WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика - Лекція

Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика - Лекція

Структура патологічних порушень внаслідок радіаційного впливу на організм людини

З очікуваних віддалених ефектів аварії на чорнобильській АЕС можна вважати реалізованими збільшення частоти раків щитовидної залози у дітей.

І доаварійний1 період кількість випадків на рік становила 3-4 по Україні, в 1990 році спостерігалось 26 випадків, а в 1998 році – 44. Всього за період з 1986 по 1998 роки на рак щитовидної залози захворіло 655 дітей (віком до 14 років). Разом з тим, вивчення медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 1996 по 1998 роки показало, що існує ряд негативних змін в стані здоров'я різних груп опромінених людей, які не були передбачені. Це пояснюється дією цілого комплексу факторів як традиційної, так і нетрадиційної природи (психогенних, соціальних тощо). Це проявляється в підвищенні рівнів захворюваності нервової системи, системи кровообігу, органів травлення та дихання у ліквідаторів і постраждалих.

Важливою медико-соціальною проблемою наслідків Чорнобильської катастрофи є негативні зміни психічного здоров'я, які проявляються у вигляді психосоматичних, нервово-психічних та соматоневротичних розладів.

5. Заходи радіаційного захисту

На будь-якому об'єкті, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційно-ядерними технологіями, повинні бути підготовлені плани аварійних заходів. До таких заходів належать:

  • створення матеріальної бази для радіаційного контролю за навколишнім середовищем й опроміненням персоналу та населення;

  • нагромадження засобів індивідуального та колективного захисту;

  • створення запасів радіопротекторів, препаратів стабільного йоду, а також молочних продуктів тривалого зберігання для дитячого харчування;

  • створення аварійної системи зв'язку та оповіщення;

  • розробка маршрутів евакуації.

Протирадіаційний захист – це комплекс заходів, спрямованих на захист персоналу, особового складу військ та населення від шкідливої дії іонізуючих випромінювань.

5.1. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

Під радіаційною обстановкою розуміють масштаби та ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які негативно впливатимуть на персонал АЕС, особовий склад військ та життєдіяльність населення.

Радіаційна обстановка залежить від:

  • сумарної кількості радіоактивних речовин, що потрапили в оточуюче середовище;

  • радіонуклідного складу аварійного викиду;

  • характеру надходження радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

  • метеорологічних умов в момент аварійного викиду;

  • відстані від джерела викиду до місць дислокації військових об'єктів та населених пунктів;

  • гідрологічних та ґрунтових умов місцевості;

  • характеру сільськогосподарського використання територій, що зазнали радіаційного забруднення;

  • умов водопостачання та харчування населення, а також характеру його трудової діяльності;

  • часу, що минув з моменту аварії, щільності населення та характеру забудови територій.

Оцінка радіаційної обстановки здійснюється з метою визначення ступеню впливу радіоактивного забруднення оточуючого середовища на особовий склад (населення) та обґрунтування оптимальних режимів його діяльності і прийняття рішень для проведення захисних заходів.

При оцінці радіаційної обстановки вирішуються наступні завдання:

  • своєчасне встановлення початку радіоактивного забруднення та його меж, а також найбільш та найменш небезпечних ділянок зараження;

  • визначення дози опромінення при діяльності (дислокації) на радіоактивно забрудненій місцевості;

  • визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного забруднення;

  • визначення допустимого терміну перебування на забрудненій місцевості;

  • визначення допустимого часу подолання забруднених ділянок маршруту руху.

Оцінка радіаційної обстановки проводиться двома методами – прогнозування (перший етап) та радіаційної розвідки (другий етап).

Прогнозування радіаційної обстановки проводиться за допомогою розрахункових методик чи комп'ютерних моделей для чого необхідні певні вихідні дані, а саме: параметри аварійного викиду (потужність, радіонуклідний склад, висота викиду) та метеорологічні умови (швидкість і напрямок вітру, наявність опадів, стійкість погодних умов по Пасквілу). Це дасть змогу вирішити з певною точністю наступні задачі:

  • визначення рівнів потужності іонізуючого випромінювання, розміру зон радіоактивного забруднення та вірогідних доз опромінення військовослужбовців (населення) при перебуванні на відкритій місцевості без засобів індивідуального захисту;

  • визначення часу підходу радіоактивної хмари до тієї чи іншої місцевості і зміни рівнів радіоактивного забруднення з часом;

  • прогнозування санітарних втрат серед персоналу, військових та ліквідаторів, а також порядку та часу початку аварійно-рятувальних робіт.

Прогнозування радіаційної обстановки дозволяє в максимально короткий термін організувати роботи з ліквідації наслідків аварії і використовується на ранній фазі аварії. Після чого переходять до радіаційної розвідки, яка дозволяє уточнити результати прогнозу радіаційної обстановки і проводиться мобільними дозиметричними групами.

5.2. Надання медичної допомоги при радіаційних аваріях

При невеликій кількості потерпілих надання медичної допомоги ураженим здійснюється персоналом медико-санітарних частин (МСЧ) тих об'єктів, де сталася аварія, а також інших, зазначених в аварійних планах лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) і включає в себе:

  • першу медичну допомогу (само-, взаємодопомогу), долікарську допомогу, першу лікарську допомогу, яка надається персоналом МСЧ радіаційно небезпечних об'єктів;

  • спеціалізоване медичне обстеження і лікування в повному обсязі, яке проводиться в профільних (спеціалізованих) стаціонарах;

  • динамічне медичне спостереження в певні терміни після аварії (диспансеризація) та проведення оздоровчих заходів;

  • медико-соціальна експертиза працездатності з метою раціонального працевлаштування.

При великій кількості потерпілих до надання медичної допомоги залучаються медичні формування цивільної оборони, а також військово-медичні заклади.

При масових радіаційних ураженнях надання медичної допомоги проводиться на основі системи етапного лікування з евакуацією за призначенням.

Основні заходи при організації медичної допомоги ураженим включають в себе:

  • проведення заходів протирадіаційного захисту;

  • надання в найкоротший термін медичної допомоги особам, що постраждали;

  • організація евакуації із забрудненої зони;

  • проведення санітарної обробки та дезактивації;

  • передислокація в район аварії мобільних медичних формувань для надання першої лікарської допомоги;

  • організація спеціалізованої лікарської допомоги (на базі визначених в аварійних планах закладів МОЗ та інших відомств).

Медичному обстеженню підлягають потерпілі при опроміненні в дозах, які перевищують:

  • 0,25 Гр (25 рад) загального одноразового зовнішнього рівномірного чи нерівномірного опромінення;

  • 1,5-3,0 Гр (150-300 рад) локального одноразового опромінення;

  • при перевищенні річного гранично допустимого надходження радіонуклідів за короткий час.

Медичне обстеження і медичне спостереження можуть проводитись як у стаціонарі, так і амбулаторно. При дозах, які не перевищують 0,5 Гр загального зовнішнього опромінення чи 3 Гр локального опромінення, медичне обстеження проводиться, як правило, в амбулаторних умовах.

Потерпілих з гострим отруєнням радіонуклідами чи одноразовим зовнішнім опроміненням в дозах, які перевищують 1 Гр загального і 10 Гр локального опромінення, госпіталізують для проведення медичного обстеження і надання кваліфікованої чи спеціалізованої медичної допомоги.

Література

  1. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: "Здоров'я", 2001. – 348с.

  2. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: "Здоров'я", 1993. – 462с.

  3. Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.

Скалецький Ю.М., Барасій М.І., Худецький І.Ю. Медичні аспекти ядерних аварій. – Київ, 200. – 55с.

Loading...

 
 

Цікаве