WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Підводні човни (субмарини) – історія та сучасність - Реферат

Підводні човни (субмарини) – історія та сучасність - Реферат

Реферат на тему:

Підводні човни (субмарини) – історія та сучасність

План

Основні поняття та визначення 4

Історія виникнення підводних човнів 6

Зброя Першої світової війни 10

Підводні човни Першої світової війни 14

Список використаної літератури 18

Основні поняття та визначення

Підводний човен (субмарина) — підводне судно, найчастіше військове.

Підводний човен здатний поринати (спливати) і тривалий час діяти в підводному положенні

Найважливіша тактична властивість підводного човна - скритність.

Призначена для поразки важливих військово-промислових й адміністративних центрів, військово-морських баз, портів й інших наземних об'єктів, знищення підводних човнів, кораблів і судів супротивника, потайливої постановки мінних загороджень, ведення розвідки, висадження диверсійно-розвідувальних груп і виконання інших бойових завдань.

Підводні човни здатні виконувати бойові завдання поодиноко, групами, у складі угруповань підводних човнів і різнорідних сил, самостійно й у взаємодії з іншими видами збройних сил.

Підводні човни мають металевий каплеподібний або сигароподібний корпус, здатний витримати тиск води на глибинах занурення. Для занурення заповнюють водою так називані баластові цистерни. Зміна глибини й всплиття виробляються за допомогою горизонтальних рулів з наступним витисненням води з баластових цистерн стисненим повітрям або газом. Для руху підводних човнів у надводному положенні застосовуються атомні енергетичні або дизельні установки; у підводному положенні - атомні установки, електричні акумулятори струму, на малих глибинах - дизельні установки, що мають відповідні висувні повітрязабірні пристрої.

Як озброєння підводні човни можуть використати балістичні й крилаті ракети, торпеди, міни, засоби гідроакустичної протидії, зенітно-ракетні комплекси.

Класифікації підводних човнів.

а) за типом енергетичної установки:

  • атомні;

  • дизель-електричні.

б) за водотоннажностю:

  • підводні крейсери;

  • крейсерські;

  • більші;

  • середні;

  • малі;

  • дуже малі.

в) за призначеням:

  • стратегічні;

  • багатоцільові;

  • спеціального призначення.

г) за основним озброєнням;

  • ракетні;

  • торпедні;

  • ракетно-торпедні.

Сучасні підводні човни, що стоять на озброєнні класифікуються в такий спосіб:

  • атомні підводні човни з балістичними ракетами;

  • атомні підводні човни із крилатими ракетами;

  • багатоцільові атомні підводні човни з торпедним і торпедо-ракетним озброєнням;

  • дизель-електричні підводні човни з торпедним і торпедо-ракетним озброєнням.

Історія виникнення підводних човнів

Поява підводних човнів перевернуло всі сформовані уявлення про стратегію й тактику ведення війни на морі. Ці кораблі могли вести ефективні бойові дії прямо з морської безодні, залишаючись при цьому невидимими для супротивника. Вони пройшли довгий шлях розвитку від примітивних парових човнів часів Громадянської війни в США до безшумних атомних субмарин, здатних місяцями не спливати на поверхню й оснащених міжконтинентальними ракетами з ядерними боєголовками

Перший підводний човен був побудований для короля Англії Джеймса І голландським ученим Корнеліусом ван Дреббелем (1572—1633) у 1620.

Ідея створення підводної зброї виникла кілька століть назад. В 1634 році два французьких священики, Мерсенн і Форн'є, розробили детальний проект збройного підводного корабля. В 1648 році Джон Уілкінс, що доводився зятем Оліверу Кромвелю, міркував про можливість створення "Підводного ковчегу". Під час американської Війни за незалежність підводні човни вперше взяли участь у бойових діях. Перша в історії підводна вилазка була почата у вересні 1776 року. Американський солдат по імені Езра Чі, управляючи підводним човном "Тертл" ("Черепаха"), спробував прикріпити міну до днища англійського фрегата "Голок", що стояв на ріці Гудзон. Втім, цей човен ще не був у повному розумінні слова підводний. Весь корпус "Черепахи" перебував під водою, але над поверхнею піднімалося малюсінька бойова рубка зі скляними ілюмінаторами. Езра Чі не зміг закріпити міну на корпусі ворожого судна, і англійський фрегат залишився непошкодженим. Згодом підводний човен загинув, коли його перевозив корабель сіл на мілину.

Під час Наполеонівських війн використалося кілька підводних човнів, побудованих за проектом американського винахідника Роберта Фултона. Його роботи не викликали інтересу в Америці, і в 1797 році Фултон переїхав у Францію, де нарешті зміг реалізувати свої ідеї. Першою у світі субмариною, побудованої по урядовому замовленню, став човен "Наутілус", спущений на воду в 1800 році. Під час випробувань у порту Гавра "Наутілус" пробув під водою на глибині 7,6 метра протягом однієї години. Після того як французи припинили фінансування проекту, Фултон відправився в Англію й домігся від прем'єр-міністра Вільяма Пітта створення спеціальної комісії для оцінки його проекту підводного човна. Але комісія зважила будівництво таких судів недоцільним. Відношення Британського Адміралтейства до ідей Фултона найкраще сформулював лорд Сент-Вінсент, що заявив Пітту: "Для країни, що править морями, надання підтримки в створенні такого виду зброї є найбільшою дурістю, оскільки його успішний розвиток може позбавити нас панування на морі". Після поразки Наполеона наступив мир, і до самої Громадянської війни в США винахідники не згадували про підводні човни, оскільки необхідності в них не виникало. Однак з початком війни між Північчю й Півднем жвавий інтерес до цього виду зброї відродився знову. Втім, субмарини, створені в цей період, скоріше можна віднести до розряду знарядь для самогубства. Ці судна озброювалися так називаної "тичиною міною" - зарядом вибухівки, укріпленим на довгій тичині. Першим у світі підводним човном, що здійснив удалу атаку ворожого корабля, стала субмарина "Х.Л. Ханлі", названа так по імені її творця. 17 лютого 1864 року вона потопила своєю міною корабель жителів півночі "Хьюстонік", але при цьому сама була затягнута на дно потоком води, що заюшила в пробоїну в борті потопаючого судна. Через багато років човен виявили на дні моря. Кістяки восьми членів екіпажа як і раніше перебували на своїх бойових постах.

На рубежі XX століття першість у створенні підводних човнів зайняли Сполучені Штати. Розробкою й будівлею субмарин тут керував американець ірландського походження Джон Голланд. Першим його вдалим утвором став човен "Голланд № 1", це мініатюрне судно, подібно своїм попередникам, приводилося в рух мускульною силою екіпажа. Але, застосувавши тільки що винайдений гасовий двигун Брайтона потужністю 4 л.с., Голланд зміг створити більше досконалу модель підводного човна. "Голланд № 1" будувався на Металевому заводі в Олбані й був випробуваний в 1878 р. Зараз цей човен зберігається в Музеї Паттерсона в США. Віра Голланда в перспективність використання двигуна внутрішнього згоряння говорить про його рідке чуття на технічні новинки. Адже інші човни того часу як рушійну силу усе ще використали пару.

Першою американською субмариною, що мала "сучасну" конструкцію, став човен "Голланд № 6". Вона була оснащена бензиновим двигуном й електромотором з акумуляторною батареєю.

Цей корабель послужив прототипом для створених пізніше англійських й японських підводних човнів. "Голланд № 6" був куплений американським флотом й в 1900 році ввійшов у його склад під ім'ям "Голланд". Американська преса так співала дифірамби підводному човну Голланда, називаючи його "бойова риба-монстр" і тому подібними звучними іменами, але в сутності це судно було ще дуже й дуже примітивним.

Адмірал сер Артур Вільсон в 1899 році роздратовано відгукнувся про підводні човни, як про "підла, безчесна й чорт візьми, не англійська" зброя. Його висловлення наочно демонструє, як Британське Адміралтейство намагалося закрити очі на існування цього виду морських озброєнь. Але флот Її Величності був стривожений швидким ростом чисельності підводних човнів у складі французького й американського флотів. Та й самі англійські конструктори підводних човнів до початку XX століття вже досягли певних результатів. Морським бюджетом на 1901-1902 фінансовий рік були виділені кошти на будівництво п'яти вдосконалених човнів типу "Голланд" для оцінки їхніх бойових якостей. Перші п'ять підводних човнів британського флоту будувалися по ліцензії компанії "Віккерс" на машинобудівному заводі "Барроу-ін-Фернесс". Під керівництвом новоспеченого головного інспектора підводних човнів британського флоту капітана Реджинальда Бекона компанія внесла в американську конструкцію ряд поліпшень і доповнень, тому коли 2 листопада 1902 року перший підводний човен Королівського флоту був спущений на воду, у ньому важко було довідатися про американського попередника.

У березні 1904 року всі п'ять човнів класу "А" (так стали називати цю серію) взяли участь у навчальній атаці на крейсер "Джюно" біля Портсмута. Атака була успішна, але човен А-1 протаранив пасажирський лайнер і затонув з усім екіпажем. Усього було побудовано тринадцять підводних човнів серії "А", за яких пішли одинадцять серії "В" і тридцять вісім човнів серії "С". Відтепер підводні човни стали одним з найважливіших видів зброї в британському флоті.

Loading...

 
 

Цікаве