WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Екологічна обстановка на території України та можливий характер ава-рій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Екологічна обстановка на території України та можливий характер ава-рій, катастроф і стихійних лих - Лекція

Усім пам'ятний випадок, що відбувся в 1994 р. у Москві на Дмитровском шосе, коли бензовоз врізався в тролейбус. Бензин розлився по бруківці, спалахнуло полум'я. Жах охопив людей. Багато хто вискакували з тролейбуса і бігли як палаючі смолоскипи. Інші згоряли тут же, на місці. Загинули пасажири, ні в чому не винні люди. І сьогодні на місце цієї трагедії громадяни приносять живі квіти. А усьому провиною недбалість, зневага елементарними правилами. Так, 3 листопада 1982 року стався вибух цистерни з бензином під час зіткнення в тунелі Саланг, який призвів до загибелі більше 2000 осіб.

Іншою причиною дорожніх аварій є незадовільний стан дорогий. Іноді на проїзній частині можна бачити відкриті люки, не обгороджені і неосвітлені ділянки ремонтних робіт, відсутність попереджуючих про небезпеку знаків. Усе це в сукупності приводить до величезних утрат.

Тільки в Москві на дорогах міста за рік гинуть до 60 дітей, це два повних класи. Травми одержують 1000 – ціла школа. У Росії за рік під колісьми машин і в дорожніх аваріях гинуть 36 – 37 тис. чоловік. Це майже в три рази більше, ніж за дев'ять років війни в Афганістану. У нас, на Україні ситуація не краща – від 4 до 5 тисяч загиблих, щоденно гине 2 дітей, кожні 45 хвилин ДТП. В США щорічно гине близько 42000 людей, в Німеччині більше 9000, а в Польщі–біля 7000.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в результаті дорожньо-транспортних випадків у Західній Європі щорічно гинуть близько 100 тис. чоловік і понад 200 тис. одержують серйозні травми, у світі гине 250 тисяч і приблизно в 30 разів більше отримує різного характеру травми. По кількості загиблих на 100000 населення лідером є ПАР (99,4), потім ідуть Латвія, Південна Корея ( 35,3 і 33,1 відповідно). Частіше гинуть люди у віці від 15 до 29 років.

Цифри кричать. А кількість аварій у нас поки що не скорочується, а навпаки зростає.

При автокатастрофі головне – вчасно надати першу медичну допомогу потерпілим. І повинно бути це зроблено не пізніше перших 20, від сили 30 хв. Інакше буде пізно.

Треба мати на увазі, що водій і пасажири найчастіше одержують поранення голови, кінцівок і грудної клітки від ударів конструкціями дверей, кермового стовпчика, передньої стінки кузова і вітровим склом. Додаткові травми наносять предмети, що знаходяться в машині. Пішоходи найбільші ушкодження одержують від ударів бамперами, крилами, фарами і капотом. Близько 60% усіх поранень – результат вторинного удару об дорожнє полотно, бордюр.

Рекомендації щодо правил поведінки при автомобільних аваріях

  • кожен водій, кожен пішохід зобов'язані негайно прийняти всі можливі заходи для порятунку людей, наданню їм найпершої медичної допомоги, особливо зупинка кровотечі, боротьба з асфіксією, больовим шоком;

  • до місця події необхідно викликати працівників ДАІ, швидку медичну і технічну допомогу. Місце катастрофи слід відгородити попереджувальними знаками;

  • постраждалі після надання їм першої медичної допомоги доставляються в найближчі лікувальні установи;

  • основні роботи при великих автомобільних аваріях проводять спеціальні команди, що мають автокрани, машини техдопомоги з пристосуваннями для різання металу, рейковими домкратами, клинами, тросами й іншим необхідним інструментом;

Для ліквідації наслідків аварій з автомобілями, що перевозять хімічно небезпечні, вибухові, отрутні, радіоактивні речовини, залучаються спеціалізовані формування МНС, сили протипожежної служби.

Повітряний транспорт. Авіаційні аварії – це авіапригоди, які не призвелии до людських жертв, але викликали руйнування літака різного ступеня.

Катастрофа – це аварія з людськими жертвами. А відбувається їх досить багато. Так, у 1994 р. у результаті 20 авіакатастроф у Росії загинуло в два рази більше пасажирів, а ніж у попередньому році. Страшна цифра жертв наближається до чотирьохсот. Прикладів шодо великих авіакатастроф в історії досить, так 27 березня 1077 р. в Танеріфе (Канарські острови), після помилки диспетчера зіткнулись на посадочній полосі два "Боїнга 747" загинуло 583 пасажира. , Кіншаса, Заїр, 8 січня 1996 р. "АН-32" впав після вильоту на місцевий ринок, загинуло біля 300 осіб. В Іркутську в 1997 р. "АН -124" врізався в жилий будинок, загинуло 63 людини.

У середньому щорічно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик потрапити під колеса машин в 10-15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.

До подібних наслідків призводять руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигунів, порушення роботи систем керування, електроживлення, зв'язку, пілотування, обмеження палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажа і пасажирів. На сьогодні, мабуть, найбільш небезпечною трагедією, яка часто виникає на борту літака є пожежа і вибухи.

Рятувальні й аварійні роботи можна розділити на два види: перші– проведені членами екіпажу, другі – ті що організуються наземними службами. Екіпажу для вживання заходів, як правило, бракує часу. Все відбувається украй швидко. Екіпаж подає сигнал нещастя і приземляється в найближчому аеропорту. Перед самою посадкою відкриваються усі вхідні двері і люки, звільняються проходи до них. Як тільки літак зупинився, організується негайна евакуація людей на безпечну відстань.

Потерпілим негайно надається перша медична допомога. Усіма роботами керує командир корабля. Його розпорядження обов'язкові як для екіпажа, так і для всіх пасажирів.

До місця посадки прибувають аварійно-рятувальні команди, медичні працівники, пожежні, підрозділи охорони, що і проводять основні роботи по наданню допомоги людям, ліквідації наслідків аварій.

Аналіз авіаційних катастрофу світовому масштабі показує, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вищий порівняно з невеликими літаками.

Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слабкого невротичного шоку до тяжких чисельних травм. Це можуть бути:

  • ушкодження тазових органів;

  • ушкодження органів черевної порожнини;

  • ушкодження грудної клітки;

  • поранення голови;

  • поранення шиї;

  • опіки;

  • переломи, особливо нижніх кінцівок;

  • асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами синильної кислоти, що виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака.

При катастрофах деяких травм можна уникнути, якщо дотримуватись певних рекомендацій. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на спасіння в будь-якій ситуації.

Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є:

  • залізничні колії;

  • переїзди;

  • посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди.

Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього, залізничними коліями перевозять небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Згадаємо Арзамас. 9 год 30 хв 4 червня 1988 р. у 300 м від вокзалу вибухнули три вагони з промисловою вибухівкою. Знищені: локомотив, 11 вагонів, 250 м залізничних колій, зруйновані вокзал і 185 прилеглих будинків. Після вибуху утворилася воронка глибиною 26м, діаметром 53м.

Треба відзначити, що начальник ЦО і штаб ЦО спрацювали оперативно і грамотно. Вже через17хв була подана перша інформація про те, що сталося. Населення призвали зберігати спокій і по можливості надавати допомогу потерпілим. Керівникам підприємств і служб ЦО міста були поставлені чіткі задачі.

Першими у вогнище прибули пожежники служби ЦО, що локалізували пожежу і перекрили газ на порушеній магістралі. Основна важкість роботи в цей час полягла на медиків.

Наступного дня в 11 год 40 хв через станцію Арзамас проїхав перший потяг по відновленому шляху.

Рівно через рік 3 червня 1991 року в Башкортостані, поблизу Уфи відбулася страшна залізнична катастрофа. У зоні вибуху продуктопроводу знаходились два зустрічні поїзди. Зруйновано 350 м шляху. Вибухова хвиля скинула з полотнини 11 вагонів, 7 з який цілком згоріли. У потягах знаходилися 1284 пасажира і 84 працівника з поїзних бригад. Більшість з них загинули, багато одержали опіки і травми.

Протягом 10 хв були сповіщені керівники республіки і члени комісії з НС. Для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт залучалися значні сили ЦО і ЗС.

Loading...

 
 

Цікаве