WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація медично-санітарного постачання при здійсненні екстре-ної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях - Лекція

Організація медично-санітарного постачання при здійсненні екстре-ної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях - Лекція

Для надання невідкладної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях кожна станція швидкої медичної допомоги повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поновлюються, а також аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою використання як на даній території, так і для направлення в інші регіони.

(Підстава: п.1.6. Положення про станцію ШМД, що затверджене наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. №175).

Розрахунки показують, що оперативні запаси для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги, які визначені із складу служби ШМД для вирішення завдань ДСМК, вирішуються без додаткових асигнувань. Місячні запаси медичного майна, що повинні накопичуватись станціями ШМД, перевищують обсяг оперативних запасів (до 3 діб автономної роботи). Враховуючи вищеозначене для кожної бригади постійної готовності ДСМК першої черги, що виділяється із складу станції ШМД, формується оперативний запас медичного майна не менше, ніж на 3 доби роботи. Запаси оформлюються у вигляді упаковок, що є зручними для транспортування і виконання завдань в осередку надзвичайної ситуації.

Оперативні запаси медичного майна для бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені за рахунок інших медичних закладів (не станцій ШМД), накопичуються частково при закладах, які формують бригади, для роботи протягом 1 доби та в територіальних центрах екстреної медичної допомоги для роботи протягом 2 діб. Доставка медичного майна до осередків надзвичайної ситуації із територіальних центрів екстреної медичної допомоги здійснюється протягом першої доби тривалої надзвичайної ситуації за планами центрів. Для бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а державного рівня - за рахунок державного бюджету. Якщо одні й ті ж бригади визначені і для територіального і для державного рівня - запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а витрачені запаси при вводі в дію "Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях" державного рівня поповнюється за рахунок державного бюджету.

Для спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги основних профілів розроблені Тимчасові табелі оснащення медичним майном.

Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги накопичуються при закладах, що формують ці бригади тривалістю роботи до 1 доби, та в територіальних центрах екстреної медичної допомоги - тривалістю роботи до 2 діб на кожну бригаду. Доставка медичного майна до лікувального закладу при надзвичайній ситуації із складів територіальних центрів екстреної медичної допомоги здійснюється протягом першої доби за планами центрів. Майно зберігається в зручних упаковках, для транспортування бригадою при направленні її за місцем призначення при надзвичайній ситуації. Для бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а державного рівня - за рахунок державного бюджету. Якщо одні й ті ж бригади визначені і для територіального і для державного рівня - запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а витрачені запаси при вводі в дію "Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях" державного рівня поповнюються за рахунок державного бюджету.

В лікувально-профілактичних закладах інших міністерств, відомств, при науково-клінічних установах МОЗ та АМН України, що формують спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги, накопичується оперативний резерв табельного медичного майна для забезпечення роботи кожного формування протягом трьох діб. Підготовка медичного майна здійснюється аналогічно як для спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої та другої черги, що формується станціями ШМД та лікувальними закладами.

В системі медичного постачання ДСМК ТЦ ЕМД займають провідне місце. За планами цих центрів, що затверджуються органами управління охороною здоров'я адміністративної території здійснюється розподіл необхідних запасів медичного майна між закладами, розробляється система його доставки до місць призначення в осередках надзвичайної ситуації. До організаційної структури центрів повинні входити склади нормативно-визначених запасів медикаментів, медичної апаратури, інструментів, майна тощо. ТЦ ЕМД накопичують медичне та інше майно, що складає основну частину оперативного резерву:

1. Для забезпечення роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, утворених не в системі ШМД протягом двох діб;

2. Для забезпечення роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня, що формують заклади без додаткового постачання протягом двох діб;

3. 70% оперативного запасу медичного майна для розгортання додаткового ліжкофонду при надзвичайних ситуаціях;

4. Для забезпечення роботи штатних спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої та другої черги територіального рівня, що сформовані самим центром, протягом трьох діб;

5. Оперативні запаси медичного майна ДСМК державного рівня, які накопичуються за рахунок державного бюджету.

Запаси медичного майна, що відповідають пунктам 1-4, накопичуються за рахунок місцевого бюджету.

Ліжковий фонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, повинен формуватися з ліжок, що у повсякденних умовах використовуються для лікування хворих, та ліжок, що додатково розгортаються на базі існуючих відділень. Для цього лікувальний заклад завчасно повинен накопичити запас ліжок, м'якого інвентарю, медикаментів, продуктів харчування, предметів догляду за хворими, основного медичного обладнання для забезпечення роботи протягом 7 діб. Фінансування накопичення запасів повинно здійснюватися" за рахунок виділених коштів місцевого бюджету.

Табелі медичного майна для кожного лікувального закладу за урахування вимоги розгортання визначеного ліжкофонду і автономної роботи протягом 3-х діб та повного планового навантаження складаються лікувальним закладом разом із фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги. При цьому обов'язково повинні бути враховані реальний стан забезпечення лікувального закладу медичним обладнанням та діагностичною апаратурою (з урахуванням запасів територіального центру ЕМД та оперативного резерву спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги). Табель медичного майна затверджується органом управління охорони здоров'я адміністративної території.

4. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ

Медичне постачання населення та лікувально-профілактичних закладів при організації медичного забезпечення ліквідації наслідків стихійного лиха здійснюється на основі аналізу захворюваності населення та прогнозу виникнення і розвитку характерного для певного регіону стихійного лиха.

Потреба в медичному, санітарно-господарчому та спеціальному майні визначається, насамперед, планом проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів і залежить від кількості і структури очікуваних санітарних втрат, числа і профілю медичних формувань та ліжкової мережі.

Медичне постачання головним чином здійснюється за рахунок структур органів і закладів медичного постачання, існуючих в системі охорони здоров'я (аптечні склади, бази, аптеки тощо). Їх завдання полягає в забезпеченні медичних формувань та лікувальних закладів необхідним майном для роботи в районах стихійних лих, проведенні ефективних заходів щодо захисту медичного майна від впливу негативних факторів стихійного лиха, організації контролю за витратами і доцільністю його використання та поповнення в процесі роботи.

Враховуючи те, що запаси видаткового медичного майна для формувань і лікувальних закладів обмежені і вимагають постійного поповнення, система постачання передбачає використання, в першу чергу, ресурсів аптечних закладів, розташованих поблизу, а вже потім - термінового підвозу з інших баз постачання.

Для своєчасного забезпечення медичних формувань і лікувальних закладів необхідним майном разом з використанням транспорту аптечних закладів часто використовуються зворотні рейси санітарного транспорту.

Поповнення медичним майном формувань, працюючих безпосередньо в осередку стихійного лиха, здійснюється "мобільними аптечними пунктами", які створюються за допомогою сил і засобів відповідних органів постачання.

При виникненні значного за масштабами вогнища стихійного лиха в організації медичного постачання використовуються матеріальні резерви адміністративних районів, областей, а в деяких випадках і державний резерв. В таких випадках необхідно здійснювати маневр ресурсами майна з максимальним використанням всіх джерел постачання даного району і тільки потім використовувати міжобласну або державну допомогу.

Забезпечення ліками евакуйованого населення здійснюється через існуючу аптечну мережу. Всі питання, пов'язані з медичним постачанням у разі виникнення стихійного лиха, розробляються завчасно і відображаються в плані медичного забезпечення населення.

Література

  1. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: "Здоров'я", 2001. – 348с.

  2. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: "Здоров'я", 1993. – 462с.

  3. Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.

Loading...

 
 

Цікаве