WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. - Реферат

Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. - Реферат

Натомість запорозьке козацтво, на відміну від лівобережного, у 1730-х рр. значною мірою зберігало самостійність, а грошові виплати з казни та прикордонне положення, давали можливість підтримувати військовий спосіб життя, засадничим елементом якого було видобування "козацького хліба" [528, с. 143], в тому числі шляхом козакування і гайдамакування. Для козацтва ж Гетьманщини на перший план в структурі "козацького хліба" виступають прибутки від господарської діяльності, що повинно було призвести до зміни ціннісних орієнтирів, в тому числі і у ставленні до війни як засобу підтримки козацької державності. До того ж, крім розвідки В. Романовського, який звернув увагу на економічні наслідки військових подій 1735-1739 рр. для Гетьманщини [521], ця війна в контексті історії козацтва регіону все ще залишається не дослідженою. Перспективним виглядає підхід, який дозволяє розглянути війну як чинник, що окреслює ті сторони життя козацтва, які не проявляються опукло у мирний час. Гіпотетично війна 1735-1739 рр. може виявити як традиційні риси козацтва - військової спільноти, так і набуті ознаки спільноти, для якої господарські заняття, економічний добробут як результат мирної праці є важливішим за лицарські чесноти. Такий підхід дозволяє в центрі уваги дисертації поставити проблеми впливу війни на еволюцію козацького стану, зокрема в Гетьманщині. Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота складає частину дослідницьких програм, які виконуються кафедрою історії України Дніпропетровського національного університету по держбюджетній темі № 05-81-98 "Українське суспільство XVII - ХХ ст. у контексті трансформації національної свідомості". Метою дослідження є висвітлення та з'ясування на підставі вивчення російсько-турецької війни 1735-1739 рр. стану і тенденцій еволюції лівобережного козацтва як військової спільноти. Виходячи з поставленої мети, були сформульовані такі дослідницькі завдання: - провести відбір, класифікацію, систематизацію та аналіз джерел і літератури, встановити ступінь вивченості теми в історіографії; - охарактеризувати міжнародну обстановку у 1730-х рр. та визначити місце "козацького питання" в геополітичних планах Російської імперії; - проаналізувати політику російського уряду стосовно Гетьманщини в 30-х рр. XVIII ст.; - дослідити правовий, соціальний і військовий статус окремих категорій козацтва Лівобережної України 1730-х рр. ; - з'ясувати мобілізаційні можливості лівобережних полків напередодні та під час війни; визначити місце козацького корпусу в системі підпорядкування російської армії; - виокремити і вивчити форми участі козаків у подіях російсько-турецької війни 1735-1739 рр.; - з'ясувати причини і зміст еволюції козацького стану в контексті воєнних подій другої половини 1730-х рр. Об'єктом дисертаційного дослідження є козацький стан Гетьманщини у другій половині 30-х рр. XVIII ст. Предметом даної роботи є становище козацтва як військової спільноти Лівобережжя в ході російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Хронологічні рамки дослідження визначені в основному тривалістю російсько-турецької війни 1735-1739 р. В разі потреби залучалася інформація з попередніх років, зокрема, щодо формування "української" політики російського уряду в переддень війни та участі лівобережних полків у польських походах 1733-1735 рр., що безпосередньо вплинули на боєздатність та мобілізаційні можливості Гетьманщини. Також подано відомості про призначення на старшинські посади, які стали наслідком російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Методи дослідження. Дисертаційна робота виконувалася виходячи з принципів об'єктивності та історизму. У дослідженні були використані такі загальноісторичні методи як історико-генетичний, компаративістський та системно-структурний, що дало можливість проаналізувати причини війни 1735-1739 рр., розглянути її як цілісне явище, порівняти види бойової активності гетьманців* та запорозьких козаків, що дозволило краще зрозуміти процес трансформації лівобережного козацтва. ________________________________________ * Термін "гетьманці" тут і надалі вживається як синонім словосполучення "лівобережне козацтво" ________________________________________ Підхід до війни як до складної системи надав можливості для застосування методів системно-структурного аналізу. Основними структурними елементами досліджуваної системи "війна та суспільство" виступає саме козацтво, яке в свою чергу представляє собою підсистему зі своїми складовими - категоріями козацтва, що й були піддані спеціальному вивченню як базові елементи даної підсистеми. У процесі дослідження були використані також спеціально-історичні методи. Персонологічний метод дозволив розглядати участь гетьманців у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. не абстрактно, а крізь призму вчинків конкретних людей. Це також робить можливим заповнення існуючих в українській історіографії лакун, оскільки до цього часу не були точно встановлені навіть особи козацьких воєначальників різного рівня, які очолювали гетьманців у боях 1735-1739 рр., не говорячи вже про полковий рівень. Формально-кількісний метод використовувався для підрахунків чисельності козацьких військ, мобілізаційних можливостей полків, складу окремих загонів під час походу. Розв'язання завдань джерелознавчого та історіографічного характеру здійснено в основній частині роботи. У вступі ж необхідно визначити основні підходи до створення історіографічної та джерельної бази дисертації, яка, враховуючи багатоаспектність теми, формувалася за проблемно-тематичним принципом. Були окреслені такі проблеми як політика Росії щодо Гетьманщини в 1730-х рр., геополітичні інтереси Росії та Туреччини та місце в них "козацького питання", міжнародні відносини у 1730-х рр. Оскільки центральною проблемою дослідження є визначення становища козацтва як військової спільноти Лівобережної України в ході війни 1735-1739 рр., для її розв'язання було виділено низку важливих питань, зокрема, статус різних категорій козацтва, їх участь у бойових діях, ротація кадрів та принципи і механізми заміщення посад, місце козацького корпусу в системі підпорядкування російської армії, ступінь боєздатності козацтва, мобілізаційні можливості Гетьманщини, рівень виконання службових обов'язків та ставлення до них, розмежування військових та цивільних обов'язків старшини, життя в похідному таборі та стосунки з російськими солдатами і офіцерами, особливості судочинства під час походу. В евристичному плані основна увага була зосереджена на залученні джерел і літератури, пов'язаних саме з цим колом питань. Таким чином, матеріали, які стосуються центральної проблеми, представлені якнайширше. Для створення історіографічної основи було залучено значну кількість різноманітної літератури, якуможна умовно розділити на дослідження, які стосуються міждержавних відносин у Центрально-Східній Європі у 30-х рр. XVIII ст. та місця "козацького питання" у геополітичних планах Російської імперії; праці, присвячені різноманітним аспектам історії Гетьманщини і, перш за все, козацького стану; роботи, що розкривають хід російсько-турецької війни 1735-1739 рр. і участь козацтва у бойових діях; фонову
Loading...

 
 

Цікаве