WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація і заходи кваліфікованої та спеціалізованої медичної допо-моги населенню, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Організація і заходи кваліфікованої та спеціалізованої медичної допо-моги населенню, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Лекція

Організація і заходи кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги населенню, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф і стихійних лих

1. Госпітальні види медичної допомоги

До них належить кваліфікована та спеціалізована медична допомога, що надається потерпілим у ЛПЗ ДСМК територіального або державного рівня за межами осередку катастрофи.

Кваліфікована медична допомога надається хірургами та терапевтами і являє собою комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, спрямованих на усунення наслідків ураження, насамперед таких, що загрожують життю, запобігання можливим ускладненням та боротьбу з тими, які вже розвинулися, а також планове лікування потерпілих до повного видужання.

За терміновістю надання заходи кваліфікованої хірургічної допомоги поділяють на три групи:

  1. Невідкладні заходи за життєвими показниками:

    • усунення асфіксії,

    • повна зупинка кровотечі,

    • операції з приводу газової гангрени,

    • лапаротомії у разі поранень та закритої травми живота з ушкодженням внутрішніх органів і кровотечі,

    • комплексна терапія гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу,

    • хірургічна обробка та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентез при клапанному пневмотораксі,

    • декомпресійна трепанація черепа при пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку.

  1. Відстрочені заходи (перша підгрупа), затримка виконання яких, як правило, буде призводити до важких ускладнень:

    • ампутації у разі відривів, деструкції та ішемічного некрозу кінцівки;

    • накладення надлобкової нориці у разі ушкодження сечівника та протиприродного заднього проходу у разі позачеревного ушкодження прямої кишки;

    • хірургічна обробка ран, забруднених СДОР, ФОС, ФОР.

  1. Відстрочені заходи (друга підгрупа), затримка виконання яких в умовах застосування антибіотиків не обов'язково призведе до небезпечних ускладнень:

    • первинна хірургічна обробка ран м'яких тканин,

    • первинна обробка сильнозабруднених опіків,

    • накладання пластичних швів при клаптевих пораненнях обличчя,

    • лігатурне зв'язування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.

При повному обсязі кваліфікованої хірургічної допомоги виконуються заходи усіх трьох груп. Скорочення обсягу здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої групи, в крайньому разі – другої групи.

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги за терміновістю виконання поділяються на дві групи:

  1. Невідкладні заходи за наявності станів, які загрожують життю потерпілих:

    • комплексна терапія загострень хронічних захворювань внутрішніх органів, що можуть призвести до смерті хворого (гіпертонічний криз, інфаркт міокарду, порушення серцевого ритму, напади броніхальної астми, загострення виразкової хвороби, діабетичні коми та ін.,

    • симптоматична терапія,

    • введення антидотів та протиботулінової сироватки,

    • введення десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних, бронхолітичних та анальгетичних середників.

  1. Заходи, виконання яких може бути відкладено:

    • введення антибіотиків з профілактичною метою,

    • застосування симптоматичних медикаментозних препаратів,

    • гемотрансфузія з метою заміщення,

    • проведення фізіотерапевтичних процедур.

За сприятливих обставин кваліфікована медична допомога повинна надаватися у повному обсязі (виконання заходів усіх груп). Скорочення обсягу кваліфікованої медичної допомоги здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої (другої) групи. Надання кваліфікованої медичної допомоги повинно здійснюватися протягом 8-12 год. з моменту отримання ушкодження.

Кваліфіковану медичну допомогу на другому етапі медичної евакуації надають мобільні госпіталі, окремі медичні загони, відповідні стаціонари МОЗ, медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.

Спеціалізована медична допомога надається відповідними фахівцями з використанням спеціального обладнання та апаратури у спеціалізованих закладах (відділеннях) з метою максимального відновлення втрачених функцій органів ат систем, лікування потерпілих до повного видужання, включаючи реабілітацію.

У лікувальних закладах, розташованих за межами осередку катастрофи, виникає необхідність у наданні спеціалізованої медичної допомоги таким категоріям потерпілих:

  • з ушкодженнями голови, шиї, хребта та периферичних нервів;

  • з ушкодженням опорно-рухового апарату;

  • з ушкодженням грудної клітки, черевної порожнини;

  • з опіками;

  • із променевою хворобою, із отруєнням СДОР;

  • інфекційним хворим;

  • особам з розладами психічної діяльності та іншим.

Треба зазначити, що кваліфікована та спеціалізована медична допомога тісно взаємопов'язані і між ними важко провести чітку межу. Такий вид допомоги передбачає максимальне використання досягнень медичної допомоги в практиці лікування потерпілих в екстремальних ситуаціях, її виконанням завершується надання повного комплексу медичної допомоги потерпілим.

Провідну роль у підготовці, організації і наданні кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги повинні відігравати центри екстреної медичної допомоги. У разі виникнення необхідності до надання спеціалізованої допомоги потерпілим залучаються спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги.

Питання щодо терміну надання спеціалізованої медичної допомоги вирішується особисто з кожним потерпілим, однак, судячи з досвіду, вона повинна бути надана протягом перших двох-трьох діб з моменту ушкодження.

2. Медичне сортування уражених

У разі виникнення НС спостерігається невідповідність між потребою у наданні допомоги і можливістю її надання. Крім того, від 20 до 40% потерпілих хірургічного профілю будуть мати потребу у невідкладній допомозі, найбільш ефективній у перші години ураження. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба з великої маси потерпілих відібрати саме тих, яким необхідно надати негайну невідкладну допомогу у першу чергу, що дасть їм шанс вижити. Як один із ефективних адміністративних заходів дії у цих умовах М.І Пирогов запропонував метод медичного сортування потерпілих. В умовах НС медичні працівники часто забувають про цей рятівний для багатьох потерпілих метод, а це призводить до додаткових втрат.

Медичне сортування – метод поділу потерпілих та хворих на групи, що грунтується на потребі в однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходах залежно від медичних показань та конкретних обставин НС.

Мета медичного сортування полягає в тому, щоб забезпечити потерпілим своєчасне надання необхідної допомоги та раціональну евакуацію.

Медичне сортування проводиться, починаючи з моменту надання першої медичної допомоги на місці ураження і продовжується під час надання усіх догоспітальних і госпітальних видів медичної допомоги.

В осередку ураження на місці отримання ушкодження (травми) виконуються найпростіші елементи медичного сортування в інтересах потерпілого під час надання медичної допомоги. В міру прибуття в осередок ураження медичного персоналу (бригад швидкої медичної допомоги, лікарсько-сестринських бригад тощо) сортування продовжується та поглиблюється.

Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють два види медичного сортування:

        1. Внутрішньопунктове сортування визначає порядок проходження потерпілого у середині лікувально-профілактичного закладу (пункту надання медичної допомоги).

        2. Евакотранспортне сортування, що проводиться з метою поділу потерпілих на однорідні групи за чергою евакуації, видами евакотранспорту, положенням потерпілого (сидячи, лежачи) та евакуаційним призначенням (пунктом прямування).

Під час проведення медичного сортування треба дотримувати такого алгоритму огляду уражених:

    • ревізія ротової порожнини і верхніх дихальних шляхів з одночасним вилученням сторонніх тіл та відновленням функції зовнішнього дихання;

    • оцінка характеру і частоти дихання, вирішення питання про показання до проведення простих реанімаційних заходів (штучне дихання, непрямий масаж серця);

    • визначення цілості кровоносних судин з одночасною зупинкою зовнішньої кровотечі, насамперед – артеріальної;

    • оцінка стану серцево-судинної системи (як правило, вимірювання артеріального тиску та аускультація серця не проводяться, у важкоуражених проводять лише визначення пульсу. Його відсутність на променевих артеріях свідчить про зниження систолічного тиску нижче 80 мм рт. ст., на кубітальних – нижче 60 мм рт. ст., що орієнтує на проведення відповідних заходів невідкладної медичної допомоги);

    • оцінка стану органів чуття, насамперед зору (нерідко ступінь важкості ураження можна визначити залежно від того, як розплющує очі потерпілий: за командою або лише у разі больових подразнень, чи взагалі не реагує на зовнішні впливи. Важливе діагностичне значення має стан зіниць);

    • значну допомогу в екстреній діагностиці та сортуванні надає можливість мовного контакту з потерпілим, а також наявність чи відсутність активних і пасивних рухів кінцівок.

Під час надання першої медичної допомоги у процесі медичного сортування виділяють такі групи:

              1. Особи, які потребують медичної допомоги у першу чергу (наявність палаючого одягу; зовнішня або внутрішня артеріальна кровотеча; шок; асфіксія; судоми; колапс; втрата свідомості; травматична ампутація кінцівок; випадання петель кишок; відкритий пневмоторакс; мимовільне виділення сечі та калу; різка зміна кольору шкіри та слизових оболонок; виражена задишка тощо).

              2. Уражені особи, допомога яким може бути надана у другу чергу, тобто відстрочена на найближчий час (продовження впливу уражаючого чинника, який обтяжує ураження організму – тліючий одяг; наявність СДОР на відкритих частинах тіла; підвищений вміст окису вуглецю у навколишньому атмосферному повітрі; перебування частин тіла під конструкціями зруйнованої будови тощо). Затримка у наданні їм допомоги може обтяжити стан, але не створює безпосередньої загрози для життя.

              3. Усі інші потерпілі.

              4. Потерпілі, які потребують винесення або вивезення у найближчий лікувально-профілактичний заклад у першу чергу (потерпілі, яким була надана медична допомога в першу чергу) і в другу чергу (усі інші уражені).

              5. Легкоуражені (ходячі), які можуть самостійно або із сторонньою допомогою дістатися до лікувально-профілактичного закладу.

Loading...

 
 

Цікаве