділення ядер.

        2. Наведеною радіоактивністю у хімічних елементах землі.

        3. Частиною ядерного вибуху, яка не прореагувала.

Перше джерело (продукти поділу ядер) виникає у процесі ділення атомних ядер з наступним радіоактивним перетворенням в складну суміш, яка налічує 200 ізотопів ядер атомів хімічних елементів з періодами напіврозпаду від часток секунди до 10 років.

Друге джерело – наведена радіоактивність хімічних елементів землі – виникає внаслідок дії потоків нейтронів ядерного вибуху на хімічні елементи складових ґрунту.

Третє джерело – частина заряду, яка не прореагувала – не приймає участі у реакції ділення і попадає до продуктів вибуху у вигляді найдрібніших частинок.

Випромінювання радіоактивних речовин складається з трьох видів:

      • альфа-частин;

      • бета-частин;

      • гама-променів.

АЛЬФА-ЧАСТИНИ – потік позитивно заряджених частинок ядер атомів гелію.

Вони мають малу проникаючу здатність, але велику іонізуючу.

БЕТА-ЧАСТИНИ – це потік електронів, які мають більшу, ніж у альфа-частинок, проникаючу здатність.

ГАМА-ПРОМЕНІ – електромагнітне випромінювання, яке має дуже велику проникаючу здатність.

Уражаюча дія кожного з цих видів випромінювання на організм людини неоднакова. Так, гама-промені викликають загальне зовнішнє опромінення, ураження шкіри, а при попаданні всередину – ураження внутрішніх органів. Альфа-частини небезпечні для людини лише тоді, коли попадають всередину організму.

Радіоактивна хмара виникає при наземному ядерному вибуху. Під час вибуху величезна частина ґрунту втягується в епіцентр і під дією нейтронного потоку хімічні елементи ґрунту набувають радіоактивних властивостей. Окрім того, на поверхні ґрунту адсорбуються основні елементи дрібних продуктів ядерної реакції вибуху, формування ядерної хмари закінчується через 8-10 хвилин і за формою нагадує гриб.

Далі хмара розповсюджується з напрямком вітру, розпиляючи частинки пилу, у якому знаходяться радіоактивні речовини – на місцевості утворюється слід радіоактивної хмари.

Loading...

 
 

Цікаве