WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Екологічна обстановка на території України та можливий характер ава-рій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Екологічна обстановка на території України та можливий характер ава-рій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Найбільш характерними видами травм при аваріях і катастрофах бувають поранення, забиті місця, переломи кісток, розриви і роздавлювання тканин, травматичний шок, кровотечі, ЧМТ, політравми, ураження електричним струмом, опіки, отруєння. Усі ці питання будуть розглянуті в наступних темах.

екологічні катастрофи

Особливе місце в сучасному світі займають питання екології та пов'язані з цим екологічні лиха. Деякі вчені вважають їх проміжним ланцюгом між технологічною і природною катастрофою. Однак, якби не було втручання людини в оточуюче довкілля – не існувало б і проблеми. Діяльність людини, особливо в останнє десятиріччя, все більше носить природоруйнівний характер. Тільки за один рік людство переміщує при проведенні будівельних та вибухових робіт більше 4 тис. км3 ґрунту; добуває 100 млрд. т руд, паливних та будівельних матеріалів; спалює 10 млрд. т палива; використовує на полях більше 300 млн. т отрутохімікатів. Тому не дивно, що в останні роки, особливо в районах розташування рудників, збагачувальних фабрик, металургійних заводів все частіше реєструються випадки захворювання людей на силікози, бериліози, ртутні, свинцеві, ванадієві та інші токсикози.

Природно-техногенні небезпеки

У наш час практично будь-який катастрофічний процес (забруднення, селі, зсуви, пилові бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив поєднується з природними явищами.

  • Природні стихійні явища є відхиленнями від звичайних природних процесів. Вони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Але природне середовище загалом, наприклад, у масштабах всієї біосфери, може впоратися з наслідками природних стихій шляхом саморегулювання за досить короткий термін. Але для людини вони становлять небезпеку через те, що загрожують здоров'ю та завдають економічних збитків.

  • Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в багатьох випадках спричиняють процеси, не властиві природним системам, формують стійкі за часом відхилення від нормального стану екосистеми. Особливо небезпечні процеси, які призводять до накопичення забруднень у заключних ланках ланцюгів живлення.

До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпеки. У багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру:

  • порушення озонового шару;

  • посилення парникового ефекту;

  • кислотні дощі;

  • забруднення Світового океану;

  • зниження родючості ґрунтів;

  • деградація лісів та ландшафтів;

  • зменшення біологічного різноманіття.

Парниковий ефект. Люди тисячоліттями намагались впливати на погоду, а зараз ми раптом опинилися на порозі суттєвої зміни клімату, спричиненої людиною. Світлова енергія проникає крізь атмосферу, поглинається поверхнею землі і виділяється у вигляді інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ, на відміну від інших природних компонентів атмосфери, інфрачервоне випромінювання поглинає. При цьому він нагрівається і у свою чергу нагріває атмосферу. Тобто, чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03%. У наш час люди збільшують концентрацію вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне паливо, внаслідок чого концентрація вуглекислого газу за ХХ ст. зросла приблизно на 20%, що може призвести до потепління клімату. Якщо допустити збереження існуючих тенденцій, то до 2050 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться. Комп'ютерні моделі різних кліматичних параметрів показують, що це призведе до повсюдного потепління на 1,5-4,5°С. На перший погляд воно здається помірним. Але підвищення навколишньої температури на 4,5-5,5°С вище її піків, які досягають 38°С, може виявитися катастрофічним. Таке потепління викличе танення льодовиків, що спричинить підйом рівня Світового океану на 2-3 м. Це призведе до затоплення багатьох узбережних ділянок, де живуть мільйони людей. Вплив глобального потепління на опади і сільське господарство, вірогідно, виявиться ще сильнішим. Природні опади можуть скоротитися на 40%, літо стане більш спекотним, випаровування з поверхні землі збільшиться, ґрунти пересохнуть.

Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопного палива, що в недалекому майбутньому значне надходження вуглекислого газу в атмосферу неминуче. Однак існують заходи зменшення вуглекислого газу в атмосфері, зокрема:

  • збільшення к.к.д. використання пального на транспорті;

  • енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю базується на спалюванні викопного палива);

  • розробка та впровадження сонячних й інших безпаливних джерел енергії;

  • припинення вирубування лісів, особливо тропічних;

  • організація та підтримка компаній, які насаджують дерева.

Усі ці дії сприяють вирішенню й інших природоохоронних завдань. Енергозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії ведуть до зниження забруднення. Насадження дерев – метод охорони ґрунтів та водних ресурсів, а також підтримка біологічного різноманіття.

Порушення озонового шару. Ультрафіолетове випромінювання (компонент сонячного випромінювання) проникає крізь атмосферу, поглинається тканинами живих організмів і викликає руйнування молекул білка та ДНК. Ми захищені від агресивного впливу ультрафіолетового випромінювання шаром озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні землі. Цей шар зазвичай називають озоновим екраном. Необхідність його збереження не потребує доведення. Але деякі антропогенні забруднювачі його руйнують. За оцінками спеціалістів, озоновий шар зменшився за останні десять років на 4-8%, а над полярними шапками Землі виникли так звані озонові діри. Крім збільшення ризику ракових захворювань, зменшення озонового шару навіть на 1% може, за даними ООН, призвести до того, що 100 тисяч осіб осліпне від катаракти.

Серйозною загрозою для озонового шару є хлорфторвуглеводні (фреони). Вони використовуються як хладоагенти в холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах. Фреони використовують також для очищення електронних пристроїв і виготовлення твердих полістиролових ізоляційних матеріалів. І, нарешті, в деяких країнах їх використовують як носії в аерозольних балончиках.

І хоча існує домовленість між багатьма країнами про повну заборону виготовлення та застосування фреонів (Хельсінкі, 1989), проблема полягає в тому, що в існуючих холодильниках і кондиціонерах накопичено надто багато фреонів: через їх звичайний поступовий вихід з ладу кількість фреонів в атмосфері буде збільшуватись ще довгі роки.

Кислотні опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотними називають будь-які опади – дощі, тумани, сніг, – кислотність яких вища за нормальну. На значних територіях промислово розвинених країн випадають опади, кислотність яких перевищує нормальну в 10-100 разів. Хімічний аналіз кислотних опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внаслідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади пов'язані насамперед з роботою вугільних електростанцій, транспорту і промислових підприємств.

Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми. рН прісноводних озер, річок, ставків зазвичай складає 6-7, і організми адаптовані саме до цього рівня. Коли середовище водних екосистем підкислене, практично всі організми швидко вимирають, якщо не від прямого впливу іонів водню, то через неможливість розмноження організмів. Додаткові збитки виникають у зв'язку з тим, що кислотні опади, проходячи крізь ґрунт, здатні вимивати алюміній та важкі метали, які досить токсичні для тварин та рослин. Зокрема, алюміній викликає –аномалії розвитку та загибель ембріонів риб.

Loading...

 
 

Цікаве