WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика - Лекція

Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика - Лекція

Лекція

Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об'єктах, їх медико-тактична характеристика

1. Радіаційно небезпечні технології та об'єкти ядерно-паливного циклу

У 1996 році виповнилося 100 років з часу відкриття А.Беккерелем явища радіоактивності, яке А.Ейнштейн назвав найбільшою революційною силою технічного процесу з тих пір, як доісторична людина відкрила вогонь. Проте добре відомо, що технічний прогрес, з одного боку, приносить користь, а з іншого – певну небезпеку.

Ядерна енергетика бере свій початок з першої в світі ядерної електростанції, яка була споруджена в колишньому СРСР під керівництвом І.В.Курчатова і введена в експлуатацію 27 червня 1954 року (м. Обнінськ Калузької обл.).

За станом на кінець 1998 року в 33 країнах світу на атомних електростанціях працювало 440 ядерних енергетичних реакторів загальною потужністю 352,814 ГВт і 40 реакторів загальною потужністю 31 ГВт ще будувалися.

В 1996 році, за даними МАГАТЕ, на долю атомної енергетики припадало 18% загального виробництва електроенергії. Це перевищує обсяг усієї електроенергії, виробленої у світі всіма типами електростанцій за 1969 рік.

Значних темпів розвитку ядерна енергетика набула за часів колишнього СРСР. Так, кожні 5 років загальна потужність радянських АЕС подвоювалась. Сьогодні в Україні працює 4 АЕС, які забезпечують понад 40% валового виробництва електроенергії в країні.

Такий бурхливий розвиток атомної енергетики зумовлений перш за все економічними чинниками. Після першої нафтової кризи 70-их років багато країн побачили в атомній енергетиці надійне джерело енергозабезпечення. В колишньому СРСР розвиток атомної енергетики був зумовлений віддаленістю вугільних шахт і нафтових родовищ від основних споживачів електроенергії.

Україна, де відсутні великі нафто-газові родовища, а вугілля, яке добувається в східних регіонах з великих глибин і має велику собівартість, навряд, чи колись зможе відмовитись від атомної енергетики як досить стабільного енергоджерела.

Крім економічних, існують також екологічні причини. Теплові електростанції є найпотужнішими джерелами надходження в атмосферу вуглекислого газу, оксидів сірки та азоту. Крім того, вони самі є джерелами радіоактивного забруднення довкілля. Так, теплова електростанція середньої потужності (1 млн. кВт/год) за рік споживає 4-5 млн. тонн вугілля, в якому містяться певні концентрації радіонуклідів: урану – 1-2,5 г/т вугілля, технецію – 2-5 г/т вугілля.

Про перспективність атомної енергетики в нашій країні свідчить Указ Президента України №64/94 від 23 лютого 1994 року "Про невідкладні заходи щодо розвитку атомної енергетики та формування ядерно-паливного циклу в Україні".

Але серед техногенних джерел надзвичайних ситуацій і аварій1 найбільшу небезпеку за тяжкістю ушкоджень, масштабами та тривалістю дії ушкоджуючих факторів є радіаційні катастрофи. Необхідно також враховувати і те, що майже всі АЕС розташовані в досить густонаселених районах. Так, в 30-и км зонах кожної Європейської АЕС проживає близько 100-150 тис. населення.

За час існування ядерної енергетики виникло більше 300 значимих аварій, їх наслідки в основному не виходили за межі самих ядерних об'єктів. Проте були випадки, коли наслідки аварій носили поширений і навіть глобальний характер.

Аварія

Сумарний викид

(БК)

Викид

Sr-90

Викид

I-131

Викид

Cs-137

Територія, виведена із господарського використання

Територія, на якій позначилась дія викиду

Південний Урал (1957р.)

7,41016

2,01015

-

2,71013

1000 км2

15000 км2

Уіндскейл Великобританія (1957р.)

-

7,41010

7,41014

2,21014

-

500 км2

АЕС Три-Майл-Айленд США (1979р.)

-

-

7,41011

-

-

-

Чорнобильська АЕС (1986р.)

3,81018

8,11015

6,31017

7,41016

3000 км2

20000 км2

Враховуючи потенційну небезпеку ядерних об'єктів для навколишнього середовища, оволодіння основами знань про атомну енергетику, ядерні аварії та їх наслідки необхідне фахівцям різних професійних груп, включаючи і медичних працівників.

Радіаційно небезпечні технології та об'єкти ядерно-паливного циклу

Поняття "ядерно-паливний цикл" характеризує послідовність операцій з радіоактивними матеріалами, що використовуються в ядерній енергетиці, і складається з таких технологічних процесів і відповідних їм об'єктів, як:

  • видобування, подрібнення і концентрування уранової руди – уранові рудники, збагачувальні фабрики;

  • вилучення урану із уранової руди та його збагачення ізотопом з масовим числом 235 – радіохімічні підприємства;

  • перетворення урану в паливо і виготовлення термовиділяючих паливних елементів (твелів) – підприємства атомного машинобудування;

  • використання паливних елементів у ядерних реакторах – атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції побутового теплозабезпечення (АТС), атомні станції промислового теплозабезпечення, атомні надводні кораблі (АНК), атомні підводні човни, космічні апарати, дослідницькі реактори;

  • виділення з відпрацьованого палива накопиченого плутонію, невикористаного урану та інших радіонуклідів, які застосовуються в різних галузях виробництва (наука, техніка, медицина тощо) – радіохімічні заводи;

  • регенерація палива і виготовлення паливних елементів (твелів) – радіохімічні підприємства атомного машинобудування;

  • перевезення свіжого і відпрацьованого ядерного палива, радіоактивних матеріалів та відходів – спеціалізовані транспортні підприємства;

  • зберігання палива, радіоактивних матеріалів та відходів – тимчасові сховища на окремих підприємствах та постійні сховища на пунктах захоронення радіоактивних відходів.

Слід відзначити, що в Україні, як в багатьох інших країнах світу, немає повного (замкнутого) ядерно-паливного циклу. Проте окремі його елементи функціонують. До них відносяться: видобування, подрібнення і збагачення уранової руди (уранові рудники), використання ядерного палива (енергетичні та дослідницькі реактори), зберігання відпрацьованого палива (сховища), перевезення свіжого та відпрацьованого палива і радіоактивних відходів (спеціальні транспортні підприємства), зберігання радіоактивних відходів (пункти їх захоронення) та деякі інші.

Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд знаходяться в Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях.

Видобування уранової руди в Україні проводиться на Жовтоводському, Кіровоградському, Смолінському та Новокостянтинівському рудниках.

Переробка уранових руд з метою отримання окису-закису урану проводиться на спецкомбінаті в м. Жовті Води.

До особливостей уранодобування та переробки слід віднести те, що всі відходи цього технологічного процесу є радіоактивними і представляють певну небезпеку в плані забруднення навколишнього середовища. В урановій руді крім природного урану міститься також торій-232 та продукти їх радіоактивного перетворення, в тому числі – радіоактивний газ радон.

В Україні діють 4 атомних електростанції з 14-ма енергетичними реакторами та 2 дослідницьких реактори "ІР-100".

Атомні електростанції України

Назва станції

Кількість і тип ядерних реакторів

Сумарна потужність всіх енергоблоків, ГВт

Рік пуску першого блоку АЕС

1.

Запорізька АЕС

6 ВВЕР*

6,0

1983

2.

Південно-Українська АЕС

2 ВВЕР

2,0

1983

3.

Рівненська АЕС

4 ВВЕР

3,0

1980

4.

Хмельницька АЕС

2 ВВЕР

2,0

1984

* - водоводяні енергетичні реактори

Радіаційна аварія на АЕС, при якій відбудеться руйнування одного реактора з викидом в оточуюче середовище до 10% радіоактивних продуктів ядерного палива за межі санітарно-захисної зони станції може створити зони забруднення (з різними рівнями радіації) загальною площею 400 тис. км2, до яких потрапить кілька тисяч населених пунктів з населенням в кілька мільйонів.

Слід також зауважити, що, крім власних, для України потенційну небезпеку становлять АЕС деяких сусідніх держав: Курська АЕС Російської Федерації, АЕС Болгарії, Словаччини, Угорщини та Чехії.

Необхідно згадати й про радіоактивні відходи, які утворюються в процесі роботи всіх складових паливно-ядерного циклу. За своїм агрегатним станом вони бувають зріджені та тверді. До зріджених відносять розчини неорганічних речовин, пульпи фільтроматеріалів, органічні рідини (масла, розчинники та інше). До твердих – вироби, деталі машин і механізмів, матеріали, біологічні об'єкти, відпрацьовані радіонуклідні джерела.

Loading...

 
 

Цікаве