WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація і заходи кваліфікованої та спеціалізованої медичної допо-моги населенню, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Організація і заходи кваліфікованої та спеціалізованої медичної допо-моги населенню, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Нормалізація дихання:

  • за умови відкритого пневмотораксу – оклюзійна пов'язка;

  • у разі напруженого пневмотораксу – дренування плевральної порожнини;

  • у разі порушення прохідності дихальних шляхів – відновлення прохідності: потрійний прийом Сафара (без розгинання голови, якщо ушкоджений шийний відділ хребта), повітропроводи, інтубація трахеї, конікотомія, санація ротової порожнини та трахіобронхіального дерева.

Показання до ШВЛ:

  • апное;

  • гострий розвиток порушення ритму дихання;

  • декомпенсована гостра дихальна недостатність.

ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – це об'єднувальне поняття, яке включає ушкодження покривів черепа та вмісту черепної коробки – речовини мозку, черепних нервів, кровоносних судин, ємкостей (шлуночків мозку), що містять церебральний ліквор, а також лікворопровідних шляхів. Розрізняють три види ЧМТ: струс (комоція), забій (контузія) та здавлювання головного мозку.

Діагностика.Струс головного мозку (commotiocerebri) характеризується втратою свідомості від декількох секунд за 30 хв. Після відновлення свідомості спостерігаються слабкість, сильний головний біль, нудота, можливе блювання, бурхлива реакція на подразники (світло, звук); недооцінювання свого стану (можлива відмова від госпіталізації). Ретроградна або антеградна амнезія. Вегето-судинні розлади: блідість або гіперемія шкірних покривів, гіпергідроз або сухість, асиметрія показань АТ, лабільний пульс.

Хворим із струсом головного мозку рекомендується:

а) Холод на голову (в перші 6-8 год.).

б) З метою зниження внутрішньочерепного тиску призначають дегідратаційну терапію:

  • 40% розчин глюкози 20-40 мл в/в;

  • 25% розчин сульфату магнію до 10 мл в/м;

  • 10% розчин натрію хлориду 10-40 мл в/в;

  • 1% розчин лазиксу (фуросеміду) до 1-2 мл;

  • 2,4% розчин еуфіліну 5-10 мл в/в або 24% розчин 1 мл в/м;

  • дексазону – 8 мг.

в) Анальгетики при головних болях (ненаркотичні).

г) Загальнозаспокійливі або транквілізатори при збудженні.

Забій головного мозку (contusiocerebri) виникає на тлі струсу і характеризується наявністю загальномозкової та вогнищевої симптоматики.

Розрізняють три ступені важкості.

  1. Легкий ступінь. Втрата свідомості триває від декількох хвилин до 1-2 год. Можливе відновлення свідомості вже у догоспітальний період. Асиметрія рефлексів. Парез мімічний м'язів. Можливе порушення дихання внаслідок западання нижньої щелепи або аспірації блювотних мас.

  2. Середній ступінь. Втрата свідомості триває від десятків хвилин до декількох годин. У подальшому – млявість, сонливість, оглушення. Можливе психоемоційне збудження. Порушення зіничних, корнеальних реакцій, окорухові порушення, ністагм – мимовільні тремтячі рухи очних яблук. Виражені менінгіальні симптоми. Підвищення АТ, тахікардія або тенденція до брадикардії. Можливі порушення дихання або виражена задишка.

  3. Важкий ступінь. Втрата свідомості триває від декількох годин до декількох діб або навіть тижнів. Потерпілий неспроможний контактувати, може лише відкривати очі на гучний крик або больові подразники. Спостерігаються окорухові порушення (розбіжна косоокість, плавальні рухи очних яблук, іноді асиметричні; відсутність або асиметрія окулоцефалічного рефлексу, порушення реакцій зіниць, розміру та форми зіниць). Характерна зміна тонусу м'язів, положення кінцівок (підвищення тонусу згиначів рук та розгиначів ніг, підвищення тонусу згиначів однієї руки та розгиначів іншої. Підвищення тонусу розгиначів рук та ніг, симетричне зниження м'язового тонусу аж до атонії), асиметрія глибоких рефлексів, патологічні ознаки на стопах. Вираженість менінгіальної симптоматики на ранніх етапах не віддзеркалює ступеня важкості ЧМТ. Можливим є розвиток судомного синдрому. Порушення дихання характеризується зміною ритму та глибини дихальних рухів і відповідає глибині втрати свідомості. Може розвиватись гіпер- або гіповентиляція, періодизація дихання або поява періодів апное. Порушення гемодинаміки, як правило, супроводжуються підвищенням АТ, брадикардією або тахікардією. У разі важкого забою з ушкодженням структур стовбура головного мозку може розвинутися артеріальна гіпотензія, звичайно у поєднанні з атонічною комою та вираженою депресією дихання.

При підозрі на забій (ушиб) головного мозку на догоспітальному етапі потерпілим слід призначити:

    • холод на голову;

    • дегідратаційну терапію;

    • при судомах – транквілізатори (сібазон, седуксен);

    • у разі непритомності – профілактика та боротьба з асфіксією;

    • у разі недостатності самостійного дихання проводять ШВЛ за допомогою лицевої маски та дихального мішка;

    • при потребі – киснева терапія, зовнішній масаж серця;

    • при колаптоїдному стані – в/в крапельно або струминно вводять глюкокортикостероїди (преднізолон – 90-150 мг або дексазон – 12-16 мг);

    • при наявності больового синдрому – ненаркотичні анальгетики.

Опіати не вводити!

    • при наявності ран на голові та зовнішніх кровотечах з них – обробка рани і її країв антисептиком та накладання антисептичної тиснучої пов'язки, підвищене положення. Швидка евакуація до хірургічного стаціонару.

При ЧМТ слід вважати на можливе ураження шийного відділу хребта, що потребує особливої уваги та іммобілізації цього відділу.

Здавлювання головного мозку виникає на тлі струсу або забою. Частіше спричиняється розвитком внутрічерепної гематоми, рідше – здавлюванням мозку уламками кісток черепа або набряком головного мозку, що поступово розвивається. При ЧМТ субдуральні гематоми складають 52%, епідуральні – 16%, внутрішньомозкові – 4%. Тут має місце синдром внутрішньочерепної гіпертензії. Характерним є контралатеральний геміпарез (на протилежному ураженню мозку боці), гомолатеральний мідріаз (розширення зіниці) на однойменному ураженню боці, який поєднується з асиметрією очних рефлексів, брадикардія, вогнищеві епілептичні напади (пароксизми). Іноді виникає "світлий" проміжок, який характеризується нетривалим проясненням свідомості та зменшенням неврологічної симптоматики (від декількох годин до 2 діб після травми).

Диференційна діагностика проводиться від алкогольного або інших екзогенних отруєнь, гострих порушень мозкового кровообігу.

На догоспітальному етапі допомога цим хворим виконується посиндромно: боротьба з вітальними порушеннями, зупинка кровотечі, покращення гемодинаміки, боротьба з шоком, лікворно-гіпертензивним та цефалгічним синдромом, профілактика ускладнень, в т.ч. інфекційних, обережна евакуація потерпілих до спеціального стаціонару.

При відкритих проникаючих черепно-мозкових травмах (наявність в рані мозкового детриту) на етапі догоспітальної допомоги необхідно провести:

  • боротьба з вітальними порушеннями;

  • знеболення;

  • дегідратаційна терапія;

  • антибактеріальна терапія;

  • обробка рани (краї рани обробити етанолом, йодонатом, саму рану обережно промити теплим фізіологічним розчином NaCl, ні в якому разі нічого з рани не видаляти, накласти стерильну пов'язку).

Після цього необхідно якнайшвидше відправити потерпілого до хірургічного, бажано нейрохірургічного, стаціонару.

СПІНАЛЬНА ТРАВМА

Спінальна травма найчастіше виникає у разі надмірного згинання або перерозгинання хребта у найбільш рухомих місцях, що спостерігається серед пірнальників, у результаті падіння з висоти на спину, у разі авто- та мототравми, сильного прямого удару ззаду.

Діагностика. Анамнестичні дані: біль у точці дії травмівної сили під час пальпації за лінією остистих відростків, болісність за умови м'якого осьового навантаження на хребет. Порушення рухів у верхніх та нижніх кінцівках, відчуття оніміння, затерпання, поколювання в одній із кінцівок, випадіння тактильної та больової чутливості у кистях та стопах, зміна тонусу м'язів. За наявності супровідної травми органів грудної порожнини (пневмо-, гемоторакс) – наростаюча дихальна недостатність, а за наявності травми органів черевної порожнини – клінічна картина гострої крововтрати та травматичного шоку.

Loading...

 
 

Цікаве