WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Трансформація системи фізичної підготовки військовослужбовців в умовах реформування Збройних Сил України - Реферат

Трансформація системи фізичної підготовки військовослужбовців в умовах реформування Збройних Сил України - Реферат

Реферат на тему:

Трансформація системи фізичної підготовки військовослужбовців в умовах реформування Збройних Сил України

Система фізичної підготовки (ФП) військовослужбовців тривалий час функціонувала в умовах змішаного способу комплектування збройних сил (ЗС) орієнтованих на відсіч великомасштабних та тривалих агресій. Процес фізичного вдосконалення військовослужбовців був спрямований на підвищення рівня їх фізичної підготовленості. Сучасні збройні конфлікти мають локальний, динамічний та швидкоплинний характер зі значною вірогідністю фізичного протиборства військовослужбовців усіх спеціальностей. Це вимагає перегляду концепції ФП у ЗС України та відповідної трансформації системи ФП військ. У відповідь на виклики часу особовий склад ЗС України повинен бути постійно фізично готовим до виконання завдань за призначенням. Такої концепції дотримуються у ЗС США та Великобританії [2]. Її реалізація можлива лише за умов створення професійної армії. Система ФП такої армії передбачає посилення її військово-прикладної і психологічної спрямованості та повинна базуватися на сучасних технологіях підготовки людини до діяльності в екстремальних умовах. Потрібно враховувати також і національні традиції фізичного виховання.

Трансформація системи ФП військ передбачає суттєві зміни як у підсистемі фізичного вдосконалення військовослужбовців так і у підсистемі управління цім процесом. Підвищення гнучкості системи управління процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців можна досягти, передбачивши надання ініціативи в організації ФП у види ЗС. Фахівці у військах повинні оперативно реагувати на об'єктивні вимоги сучасної навчально-бойової діяльності до фізичної підготовленості особового складу та спрямувати ФП на вирішення завдань бойової підготовки.

Як показує досвід розвинутих країн, у повній мірі реалізувати концепцію ФП професійної армії може тільки належне матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Один з авторів проекту переходу до професійної армії в США професор Чарльз Москос (1991) відмічає, що високій рівень професійної підготовленості не приходить відразу же с переходом на професійну армію, а досягається ретельно продуманою системою пільг та стимулювання військової праці [1]. Дійсно, для виконання функцій, які покладені на військовослужбовців ЗС України потрібні здорові, фізично та інтелектуально розвинути й патріотично виховані військовослужбовці.

Умовою відбору потрібного контингенту є конкурс серед кандидатів, які повинні відповідати вимогам фізичної придатності обраної військової спеціальності. Першим бар'єром, який дозволяє провести більш якісний відбір кандидатів та правильно розподілити їх за військовими спеціальностями є науково обґрунтовані нормативи фізичної придатності. Так, при вербуванні найманців професіоналів бундесверу вимоги щодо їх фізичної підготовленості набагато вище чім у солдат - призовників. Крім стандартних тестів для перевірки рівня розвитку витривалості, швидкісних та силових якостей (біг на 3 км, біг на 100 м, підтягування на перекладині) доцільно ввести тест для контролю координаційних здібностей, наприклад, комплексна вправа на спритність або метання на влучність. При подібному розподілі військовослужбовців, подальший процес їх фізичного вдосконалення повинен бути спрямований у руслі їх військової спеціальності, тобто розвиток та вдосконалення тих рухових якостей та навичок, які дозволяють успішно вирішувати службові завдання.

Контрактний спосіб комплектування припускає введення більш жорстких вимог щодо професійно-необхідних якостей та навичок. Наприклад у Великобританії, де першою задачею ФП є підвищення ефективності професійної діяльності, найжорсткіші вимоги до таких військово-прикладних розділів, як марш-кидки, подолання перешкод та рукопашний бій [2]. Ці розділи призначені для військовослужбовців тих частин сухопутних військ, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. Тренування особового складу по прикладним курсам проводиться на межі фізичних можливостей військовослужбовців. Таким чином, професійні армії відрізняє вузькоспрямованість підготовки військових фахівців. Зрозуміло, що для якісної підготовки особового складу потрібен час, що виділяється на фізичне вдосконалення та сучасна навчально-матеріальна база.

З теорії спортивного тренування відомо, що для розвитку фізичних якостей кратність занять повинна бути не менше трьох, а для підтримання рівня підготовленості не менше ніж два заняття на тиждень. Беручи це до уваги, потрібно також враховувати характер професійної діяльності військовослужбовців, основні її етапи та специфічні закономірності фізичного вдосконалення особового складу різних видів ЗС та родів військ. Більше часу на ФП потрібно військовослужбовцям, професійна діяльність яких потребує високого рівня фізичної підготовленості. Використання форм ФП залежить від етапу фізичного вдосконалення. Під час тренувальних сесій, тривалістю два - три тижні, які повинні частіше проводитися на початку службової діяльності військовослужбовців або в період зборів, потрібно використовувати усі форми ФП. Тренувальні сесії дозволяють уніфікувати ФП військовослужбовців у складі підрозділів. На цьому етапі військовослужбовці вивчають та вдосконалюють зміст ФП, набувають практичні уміння, засвоюють усебічну регламентацію та деталізацію методики ФП. Між тренувальними сесіями військовослужбовці повинні самостійно займатися фізичним вдосконаленням у доступних формах та передбачений для цього час. Вони повинні використовувати знання та уміння які набули під час тренувальних сесій, особисто вміти планувати зміст, обсяг та інтенсивність навантажень. У разі необхідності за консультаціями або допомогою вони можуть звертатися до фахівців служби ФП військової частини.

Ефективним стимулом для занять фізичним вдосконаленням повинно бути матеріальне покарання за невиконання належних нормативів фізичної підготовленості. У системі контролю слід передбачити диференціацію нормативних вимог до фізичного стану військовослужбовців різних груп військових спеціальностей. Слід також зазначити, що атестаційні перевірки повинна проводити зовнішня інспекція. Наприклад у армії Великобританії контроль та організаційно-методичне забезпечення ФП здійснює корпус ФП [2]. У більшості країн НАТО контроль фізичної підготовленості військовослужбовців здійснюється раз на півроку. Така періодичність контролю дозволяє відслідковувати етапний стан фізичної підготовленості військовослужбовців. Допуском до перевірки може бути контроль маси тіла. Прозорість системи контролю дозволить підвищити рівень мотивації військовослужбовців до самовдосконалення.

Таким чином питання трансформації системи ФП є актуальним. Воно повинно передбачати прогресивні зміни на усіх рівнях управління та організації ФП, підтримуватися належними видами забезпечення, супроводжуватися підвищеною відповідальністю військовослужбовців за стан особистої підготовленості.

Література:

  1. Москос Чарльз. Литературная газета, 1991. - 16 января.

  2. Физическая подготовка в вооруженных силах стран НАТО // В.А. Щеголев, В.Н. Утенко, В.П. Сорокин, В.Н Лукашов, А.А. Горелов // Под ред. В.Г. Бабкина. - С-Пб.: ВИФК, 1999. - 179 с.

Loading...

 
 

Цікаве