WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях. Медична допомога при психоемо-ційних розладах - Лекція

Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях. Медична допомога при психоемо-ційних розладах - Лекція

317-318 - легка і помірна розумова відсталість. До транспортабельних хворих відносять осіб, соматичний стан яких дозволяє здійснювати їхнє транспортування спеціальним чи пристосованим транспортом.

Перелік нозологічних груп, що відносять хворих

до категорії "транспортабельні":

290 - сенільна і пресенільна деменція при наявності у хворих грубих порушень поводження і при відсутності родичів, здатних доглядати за ними;

291 - алкогольні психози, якщо зміст марення і галюцинацій може становити небезпеку для оточуючих;

292 - інтоксикаційні психози, якщо зміст марення і галюцинацій може становити небезпеку для оточуючих;

293-294 - психотичні стани, що виникли внаслідок органічних уражень при наявності у хворих грубих розладів поведінки, з асоціальними тенденціями, а також із вираженою розумовою відсталістю;

295 - різні форми шизофренії з вираженими психотичними проявами й асоціальними тенденціями;

296 - афективні психози при наявності загострення, із вираженими афективними коливаннями;

298 - гострі реактивні психози і стани;

318 - виражена і глибока розумова відсталість.

До нетранспортабельних хворих відносяться особи із супутніми важкими захворюваннями, незалежно від їх психічного статусу, яким протипоказане транспортування на значні відстані

Перелік нозологічних груп, які відносять хворих

до категорії "нетранспортабельні":

Терапія

  • термінальна стадія недостатності кровообігу

  • кардіогенний шок при інфаркті міокарда (5-7 днів)

  • порушення серцевого ритму по типу тривалої параксизмальної тахікардії, що не піддається терапевтичному впливу і потребує електроімпульсної терапії

  • синдром Морганьї-Едемс-Стокса, повної атріовентрикулярної блокади

  • гіпертонічний криз, що супроводжується гострим порушенням мозкового кровообігу

  • набряк легень

  • легенева кровотеча, що супроводжується колапсом

  • шлункова і кишкова кровотеча, ускладнена колапсом

  • астматичний стан, що супроводжується ядухою

  • отруєння різними речовинами, що супроводжуються анурією і вимагають діалізу за допомогою штучної нирки

  • термінальна стадія гострого лейкозу

  • хронічний фіброзно-кавернозний туберкульоз легень із серцево-судинною недостатністю, амілоїдоз нирок та інших органів у термінальній стадії

  • променева хвороба в термінальній стадії

  • термінальні стани;

Хірургія:

  • хворі, що знаходяться в термінальному стані після травми чи об'ємного оперативного втручання

  • хворі з внутрішньою кровотечею, що не припиняється, ускладненою колапсом

Акушерство:

  • пологи, ускладнені кровотечею (до зупинки)

  • преклампсія і еклампсія

  • загроза розриву матки

  • повне передлежання плаценти

  • внутрічерепна травма немовляти (перша доба після пологів)

Гінекологія:

  • міоми, що супроводжуються кровотечею і колапсом

  • перервана позаматкова вагітність

  • перекрут чи розрив пухлини придатків

  • маткові кровотечі, що супроводжуються колапсом

Педіатрія:

  • важка дихальна недостатність із необхідністю застосування апаратного дихання

  • шоковий стан

  • гострий набряк легень

  • масивні внутрічерепні крововиливи

  • вторинні асфіксії в немовлят, що перебувають у кувезі при температурі 39°С і постійній подачі кисню

  • гостра ниркова недостатність, що вимагає термінового діалізу

  • внутрішні кровотечі, що супроводжуються колапсом

  • важкі вроджені пороки в немовлят, що вимагають негайного хірургічного втручання

Неврологія:

  • усі гострі захворювання нервової системи з наявністю бульбарного паралічу (7 діб)

  • інсульт (3 доби)

  • хронічні прогресуючі захворювання нервової системи з наявністю бульбарного паралічу (особливі умови транспортування)

  • міастенія в стані дихального кризу

  • захворювання нервової системи при наявності коматозного стану

  • важка черепно-мозкова травма, ускладнена колапсом

  • хворі з пухлинами мозку при явищах дислокації

  • епілептичний статус

Очні хвороби:

  • стан післяоперативних втручань з приводу: пересадки рогівки, відшарування сітківки, екстракція катаракти, антиглаукоматозні операції і операції на орбіті (перша доба)

Отоларингологія:

  • стан після операції з приводу раку гортані - резекція гортані.

Під час РЕЖИМУ ПОСТІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ:

Зведення про евакуаційно-транспортну характеристику щодня повинні уточнюватися після лікарського обходу. На титульному листі історії хвороби в правому верхньому куті олівцем проставляються дані: "А", "Т", чи "Н/Т".

Маркування історій хвороб про евакуаційно-транспортну характеристику проводять лікуючі лікарі, керуючись вище перерахованими показниками.

Складні випадки сортування хворих вирішуються обов'язково за участю завідувача відділенням. Зведення за відділення про евакуаційно-транспортну характеристику хворих, що знаходяться на лікуванні, щодня доповідаються черговим в приймальному покої лікарні при здачі чергування.

Відповідно до евакуаційно-транспортної характеристики у відділеннях лікарні необхідно вести облік за визначеною формою.

Під час РЕЖИМУ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ:

У відділеннях уточнюється евакуаційно-транспортна характеристика хворих.

За результатами медичного сортування у відділенні складаються списки в 2-х екземплярах на хворих, що підлягають евакуації, а також нетранспортабельних хворих. Один екземпляр кожного списку передається в медичну частину лікарні (Додаток N 2). Уточнюється розрахунок персоналу для супроводу евакуйованих хворих, готуються заявки на необхідні медикаменти, продукти харчування і т.д.

Під час НАДЗВИЧАЙНОГО РЕЖИМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ:

Перед евакуацією хворих в історіях хвороби замість знака "А" робиться позначка "виписаний на амбулаторне лікування" і на руки видається довідка про проведення обстеження і лікування хворого з необхідними рекомендаціями. В історіях хвороби транспортабельних хворих рекомендується робити позначку "евакуюється з лікарнею", а нетранспортабельних - "залишаються в лікарні".

Для евакуації душевно хворих у заміську зону на кожну одиницю евакуаційного транспорту варто виділяти супровідний персонал з розрахунку на кожні 25 хворих:

  • спокійні хворі: 2 м/сестри, 2 санітари

  • неспокійні хворі: 1 лікар, 2 м/сестри, 3 санітари

  • соціально небезпечні хворі: 1 лікар, 2 м/сестри, 3 санітари.

Слід пам'ятати, що специфіка психотичних реакцій потерпілих, а також їх динаміка багато в чому визначає особливості медичних і медико-психологічних заходів безпосередньо в період стихійного лиха чи катастрофи.

Тип сімейної психотерапії
  1. Раціональна психотерапія, яка включає інформацію родичів про психічний статус хворого.

  2. Сімейні дискусії – про способи навчання членів сім'ї адекватності комунікації та розв'язань проблем, які виникли.

  3. Виявлення скритих від лікаря патологізуючих мотивацій.

  4. Ліквідація негативних і вироблення адекватних установок до навиків, проведення відпочинку, ведення домашнього господарства.

Профілактика психічних розладів

Поділяється на первинну, вторинну і третинну.

Первинна профілактика полягає в ранньому виявленні факторів, які приводять в дію механізми психопатології, проведення заходів, які не допускали б до виникнення психоемоційних порушень.

Вторинна профілактика направлена на попередження рецидивування психічних відхилень.

Третинна профілактика проводиться з метою попередження різновидів форм патологічного розвитку особистості, та переорієнтації та позитивного відношення до свого стану.

Висновок

Із сказаного випливає, що поведінка людей та нервово-психічні порушення, які мають місце при НС, не рахуючи травматичних тілесних пошкоджень людей в НС, займають важливе місце у наданні медичної допомоги потерпілим. Ці зміни, на фоні анатомо-фізіологічних змін органів і систем вимагають особливого підходу до функціональної реабілітації порушень нервової системи, яке відіграє одну із основних ролей життєдіяльності людських ресурсів.

Своєчасне застосовування комплексних медикаментозних, фізіотерапевтичних та психотерапевтичних засобів дозволяє моментально і в короткі строки відновити психоемоційні стани, які мали місце під час і після стихійних лих та катастроф.

Література

  1. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: "Здоров'я", 2001. – 348с.

  2. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: "Здоров'я", 1993. – 462с.

  3. Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.

  4. Курс обучения по неотложной медицинской помощи / Медицинский Центр Бостонского Университета, 1994. – 122 с.

В.М.Запорожан. Медицина транспортних катастроф. – Одеса, 2000.

Loading...

 
 

Цікаве