WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. - Реферат

Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. - Реферат

кордону, їм на зміну було відряджено 1000 козаків, в тому числі з Прилуцького полку -300, з Лубенського - 300, з Гадяцького - 200, з Миргородського - 200 [90, арк. 5]. В березні 1737 р. ГВК визначилась з командирами загонів гетьманців: Кримський похід - генеральний хорунжий Я. Горленко [90, арк.25]; Очаківський похід - генеральний суддя І. Борозна (згодом його замінив генеральний обозний Я. Лизогуб) [90, арк.28, 63]. Вони отримали схожі інструкції щодо виконання своїх обов'язків. Один з пунктів вимагав пильно слідкувати за тим, щоб в похід вирушали придатні до служби козаки, а не старі, підлітки чи наймити [90, арк. 34]. Мобілізація 1737 р. відбувалася під більш суворим наглядом ГВК. Представники цієї установи інспектували полки перед виходом в похід. Козаків генерального хорунжого Я. Горленка перевіряв підполковник Пассек. Загальні результати були такими: непридатних до походу - 436; наймитів -386; піших -75 чоловік [90, арк. 64]. Не всі козаки вчасно вирушили в похід, що підтверджується звітом Прилуцького полку. З нього у березні 1737 р. було відряджено 783 чоловіка, при плані 1103 [86, арк. 2-25]. Час не чекав, і гетьманці приєдналися до армії Лассі не в повному складі. Вже в травні він скаржився І. Барятинському, що загальна кількість кінних козаків не перевищувала 4000 (відсутнім був Переяславський полк) [85, арк. 3]. Скарга фельдмаршала не виглядає перебільшенням, оскільки за звітом генерального хорунжого Я. Горленка 18 червня 1737 р. у його команді були: Лубенський полк - 1723 козака, Гадяцький полк - 1796, Полтавський полк - 728, Прилуцький полк - 823.Всього корпус Я. Горленка налічував 5070 козаків [80, арк. 2-4]. Після повідомлення П. Лассі ГВК почала вживати заходів для збільшення кількості гетьманців в Кримському поході. До полків відрядили уповноважених з відповідними інструкціями. Ці заходи та прибуття Переяславського полку дозволили покращити ситуацію. Остаточний вигляд корпусу генерального хорунжого Я. Горленка в Кримському (1737) поході наведено у таблиці № 19. Всього в команді нараховувалось - 6684 козака [78, арк. 2-3; 85, арк. 3; 296, арк. 2]. Таким чином, Переяславський полк замінив Миргородський в армії П. Лассі. Ймовірно, це пов'язано з втручанням Б. Мініха, який хотів бачити ініціативного миргородського полковника В. Капніста під своєю командою. Схожим чином відбувалася мобілізація козаків для Очаківського (1737) походу. Київський та Переяславський полки прибули для перевірки особового складу у м. Кобижчі (інспектор І. Барятинський). Ніжинський, Стародубський і Чернігівський - у м. Батурин та Борзна (інспектор Ф. Лисенко). Результати перевірок були невтішними, бо велика кількість козаків не відповідала вимогам, які висувалися до виборних. Замість двох коней частина гетьманців з'явилась з одним, до того ж старим і виснаженим. За невідповідність вищезазначеним вимогам старшина відповіла особисто - саме з їхніх табунів забрали коней для Очаківського походу. В документах не зустрічаємо нарікань на малу кількість відряджених козаків (схоже, що кількісний план було виконано). Дані про козацький загін генерального обозного Я. Лизогуба в армії фельдмаршала Мініха наведені в таблиці № 20. Орієнтовна кількість рядових козаків - 6000 чоловік [90, арк. 39, 63; 261, арк. 30, 36-38]. Як вже було зазначено, у 1738 р. планувалося нарядити: а) 4 000 гетьманців до армії фельдмаршала Мініха; б) 6 000 - до армії фельдмаршала Лассі, на його вимогу їх кількість була збільшена до 6 550 чоловік, проте і ця цифра не стала остаточною. Річ у тому, що за указом І. Барятинського слобідські полки мали вислати 5332 козака: 1) 2 000 - до Б. Мініха; 2) 3000 - до П. Лассі; 3) 332 - для патрулювання кордону. Але всього в слобідських полках за імператорським указом нараховувалось 4200 козаків, тому було прийнято рішення додатково мобілізувати гетьманців. В тому ж році стародубський полковий осавул С. Якимович з 1 954 пішими козаками вирушив до Азова, а полтавський полковий осавул А. Прийма з 400 чоловіками поповнив залогу Очакова [146, арк. 2]. У Кримський (1738) похід мали вирушати Чернігівський, Стародубський, Ніжинський, Гадяцький та Лубенський полки на чолі з генеральним бунчужним С. Галецьким. 15 квітня козаки мали прибути до Ізюму. Мобілізація відбувалася складно, не завжди вдавалося нарядити необхідну кількість людей. Знову до полків були призначені представники ГВК для виконання наглядових функцій. Один з них, полковник Пассек наголошував, що П. Апостол виступив з Лубен з малою кількістю козаків [110, арк. 2-4; 146, арк. 2]. У Гадяцькому полку роль наглядача виконував підполковник Кольчугін. Він доповідав, що 2 квітня полковник Г. Грабянка з 1076 козаками вирушив до Ізюму. А пізніше з Глухова надійшов указ, за яким додатково треба було нарядити 991 козака. Полковий писар І. Ситенський намагався переконати керівництво у безглуздості такого рішення. Реально полк міг виставити тільки піших підпомічників, оскільки на квітень 1738 р. були відсутніми 5 312 козаків, з яких в поході до Ізюму перебувало 1076 чоловік, в поході до Очакова - 140, в поході до Азову - 230, в поході до Переволочи - 110, на патрулюванні кордонів - 217, погоничами в армії були 839, не повернулись з відряджень минулого року - 700, втекли з домів - 2 000 чоловік. Проте ГВК, яка мала звітувати перед Кабінетом Міністрів, була невблаганною. Наряд цих козаків з Гадяцького полку розтягнувся майже на два місяці: 13 квітня на чолі з опішнянським сотником І. Корицьким вирушили 350 чоловік; 19 квітня - 103; 11 травня - 211; 27 травня - 327. Більшість з них так і не змогли наздогнати армію фельдмаршала Лассі [135, арк. 2-3; 138, арк. 23]. Певні проблеми виникали і в інших полках. Чернігівський полк нарядив 22 квітня 859 чоловік до Ізюму, 30 квітня - ще 67 [161, арк. 2]. Ніжинський полк вислав 1 394 вояків 16 квітня, недовиконавши норму на 150 чоловік [137, арк. 3]. Лише з Стародубського полку згідно з планом вирушив 661 козак [137, арк. 2; 162, арк. 2]. Склад команди генерального бунчужного С. Галецького, яка надійшла у розпорядження П. Лассі, наведений у таблиці № 21. Всього рядових козаків під Ізюм було відряджено 7274 чоловіка [137, арк. 4]. Ймовірно, значну частину гетьманців Лассі залишив на Слобожанщині. Такий висновок ґрунтується на звіті С. Галецького, в команді якого на річці Люб'язний Утлук (під час маршу до Криму) нараховувалося лише 5 164 козака [384, с. 545]. До армії фельдмаршала Мініха у 1738 р. планували мобілізувати 4 000 виборних, які вже 1 квітня повинні були перебувати на річці Омельник. За розпорядженням ГВК Миргородський, Переяславський, Полтавський, Київський та Прилуцький полки в цьому поході очолив генеральний осавул Ф. Лисенко. Полкова старшина мала проблеми з підготовкою до походу необхідної кількості козаків. Наприклад, полтавський полковник В. Кочубей 30 березня писав у ГВК, що не сподівається прибути до армії з 882 вояками. Причина була простою - 1 493 козакще не повернулися з минулорічних нарядів. До того ж значна частина полтавчан розбіглася. Винятком було становище у
Loading...

 
 

Цікаве