WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика - Лекція

Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика - Лекція

В разі радіаційних катастроф виникнення навіть одиничних випадків гострої променевої хвороби виключно від внутрішнього опромінення радіоізотопами малоймовірне. Більш коректно говорити про випадки поєднаної дії зовнішнього та внутрішнього опромінення з перевагою останнього. Хоча слід зауважити, що ГПХ від внутрішнього опромінення все ж має свої особливості і характеризується меншою вираженістю первинної реакції, довшою тривалістю в часі і більш сильним ураженням критичних органів, в яких вибірково накопичуватимуться радіоактивні ізотопи, наявністю місцевих уражень в місцях їх резорбції до організму.

Надходження в організм радіонуклідів (в кількості, недостатній для виникнення гострих ефектів) може привести до виникнення різних соматичних ушкоджень і навіть ХПХ (при тривалому надходженні) різного ступеня вираженості.

До ранніх і відносно неспецифічних проявів хронічного надходження радіонуклідів відносять астеновегетативні розлади, що проявляються загальною слабкістю, підвищеною стомлюваністю, запамороченнями, серцевими болями тощо.

До віддалених наслідків відносять: скорочення тривалості життя, розвиток новоутворень, а також розвиток деяких патологічних станів (склеротичні процеси, ураження ЦНС з вогнищевою дифузною гліальною реакцією тощо).

При інкорпорації радіонуклідів, які вибірково накопичуються в окремих органах і тканинах, має місце нерівномірне опромінення організму. Поглинуті дози бета-випромінювання в окремих органах можуть відрізнятися в 100-1000 і більше разів.

Найбільш вивчена дія радіоактивного йоду, що накопичується в щитовидній залозі, опромінення якої приводить до розвитку пухлинних процесів. Основними непухлинними наслідками опромінення є радіаційний тиреоідит та гіпотиреоідизм.

Біологічна дія основних радіонуклідів, викинутих у

навколишнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи

(за Козловим Ф.М., 1990)

Радіоактивні ізотопи

Хімічна характеристика

Тип випромінювання

Період напіврозпаду

Критичні органи

Органи

депонування

J-131

галоген

, ()

8,04 доби

Все тіло: щитовидна, паращитовидна залози, епіфіз

Щитовидна залоза

Cs-97

аналог К

30,2 років

Все тіло: легені

М'язи

Sr-90

аналог Са

29,1 років

Скелет, легені, НВТК

Кістки (практично не виводиться)

Y-90

метал, лантаноїд

2,64 доби

Скелет, НВТК

- " -

Ce-144

- " -

, 

284,3 доби

Все тіло: НВТК, скелет, легені

Печінка

Mo-99

токсичний метал, аналог Cr

, ()

2,75 доби

Нирки, НВТК

Нирки

Te-132

аналог S

3,26 доби

НВТК

-

Ba-140

аналог Са

12,7 діб

Все тіло: скелет, легені, НВТК

Кістки

Zr-95

метал, аналог Ті

, 

64,05 діб

Все тіло: НВТК, скелет, легені

Все тіло, кістки

Ru-106

метал, аналог Fe

, ()

368 діб

Все тіло: НВТК, легені

Все тіло

Pu-239-240

токсичний метал, трансуранід

, , 

тисячі років

Все тіло: скелет, печінка

Печінка, кістки, все тіло (практично не виводиться)

Am-241

- " -

, 

433 роки

Скелет, печінка

Печінка, кістки (практично не виводиться)

Xe-133

інертний газ

, 

5,24 діб

Все тіло: шкіра, підшкірна клітковина

-

Kr-85

- " -

, 

64,05 діб

- " -

-

3. Характеристика аварій ядерних реакторів

Класифікація аварій ядерних реакторів

У галузі радіаційної безпеки для позначення випадків, пов'язаних з переопроміненням людей, застосовують два терміни: радіаційна і радіаційно-ядерна аварія.

Радіаційна аварія – це будь-яка незапланована подія на об'єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні її наявні дві умови:

    • втрата контролю над джерелом;

    • реальне (або потенційне) опромінення людей, пов'язане з втратою контролю над джерелом.

Основними причинами радіаційних аварій є порушення технологічних регламентів і санітарних правил роботи з джерелами іонізуючих випромінювань.

При радіаційно-ядерній аварії відбувається втрата контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникає реальна чи потенційна загроза самочинної ланцюгової реакції.

Найвірогіднішими причинами виникнення ядерних аварій є нехтування та порушення правил ядерної і радіаційної безпеки при монтажі, наладці, випробовуваннях ядерних реакторів, зарядках і перезарядках активних зон, транспортуванні та зберіганні свіжого й відпрацьованого ядерного палива та при деяких інших операціях.

За ймовірністю виникнення і наслідками аварії ядерних реакторів поділяються на проектні і запроектні. Проектні аварії – це передбачені ситуації, на усунення яких проектом передбачені певні засоби та конструктивні елементи, і при цьому не відбувається значного переопромінення персоналу й окремих груп населення. Запроектні аварії – це ті, що приводять до значного руйнування активної зони реактора (> 20% твелів). Внаслідок цього відбувається переопромінення персоналу та населення і значне забруднення навколишнього середовища. Розрахована вірогідність такої аварії при одночасній експлуатації 30-40 однотипних блоків АЕС (ВВЕР-1000) складає одну аварію на 30-50 років.

За масштабами розповсюдження радіонуклідів прийнято розрізняти два типи аварій: промислову і комунальну (див. табл.)

Класифікація аварій ядерних реакторів АЕС

за масштабністю радіоактивних викидів

№ з/п

Тип аварії

Зона радіаційних факторів

Суб'єкт радіаційного захисту

1.

Промислова

В межах території виробничих приміщень і промислового майданчика об'єкту

Персонал об'єкту

2.

Комунальна

Розповсюджується за межі промислового майданчика та санітарно-захисної зони об'єкту

Персонал об'єкту та населення

2.1

Локальна

Комунальна радіаційна аварія, якщо в зоні аварії проживає населення чисельністю до 10 тис. чоловік

Персонал об'єкту та населення

2.2

Регіональна

Комунальна радіаційна аварія, зона якої поширюється на адміністративно-територіальну одиницю з чисельністю > 10 тис. чоловік

Персонал об'єкту та населення

2.3

Глобальна

Комунальна радіаційна аварія, під вплив якої підпадає значна частина або вся територія країни та її населення

Персонал об'єкту та населення

2.4

Транскордонна

Це така глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулася

Персонал об'єкту та населення

Для оцінки ситуацій, що можуть виникати при експлуатації ядерних реакторів, в багатьох країнах світу, в тому числі – і в Україні, застосовується Міжнародна шкала АЕС, котра була розроблена спеціалістами МАГАТЕ. Суть цієї шкали полягає в тому, що за наслідками для оточуючого середовища (величина радіоактивного викиду по йоду-131) і населення (доза опромінення), а також для ядерного реактора і персоналу станції всі події на АЕС поділяються на 7 класів: 1-й – незначна подія; 2-й – подія середньої тяжкості; 3-й – серйозна подія; 4-й – аварія в межах АЕС; 5-й – аварія з ризиком для оточуючого середовища;6-й – тяжка аварія; 7 – глобальна аварія.

Події 1-го і 2-го класу не призводять до переопромінення як персоналу станції, так і населення. Події 3-го класу супроводжуються переопроміненням тільки персоналу станції, а події від 4-го до 7-го класу викликають переопромінення як персоналу станції, так і населення. За цією шкалою, аварія на Чорнобильській АЕС відноситься до 7-го класу подій.

Loading...

 
 

Цікаве