WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Знищення Запорізької Січі і доля П.Калнишевського - Реферат

Знищення Запорізької Січі і доля П.Калнишевського - Реферат

Завдяки таким авторитетам, як Г.Розанов, А.Скальковський, П.Куліш, О.Стороженно, Д.Яворницький, Д.Багалій спогади М.Л.Коржа стали основою для відображення подій "атакування Січі". Авторитет цієї праці став безсумнівним, а тому "жодного твору так охоче і часто не цитують, як ці усні оповідання очевидця старого запорозького життя" [11, с.10]. Детально описуючи зустрічі П.А.Текелія з кошовою старшиною, М.Л.Корж вказує на доволі мирний перебіг подій: після знайомства, екскурсій по Січі та обіду П.А.Текелій прочитав кошовому, судді та писарю указ імператриці і запропонував їм готуватися до поїздки в Петербург (відвезені; були тільки П.Калнишевський та І.Глоба, а суддя, якого М.Корж називає Касап, захворів і помер). Після присяги на вірність козацьке військо "видя, что старшина ихотправлена в столицу, а заведенные московские обычаи и порядки не по их вкусу, сильно поколебались, и начали казаки думы думать, да гадать, як би москаля у шоры убрать, а самим десь дальше мандрувать и придумали вот що" [10, с.32]. Далі старий запорожець розповідає, що ж саме надумали козаки. Слід звернути увагу на те, що ніякої альтернативної думки у січовиків не виникло (враховуючи надзвичайну детальність цього розділу, автор обов`язково б на це вказав), іншого варіанту не постало, як тільки звернутися до П.А.Текелія з проханням надати їм білети (перепустки), щоб йти до Чорного моря на рибальство. Через таку хитрість "вся уже сирома со всех 40 куреней, получая билеты под предлогом Телигула, убралась почти вся под Турка, кроме слепых, кривых и престарелых" [10, с.ЗЗ]. Отже, самі запорожці бачили один вихід із такої скрутної ситуації - переселення в межі Османської імперії. Події наступних місяців на землях колишньої Запорозької Січі виявляються доволі мирними. Документальні джерела, більша частина яких зберігається у фонді Г.О.Потьомкіна (ф.52 Російського Державного Військово - Історичного Архіву), не містять жодної згадки про будь-який спротив запорожців або непокору російським керівникам. Хоча подібні дії очікувалися. Так, в ордері полковнику Норову при призначенні комендантом колишньої Запорозької Січі (від 27 липня 1775 р.) генерал-майор М.Муромцов зазначав у першому пункті: "Имеет крайнєє примечание на поступки бивших Запорожцев и их старшину, навязываясь скрытым образом, а ежи что усмотрите с них противное должному усердие и повиновение правительству, или необыкновенные скопища клонящиеся к бунту, как от многих лет по распутному своєму житью делали будучи на воле; а как теперь оне должны быть приводимы в порядок и будучи к сему не обвыклыми (? - в текс неясно), тем более возмущения опасаться должно, почему в подобном случае. не давая усиливаться, такое зло вначале уничтожить возьмите ваши меры со всею скоростью, поступая как с неприятелем, дать знать, ежели в том нужда потребуется, и ближним воинским командам" [12, арк.173-173 зв.]. Однак, такої потреби не виникло. Єдиний натяк на можливий бунт запорожців пов`язаний із справою колишнього писаря Фридрика. Цей епізод детально переданий у книзі А.В.Бойко, присвяченій запорозьким зимівникам останньої чверті XVIIIст. [13, с.13]. Сам документ - рапорт П.А.Текелія Г.О.Потьомкіну від 9 вересня 1775 р. зберігається у фонді Г.О.Потьомкіна і передає наступний перебіг подій [12, Арк. 279-280]. 20 серпня 1775 р. П.А.Текелій отримав рапорт від генерал майора Чорби, в якому повідомлялосьпро розповсюдження чуток на колишні запорозьких землях про якогось Метелку, який з військом прямує на Січ. У ході слідства з`ясувалось, що ці чутки пішли від родичів колишнього отамана П.Калнишевського(!) Левка Косого та Прокопа Малого, які, в свою чергу почули їх від чумаків, що йшли з Кальміусу. Прокоп Малий "пересказывал те речи Калнышевского стаднику Петру Курдюку, прибавил от себя, что идет Метелка подобен Пугачу и кажется до Сечи, пушки же у себя имеет весьма большие..." [12, арк.279]. Чутки стали ширитися, до них додалося , що "идет Метелка на москаля", що в Кримських горах зібралось до двох тисяч запорожців, які можуть приєднатися до війська Метелки, і разом буде до 60 тисяч чоловік [12, арк.279]. Всі, хто були причетні до розповсюдження цих чуток (ті, хто говорили, і ті, хто з задоволенням слухали), були тяжко покарані. прогнані через 1000 шпіцрутенів по 2-4 рази і відправлені на каторжні роботи до фортець Нової Дніпровської лінії. Важливо, що покарання було публічним Його мусили бачити ті запорожці, які розповсюджували інші, не такі страшні. (на думку російських урядовців) чутки, а саме: "что запорожцы на малых лотках отправились в Кинбурн, а там пойдут на больших судах вместе .. регулярними войсками...то хотя и сие так же неосновательно и измышленное, однако не столь важно и вредно..." [12, рк.280]. П.А.Текелій вжив всіх можливих заходів, щоб ці чутки не поширювались далі, і в той же час надав наказ своїм підлеглим, щоб уважно стежили за подібними розмовами і відразу доносили про те керівництву. Чутки про Метелку цікаво порівняти з тими подіями, що відбулися взимку та навесні 1775 р. на Волзі. Так, взимку 1775 р. там йшла "молва о народном заступнике Подметайле", який має продовжити справу Пугачова [6, с. 633]. 24 травня 1775 р. вийшов наказ графа П.І.Паніна (на підставі указу військової колегії) про "воровскую шайку Метельки Железного лба", яка з`явилась в Астраханському краї, і про заходи щодо її знищення. Заборонялось під страхом покарання розповсюджувати чутки про Метельку, який виявився пугачовським отаманом Іваном Заметаєвим. Влітку 1775 р. сам отаман та його спільники були захоплені і покарані забиті до смерті. З цього приводу Катерина II писала Г.О.Потьомкіну в лист після 24 травня 1775 р.: "Я думаю, что граф Панин может от себя приказать обьявление делать в те места, где он за нужно находит, что до него слух. дошел, что в простолюдье носится молва, будто какой-то злодей Метелька собирает толпу для народного снова разорения, и для того он, граф Панин, находя таковой слух общему покою противним, запрещает всякое злодейское подобное разглашение равномерно и произношение слова "Метелька". И буде за сим хто в народе слух таковой рассеивать будет и в том доказан будет, то жестоко на теле наказан будет" [6, с.73].
Loading...

 
 

Цікаве