WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація і заходи першої медичної і першої лікарської допомоги населенню, яке потерпіло у надзвичайних ситуаціях - Лекція

Організація і заходи першої медичної і першої лікарської допомоги населенню, яке потерпіло у надзвичайних ситуаціях - Лекція

Вторинна інфекція – це та інфекція, яка додатково з'являється у рані за відсутності асептичної пов'язки або вторинно заноситься у разі недотримання правил асептики та антисептики.

Рани за характером ушкодження та зброї, що їх спричинила, поділяються на різані, колоті, колото-різані, рубані, забиті, рвані, отруєні (СДОР, БОР), забруднені радіоактивними речовинами, вогнепальні, розтрощені, мішані тощо.

Невідкладна медична допомога (основні принципи):

  1. Зупинка кровотечі.

  2. Знеболення.

  3. Обробка шкірних покривів навколо рани на відстані не менше ніж 20 см етанолом або його йодонатом. При цьому рухи слід робити від рани до периферії. Для обробки шкіри можна використовувати розчин "первомуру", ДТХ та інші засоби дезинфекції.

  4. У разі великих і забруднених ран після зупинки кровотечі та обробки шкірних покривів необхідно багаторазово (3-4 рази) змити з ран бруд струменем будь-якого антисептика (фурацилін, фурагін, риванол, 0,5% розчин діоксидину тощо) з імітацією "струменя, що пульсує", для чого використати подання розчину із пластикових флаконів, які легко стискуються. Після промивання рани на її поверхню накладають волого-висихаючі пов'язки з гіпертонічним розчином або з одним із антисептиків. За наявності тривалої кровотечі використовують гемостатичну губку, просочену розчину антибіотиків широкого спектру дії.

  5. Якщо рани колото-різані, невеликого розміру, з рівними краями та незначною кровотечею, то після накладання подушки з індивідуального пакета першої допомоги або серветки накладається стисна пов'язка.

  6. У разі отруєних і забруднених (СДОР, БОР, РР) ран треба швидко видалити отруйні та радіоактивні речовини з рани.

  7. Іммобілізація кінцівки або ділянки тіла, де є рана.

  8. призначення антибактеріальних середників.

  9. Потерпілі з ранами кінцівок транспортуються у травматологічні відділення, з ранами у ділянці грудної та черевної порожнини – у хірургічне.

УШКОДЖЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Класифікація травм грудної клітки:

        1. Закриті ушкодження грудної клітки:

травми грудей без ушкодження та з пошкодженням кісток.

2. Відкриті ушкодження грудної клітки:

непроникаючі та проникаючі поранення.

3. Торакоабдолінальні.

А. Закриті ушкодження грудної клітки

Травмогенез. Основними причинами є:

  • транспортна травма (найчастіше автодорожня);

  • падіння з висоти (кататравма);

  • удари в груди ногами.

Поняття "закрита (або тупа) травма грудної клітки" включає:

  • ушиби;

  • переломи ребер;

  • ушкодження легенів з утворенням закритого пневмотораксу (у 70% випадків);

  • емфізему середостіння;

  • забій серця.

Діагностика. Важка травма грудної клітки супроводжується численними переломами ребер, велике значення має оцінка характерутравмогенезу та часу, який минув з моменту травми.

Основні симптоми при закритих травмах грудної клітки:

  • біль у грудній клітці, що посилюється під час дихання аж до появи симптому "обірваного вдихання", задишка;

  • відчуття нестачі повітря, ядухи;

  • кровохаркання – достовірна ознака порушення цілісності легеневої тканини, спостерігається у 45-48% потерпілих;

  • асиметрія дихальних рухів;

  • деформація грудної клітки (відставання у диханні однієї з половин грудної клітки), ціаноз шкіри та слизових оболонок, тахікардія;

  • локалізований біль; можлива патологічна рухливість та кісткова крепітація, які є ознаками чисельних переломів ребер;

  • наявність підшкірної емфіземи у ділянці можливого перелому ребер є ознакою ушкодження легені; швидке наростання підшкірної емфіземи може свідчити про надмірний позитивний тиск у плевральній порожнині, що є ознакою напруженого пневмотораксу;

  • зміна перкуторної та аускультативної картини.

Невідкладна медична допомога при забої (ушибі) грудної клітки, переломах ребер:

  1. Знеболювання:

Введення наркотичних або ненаркотичних анальгетиків. Ненаркотичні анальгетики – 50% розчин анальгіну (2-4 мл), баралгіну (5 мл) внутрішньом'язево, краще – внутрішньовенно. Дію названих середників можна посилити призначенням сібазону (2 мл), дімедролу (1 мл). В останні роки рекомендують призначення кетаміну – 25-50 мг внутрішньовенно або 50-100 мг внутрішньом'язево. При наявності тахіпное бажане введення промедолу або омнопону.

При множинних переломах ребер – окрім призначених анальгетиків, ще можна проводити однобічну (на боці значнішого ушкодження) паравертебральну блокаду з 2 точок на рівні другого-третього та сьомого-восьмого міжреберних проміжків. Зробивши відступ від відповідного остистого відростка латерально у бік ушкодження на відстань 1 см, голку для внутрішньом'язевих ін'єкцій вводять перпендикулярно до площини спини до упору в поперечний відросток хребця. Трохи витягнувши голку, вводять по 40 мл 0,5% розчину новокаїну або 0,5% розчину лідокаїну у кожну точку. Однак, цей вид знеболення на догоспітальному етапі не слід використовувати, так як затягується час евакуації.

  1. Транспортування у положенні сидячи.

  2. Грудну клітку не бинтувати!

  3. У разі великих (більше ніж 2 ребра) "віконцевих" переломів "западання" грудної клітки слід заповнити м'яким ватно-марлевим пелотом, фіксованим до шкіри кількома смужками лейкопластиру.

  4. За умови наростаючої емфіземи середостіння – екстрена передня медіастиномія – розріз довжиною 4-5 см над ручкою груднини, клітковина середостіння розкривається шляхом уведення вказівного пальця за груднину на глибину 3-4 см з наступним дренуванням.

Закритий пневмоторакс – це наявність повітря в плевральній порожнині при відсутності постійного контакту з зовнішнім середовищем. Особливо небезпечним його проявом є клапанний пневмоторакс. В цих випадках стан хворого різко погіршується, хворий скаржиться на наростаючу нестачу повітря, ядуху, задишку, стиснення в грудній клітці, кашель, страх смерті (при відсутності кровотечі).

Надалі в постановці діагнозу допомагає анамнез травми (травматогенез), об'єктивні методи обстеження: огляд (загальний та локальний) – блідість, ціаноз, місце удару, асиметрія грудної клітки, ознаки підшкірної емфіземи, набухлі шийні вени, участь в акті дихання допоміжної мускулатури; пальпація – локальна болючість, крепітація в місці перелому ребер, хрустіння при підшкірній емфіземі; перкусія – коробковий звук, при наявності гемотораксу відмічається притуплення; аускультація – різко послаблене дихання або його відсутність на стороні ушкодження.

Перша лікарська допомога при закритому напруженому пневмотораксі:

  1. Знеболення (наркотичні або ненаркотичні анальгетики). При наявності тахіпное бажане введення наркотичних середників.

  2. Торакоцентез – плевральна пункція в ІІ міжребер'ї по l. mediaclavicularis. Потерпілого вкладають в напівсидячому положенні, проводять місцеве знеболення (0,25% розчин новокаїну). Для пункції використовують тонку голку, шприц ємністю 10-20 мл, резинову трубку-перехідник, затискач.

Пункція плевральної порожнини при пневмо- чи гемотораксі проводять в різних точках. Якщо є підозра на наявність пневмо- чи гемотораксу, то пунктують з обох точок. Кров, як і рідина, займають нижню частину плевральної порожнини, тоді як легке повітря рухається у вдихні відділи грудної клітки. Тому плевральну пункцію при гемотораксі виконують в VI-VII міжребер'ї по l. axillarisposterios.

При травмі грудної клітки торакоцентез не тільки є діагностичною маніпуляцією, а й лікувальним заходом. Якщо не вдається ліквідувати причину надходження повітря в плевральну порожнину (розрив бронху), то в умовах зосередження у вогнищах НС лікарських формувань слід провести по можливості дренування плевральної порожнини за методом Бюлау.

  1. Киснева терапія.

  2. Призначення симптоматичних середників (кордіамін, строфантин, сібазон та ін.).

  3. Швидка евакуація до хірургічного стаціонару у напівсидячому положенні.

Емфізема середостіння. Спостерігається за наявності важкої закритої травми грудної клітки, коли у разі ушкодження легенів та напруженого пневмотораксу ушкоджується медіастинальна плевра і повітря під тиском потрапляє до середостіння. Може виникнути і в разі позаплеврального ушкодження бронхів та трахеї.

Діагностика. Основні симптоми:

  • наростаюча осиплість голосу;

  • швидке наростання підшкірної емфіземи – поява її на шиї (збільшення об'єму шиї), голові та обличчі;

  • венозний застій (ціаноз верхньої половини тулуба, що швидко наростає, набухання яремних вен);

  • серцево-судинна недостатність, що швидко наростає (ССН), та гостра дихальна недостатність (ГДН) аж до зупинки серця за рахунок екстраперикардіальної тампонади серця.

Б. Відкриті ушкодження грудної клітки

Loading...

 
 

Цікаве