WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Миргородськийполквросійсько-турецькійвійні1735-1739рр. - Реферат

Миргородськийполквросійсько-турецькійвійні1735-1739рр. - Реферат

Рефератнатему: Миргородськийполквросійсько-турецькійвійні1735-1739рр. ? Протягом війни Миргородський полк брав участь як у далеких виправах, так і в ближніх походах різного роду - фортифікаційних, тривожних, для планової охорони кордонів. Залучення козаків Миргородського полку до далеких походів розпочалося вже у червні 1735 р., коли всі полки (крім Стародубського та Чернігівського) вирушили до фортеці Святого Іоанна на Українській лінії, де мали збиратися для виправи на Крим. До прибуття на лінію генерального осавула Ф.Лисенка обов'язки командира цього з'єднання виконував миргородський полковник Павло Апостол. [8, Спр.5096. - Арк.6-7.] Кількість козаків Миргородського полку, які вирушили в цей похід, точно невідома. Проте є дані щодо старшини, яка очолила виправу - полковник П.Апостол, суддя Ф.Остроградський, писар В.Тихонович, осавул А.Волевач, хорунжі Т.Калницький та К.Шкурка. [9, Спр.58. - Арк.13,28] Згідно з планами Генеральної військової канцелярії (далі - ГВК) передбачалося для Кримської (1736) виправи мобілізувати 16001 гетьманця, в тому числі 1196 шабель Миргородського полку. [10, Спр.5662. - Арк.6,23,47] Виникли певні проблеми з залученням старшини. Наприклад, миргородський обозний С.Родзянка уперто відмовлявся від походу під приводом хвороби, в яку полковник абсолютно не вірив. Проте С.Родзянка апелював до ГВК, де знайшов підтримку. Врешті, полкова старшина миргородців у цій виправі була представлена тими ж постатями, що й 1735 р., лише осавула А.Волевача замінив його колега С. Ґалаґан. [10, Спр.5355. - Арк.30; Спр.5506. - Арк.2,16.] За попередніми планами на 1737 р. Миргородський полк мав виставити 849 шабель у Кримський похід. Після рішення фельдмаршала Мініха залишити слобідських козаків для охорони кордону їм на заміну залучили ще 200 миргородців. [10, Спр.6110. - Арк.5] На цьому зміни не закінчилися. На вимогу фельдмаршала Мініха Миргородський полк перейшов у його підпорядкування і вирушив замість Кримського в Очаківський похід. Такий перебіг подій пов'язаний з особою нового полковника - Василя Капніста, який замінив загиблого 1736 років Павла Апостола. Б.Мініх високо цінував Капніста і волів бачити цього ініціативного старшину своїм підлеглим. Крім полковника в похід вирушили осавул А.Волевач та хорунжі Т.Калницький і К.Шкурка. [9, Спр.58. - Арк.31] До Дністровського (1738) походу планувалося залучити 4000 гетьманців під загальним командуванням генерального осавула Ф.Лисенка. Мобілізація більшості полків відбувалася складно, проте Миргородський став винятком. У суворій відповідності до наказу 1488 миргородців вже 1 квітня були на р.Омельник. [10, Спр.7070. - Арк.6-11] Крім полковника в похід вирушили обозний Ф.Москов, осавул С. Ґалаґан, хорунжі Т.Калницький та К.Шкурка. [9, Спр.58. - Арк.31] Наступного року ГВК нарядила в Хотинську виправу 1194 миргородця, знову під орудою В.Капніста. На жаль, старшинський склад у цьому поході з'ясувати не вдалося, але миргородці вчасно зібралися в Каневі для передпохідного огляду. [9, Спр.61. - Арк.2; 10, Спр.6758. - Арк.2-12] В далеких походах миргородці найчастіше були складовою корпусу гетьманців. Нижче спробуємо проаналізувати дії цього полку під час далекої виправи. Найчастіше гетьманці, особливо під орудою фельдмаршала Мініха, не виступали цілісним корпусом, а розподілялись між частинами регулярної армії. Для прикладу візьмімо Кримський (1736) похід. Наказний гетьман Я.Горленко з самого початку мав під своєю командою Гадяцький, Миргородський, Лубенський, Переяславський та охочекомонний Павлова полки. [10, Спр.5506. - Арк.11-12] Інші відділи, а часто і козаки наказного гетьмана, постійно отримували завдання в інтересах регулярних частин і діяли окремо від Я.Горленка. Дещо інший підхід спостерігаємо в Очаківському (1737) поході. Командуючий розподілив лівобережних козаків рівними частинами (по 2000 шабель) між усіма трьома дивізіями, причому кожен із цих загонів мав свого командира. Миргородський полковник В. Капніст очолив гетьманців у першій дивізії, генеральний обозний Я. Лизогуб - у другій, а київський полковник А. Танський - у третій. [6, Т.1.(примітки). - С.137] Миргородці фігурують серед старшин, відпущених додому вже під час походу. Я.Горленко видавав дозволи на від'їзд з армії - із ними старшини відсилали з походу слуг або синів. Станом здоров'я та віком кременчуцького (Миргородський полк) сотника Г. Ілляшенка пояснюється рішення П. Апостола та Я. Горленка відпустити його з походу. Це було зроблено за умови, що його син Павло очолить сотню. [10, Спр.5506. - Арк.4,7,9.] Під час далеких виправ траплялися випадки, коли полковники та полкова старшина очолювали кількатисячні загони козаків різних полків, виступаючи таким чином у ролі корпусних командирів. М. Гербель відзначав, що під час Очаківського (1737) походу слобідські полки перебували під орудою миргородського полковника В. Капніста. [11, С.81] Він же очолював козаків, які обороняли Очаків. [12, С.131] Під час перебування в таборі козаки несли караульну службу та виконували різноманітні земляні роботи. З наказу фельдмаршала Мініха стає зрозуміло, що караули гетьманців розташовувалися в дві лінії. У степ висилали роз'їзди, які мали відступити при появі противника. Власне караульна команда розташовувалася поблизу табірної межі і була постійно готова до бою. Наприклад, в інструкціях осавулам миргородському С. Ґалаґану, переяславському Я. Пилипенку та гадяцькому О. Бугаєвському, кожен з яких виводив за табір 200-шабельну варту з 2 гарматами, вказувалося, що козаки пильнують із зарядженою зброєю і щомиті готові відбити напад. [10, Спр.5506. - Арк.7-9] У значних масштабах козаки залучалися до різноманітних фортифікаційних робіт. Наприклад, 1 500 гетьманців лагодили пошкоджені під час штурму укріплення Перекопу 19-20 травня 1736 р., а днем раніше миргородський осавул С. Ґалаґан керував 150 козаками на земляних роботах. Трохи згодом Я. Горленко знову мусив виділити 400 козаків для земляних робіт. [10, Спр.5506. - Арк.12] Діяли гетьманці і в авангарді. Наприклад, у 1736 р. після переформування авангард очолив генерал-майор Шпігель. Він командував п'ятьма драгунськими та п'ятьма піхотними полками, 3 000 запорожців та загоном гетьманців. [6, Т.1. - С.239] Я. Горленко призначив до Шпігеля 2 000 козаків (Гадяцький полк - 500, Переяславський - 321, Миргородський - 300, Прилуцький - 879) під командуванням прилуцького осавула М. Мовчана. [10, Спр.5506. - Арк.8] Взагалі козацькі відділи часто згадуються при описі особового складу авангарду. Так, 4 травня 1736 р. до авангарду увійшли всі запорожці. Поєднання в передовому загоні запорозьких та лівобережні козаків зафіксовано в Очаківському (1737) поході. Тоді попереду армії йшли січовики з кошовим отаманом І. Малашевичем та гетьманці під орудою миргородського полковника В. Капніста. [6, Т.1. - С.243,376-377] Миргородський полк брав участь в оборонних боях. Наприклад, генерал Штофельн очолив 9-тисячну залогу Очакова,значна частина якої складалася з козаків під проводом миргородського полковника В. Капніста. В жовтні 1737 р. козаки, які несли сторожову службу, доповіли командуванню про наближення турецько-татарських військ. Далі гетьманцям довелося витримати кілька сутичок із турками і врешті відступити на стіни. Подальші атаки Очакова успіху не принесли і противник 30 жовтня відступив. [12, С.130-131; 6, Т.1. - С.413-420] Чимало оборонних боїв було у гетьманців під
Loading...

 
 

Цікаве