WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. прилади радіаційного і хімічного контролю - Лекція

Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. прилади радіаційного і хімічного контролю - Лекція

Лекція

Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. прилади радіаційного і хімічного контролю

План

Методика оцінки медичної обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій.

Характеристика зон радіоактивного забруднення.

Методи оцінки радіаційної обстановки.

Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах, а також при застосуванні хімічної зброї.

Характеристика СДОР. Класифікація бойових ОР.

Оцінка хімічної обстановки.

Прилади радіаційної та хімічної розвідки.

1. Методика оцінки медичної обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій

В останні десятиліття не виключена можливість виникнення військового конфлікту, проведення терористичних актів, застосування зброї масового знищення, в тому числі – ядерної та хімічної.

Крім того, насиченість території ряду країн, в тому числі України, об'єктами промисловості, які в своєму виробничому циклі використовують різноманітні радіаційні й токсичні хімічні речовини, може зумовлювати виникнення аварій з масовим ураженням людей (наприклад, аварія на ЧАЕС).

Найважливішими елементами діяльності начальника медичної служби цивільної оборони (МС ЦО) є правильний облік і оцінка обстановки, що склалася, на основі яких можливе грамотне й обгрунтоване прийняття рішень. Оцінка медичної обстановки повинна проводитися із врахуванням тактичної, інженерної, пожежної, радіаційної (хімічної) обстановки та інших факторів, що впливають на діяльність МС ЦО. Крім того, начальник МС ЦО повинен добре знати медико-тактичну характеристику вогнищ ураження.

Для грамотної оцінки медичної обстановки, що виникла після застосування противником зброї масового ураження або при аварії, начальник МС ЦО повинен відповідно організувати свою роботу й мати наступні вихідні дані:

  • кількість населення (робітників і службовців), місця його розміщення і ступінь забезпечення захисними спорудами та засобами індивідуального захисту.;

  • наявність і дислокація сил та засобів МС ЦО.

Ці дані повинні наноситися на карту області й план міста (міського району).

Після виникнення надзвичайної ядерної ситуації начальник МС ЦО для оцінки медичної обстановки повинен отримати дані штабу ЦО щодо місця, виду й потужності ядерного вибуху, аварії, метеорологічні дані (напрямок і швидкість вітру, погодні умови), дані про стан доріг, мостів, переправ. Крім того, від служби протирадіаційного і протихімічного захисту необхідно отримати дані радіаційної обстановки й нанести їх на карту, а від інженерної служби – дані про зони руйнувань забудови у вогнищі ядерного ураження і нанести їх на план міста (міського району).

Враховуючи, що радіоактивна хмара розповсюджується зі швидкістю вітру, начальник МС ЦО перш за все повинен правильно оцінити радіаційну обстановку на території передбачуваного сліду радіоактивної хмари, на якій можуть бути розташовані сили медичної служби, прийняти рішення стосовно їх захисту і лише після цього розпочати оцінку медичної обстановки у вогнищі ядерного ураження.

Оцінка медичної обстановки у вогнищі ураження передбачає:

1) розрахунок санітарних втрат на промислових об'єктах та в районі (місті) в цілому.

Наявність на плані міста, району заздалегідь нанесених об'єктів дозволить начальнику МС ЦО швидко визначити, в якій зоні руйнування міської забудови вони опинились. Маючи дані щодо кількості робітників і службовців на кожному об'єкті, ступінь їх захисту (кількість, класність і місткість сховищ) та користуючись таблицями розрахунку втрат серед захищеного і незахищеного населення, начальник МС ЦО має можливість розрахувати прогнозовані втрати на кожному об'єкті й, підсумовуючи результати, отримати загальну кількість втрат (в тому числі і санітарних);

2) визначення наявності і потреби в силах та засобах МС ЦО для надання першої медичної і першої лікарської допомоги.

Для визначення кількості сил МС ЦО, необхідних для надання першої медичної і першої лікарської допомоги, начальник МС ЦО повинен знати про можливості санітарних дружин (СД) і санітарних постів (СП), терміни проведення робіт по наданню першої медичної допомоги та кількість змін, необхідних для проведення рятувальних робіт. Необхідна кількість СД і СП визначається головним чином кількістю санітарних втрат і можливостями цих формувань;

3) оцінку втрат сил і засобів МС ЦО;

4) оцінку маршрутів введення сил та евакуації уражених.

Для цього начальник МС ЦО повинен володіти даними щодо радіаційно, інженерної і пожежної обстановки;

5) визначення потреби у транспортних засобах для евакуації уражених, при цьому проводиться оцінка можливостей і визначення порядку їх використання.

Після оцінки обстановки начальник МС ЦО готує пропозиції начальнику ЦО щодо організації медичного забезпечення населення у вогнищі ураження.

Для оцінки медичної обстановки при виникнення вогнища хімічного ураження начальнику МС ЦО також необхідно заздалегідь мати дані про кількість населення (робітників і службовців), його забезпеченість захисними спорудами (сховищами), засобами індивідуального захисту, кількість і розміщення сил та засобів МС ЦО, наявність і стан систем водопостачання, кількість і дислокацію лазень, душів, санітарних пропускників, а після застосування хімічної зброї, СДОР – про місце і вид застосованої отруйної речовини, площу ураження ОР (СДОР), напрямок й швидкість вітру та ін.

Керуючись наявними вихідними даними, начальник МС ЦО може розрахувати ймовірні втрати серед населення, що потрапило у вогнище хімічного ураження. Слід врахувати, що на величину санітарних втрат впливатимуть такі фактори, як своєчасність оповіщення населення стосовно застосування (викиду) ОР (СДОР), своєчасність і правильність використання населенням сховищ, засобів індивідуального захисту та медичних засобів індивідуального захисту.

Розрахувавши орієнтовні санітарні втрати у вогнищі хімічного ураження, начальник МС ЦО визначає необхідну кількість сил та засобів МС ЦО для надання першої медичної і першої лікарської допомоги ураженим, порядок введення СД до вогнища ураження і місце розгортання ОПМ, кількість транспортних засобів, необхідних для евакуації уражених, й шляхи їх евакуації в ОСП, а далі – і в позаміську зону. Після проведення цієї роботи начальник МС ЦО готує пропозиції начальнику ЦО щодо організації медичного забезпечення населення, що постраждало у вогнищі хімічного ураження.

2. характеристика зон радіоактивного забруднення

При аваріях на атомних реакторах можуть виникнути пошкодження конструкцій, технологічних ліній, пожежі, викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин (радіонуклідів), а також опромінення людей змішаним гамма-нейтронним потоком, попадання радіоактивних речовин в органи дихання, шлунково-кишковий тракт, на шкіру і слизові оболонки.

При прогнозуванні і оцінці радіаційної обстановки передбачається два види можливих аварій, при яких створюється небезпечна радіаційна обстановка на місцевості, що вимагає здійснення заходів по захисту населення, а саме:

  • гіпотетична аварія;

  • аварія з руйнуванням реактора.

Гіпотетична аварія – аварія, для якої проектом не передбачені технічні заходи, які забезпечують безпеку АЕС.

При викиді в атмосферу створюється небезпечна радіаційна обстановка, що може привести до опромінення населення в дозах, вищих за допустимі.

Аварія з руйнуванням реактора може виникнути з різноманітних причин (стихійне лихо, вибух, терористичний акт, відмов системи захисту і т.п.).

Наслідки аварій і руйнувань об'єктів з ядерними компонентами характеризуються перш за все масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від:

  • геофізичних параметрів атмосфери, які визначають швидкість розчинення викиду;

  • розміщення людей, тварин, населених, суспільних і промислових будівель в зоні аварії та ін.

Основними визначальними факторами є:

    • активність;

    • ізотопний склад;

    • динаміка викиду радіонуклідів в атмосферу.

В результаті аварії на ЧАЕС створилась гідроаерозольна хмара з потужною радіаційною дією.

Довготривалий характер викидів, проникнення частини аерозолів в нижні шари тропосфери зумовили створення поширених зон радіоактивного забруднення, які вийшли за межі нашої країни.

Loading...

 
 

Цікаве