WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Дніпропетровці в Українській Повстанській Армії - Реферат

Дніпропетровці в Українській Повстанській Армії - Реферат

року, що Німеччина війну програє. Д.К.: - А напади на концтабір в Ігрені? Ви що-небудь пам'ятаєте? П.Д.: - Були. То, що до звільнення в'язнів, то ми мали дуже багато звільнювали в'язнів. Але звільнювали в'язнів в більшості таких, що ми мали через свою агентуру, поліцію і так дальше, під виглядом - приходили люди узброєні… А як ні - розумієте, то так як той Білик був -вбирався в форму есесмана, говорив прекрасно по-німецьки, (що) ніхто не міг додуматися, з пістолетом дальше прийшов: "Мені той, той потрібні". Забрали, розумієте, людей - і все. Але не зловживали, тому що його могли тільки використовувати тільки в таких дуже… Потім під ним грунт вже горів… (Де він подівся) я не знаю: я виїхав і залишив його. Я виїхав у Кіровоградщину, а він ще залишався.Потім я вже з ним не мав (контакта). Але то була дуже відважно… і він робив нам надзвичайно дуже великі услуги. Ну, то між нами, в Організації був. То людина, щодо якої… він і на вигляд був на німця похож - рижий трохи… М.С.: - Який трохи! В нього золоте волосся… Д.К.: - Оце - "Півторак"? М.С. і П.Д.: - "Півторак". "Кость" - Білик. П.Д.: - Ми йому шили костюм, розумієте… значить, ми не могли його брати до мірки… якась суперечка… "Самі поміряйте, і дайте…". Коли зшили штани, то швець і каже: "Що то за людина така висока?"… Йому десь так, коло двох метрів, мав широкий такий, високий хід, трохи так похитувався… М.С.: - Але не повний… Д.К.: - А з Уляною Дидою-Целевич, Вовком - з нікопольським проводом ви зустрічалися? П.Д.: - Можливо, я не пам'ятаю… Д.К.: - А з Михайлом Пронченком? Кривим Рогом? (…) П.Д.:- Ну то більше, як п'ятьдесят років, ви розумієте? Чи ви можете сказати, з ким зустрічалися… От я з Миколою міг зустрічатися, а я не знав. Д.К.: - Звітували вам, на Крайовий провід? П.Д.: - На Крайовий. Обласні давали звіти на Крайовий провід. Були подвійні звіти: були звіти чисто організаційні, суто -кількість членів і симпатиків, і були так звані суспільно-політичні огляди - кожного місяця робилися. П.Х.: - Ті люди, що брали участь у підпіллі ОУН - одні приймали присягу, інші могли приймати участь, але не приймали присяги? П.Д.: - Могло таке бути… Знаєте, добір такий був не дуже поспішаючи. Людина робить свою роботу, розумієте, вважає себе націоналістом. А що то - формальність… Д.К.: - В офіційних установах які-небудь люди належали до ОУН, наприклад, голови промислових спілок? П.Д.: - У дуже виняткових випадках, дуже виняткових… Д.К.: - Професор Андрієвський мав стосунки з ОУН? П.Д.: - Так, він близький був у взаєминах, але він з Розгіном, по-моєму, мав зв'язки… П.Х.: - Він симпатиком був швидше? П.Д.: - Так, так. (про працівників СБ): - …люди, які політично мусіли бути грамотними… то не могли бути люди того типу: (давай) поліцаїв бить! А то були люди, яких туди брали на ту роботу - в СБ - з кадрів організаційних, перевірені люди, які були, і могли виконувати завдання такі особливі. (…) Д.К.: - А конспіративні квартири які ще у вас були, крім тої, що у Кулинича, крім Максименка? П.Д.: - Десятки в мене особисто… Та, ми ж мали в Дніпропетровську, слухайте… ми приїхали… Олійник, тобто "Еней", який пізніше був командиром на Волині, то він організував на заводі Петровського яких сімдесять людей з робітників, які були віддані… я не знаю, чи вони були заприсяжені чи ні… і там ще коло якої півтора сотні симпатиків, які були віддані так повністю… Він той робітничий сектор організовував прекрасно… Д.К.: - А Кость Федоряк - Ви чули за такого? П.Д.: - Може й був такий, не пам'ятаю. Ви знаєте, на пам'ять не можна посилатися, тому що можна… от, мені дехто підходить і починає: де, що? - ну, хоч би, навіть, і ви питаннями деякими, то я собі по тому… воно асоціюється з іншим… ага, згадав одного, згадав другого, третього і вже там пішло. Д.К.: - А Гадада Василь - "Юрко"? П.Д.: - Був такий, був. Не в Крайовому проводі, я вам членів Крайового проводу назвав… Ось такий ще Кишенько був (у проводі), псевдонім "Професор". Той був на Лівобережжі весь час, який працював постійно із Логушем -"Івановим". Вони постійно там двійко працювали - це був політично-пропагандивний сектор. Ну, і там ще мали вони з собою людей, чи то всіх можна згадати? Д.К.: - Багато було галичан? П.Д.: - Галичан? Ну, в керівництві було, взагалі в усьому краю кілька десятків. Може, сімдесят… Д.К.: - З Волині чи були провідники - не відомо… А Ви за завданням кого приїхали в Дніпропетровськ? Хто особисто давав завдання? П.Д.: - Головний провід… Провідник. Микола Лебедь тоді був урядуючий провідник. Д.К.: - І Лебедь Вам дав наказ їхати в Дніпропетровськ? П.Д.: - Так, так. Д.К.: - Він мав, мабуть, уже вісті, що не вистачає людей? П.Д.: - Ні, ні, ні! Взагалі, там монтувався тоді Крайовий провід. Монтувався він у Галичині, а потому виїхавши там, ми підбирали вже людей на місці. Ну, і крім того до нас же там вже були. Там були окремі люди, навіть звена окремі… Дальше йшлося, щоб це все організувати, знаєте, так оформити, щоб це була струнка організація. Тому ще були окремі райони, деякі райони… бачите в цьому справа - був такий… така засада, такий принцип: український націоналіст проявляє діяльність свою… як він один знайдеться на якомусь там острові, і там є кілька українців, - і він починає робити роботу, згідно зі своєю совістю, згідно з тим, як він до того підготовлений, розумієте? Це ж така засада була. І ось за таким принципом кілька місяців працював Олійник. І прийшли ми іпобачили: розгалужена організація вже є, прийшли на готове вже… М.С.: - Я прийшов у червні місяці сорок другого року: це була вже велетенська мережа! І оці робітники з заводу Петровського… мені "Роман" дає на зв'язок чоловіка, я йду туди - мене зустрічають бувші комсомольці - чоловік сімнадцять - я з ними на базарі розкладаюся на цьому всьому… одну пляшку на шістнадцять чоловік пива, щоб нас не запідозріли, і я з ними веду роботу, пропаганду, посвячую їх у це явище. І з них половину стають такі завзяті хлопці, і російською мовою говорять і все… Д.К.: - А Зиновія Матлу Ви знали? П.Д.: - Знав, очевидно. Він вже помер десь в Америці… Д.К.: - А в Дніпропетровську Ви вже з ним не зустрічалися? П.Д.: - Ні, ні. Він же був провідником Південної групи похідної. Д.К.: - А хто був Вашим попередником? П.Д.:- Попередники - то ті, хто були арештовані…"Річка". Семчишин. Д.К.: - Ганну Максимець знали Ви? П.Д.: - Була, знаю… Робили, навіть, картотеку. Зробили картотеку, вивчили її, а потім спалили… "Білик" - я знаю про нього, він був по лінії СБ, він мені ніби не звітував ніколи, але знаю, бо це людина така дуже активна. Д.К.: - СБ стояла трохи особняком, так? трохи збоку? П.Д.: - Не особняком, то була така референтура, яка мала свої конкретні завдання… То були ті самі члени Організації, але вони мали окремі (функції)… "СПЕЦКОР": Матеріали надані колегою Дмитра Куделі з науково-дослідницької діяльності й соратником-однодумцем Павлом Хоботом. "СПЕЦКОР", дніпропетровське інформаційно-аналітичне інтернет-видання web-джерело: spetskor.dnepr.info/art_325.php
Loading...

 
 

Цікаве