WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Деякі аспекти воєнного мистецтва та морально-психологічних питань у битві під Берестечком 1651 року - Реферат

Деякі аспекти воєнного мистецтва та морально-психологічних питань у битві під Берестечком 1651 року - Реферат

у районі Білої Церкви або Корсуня. Підкреслимо, що І. Богун блискучевиконав обов`язки, покладені на нього Б. Хмельницьким, стосовно виводу військ з-під Берестечка. Ми вважаємо, що для прикриття табору (оборони і виводу з нього військ) був сформований полк з 300 козаків-добровольців, який не мав права на відступ і, за повідомленнями джерел, поліг до єдиного воїна, не відступивши ані на крок. Функціональна призначеність цього полку підтверджується тим, що після його загибелі бойові дії під Берестечком припинилися. Підсумовуючи усе викладене, можемо твердити, що доба від кінця дня 30 червня 1651 р. (Берестечко), коли татарське військо втекло з поля бою, і до кінця дня 1 липня (Старокостянтинів), коли робилася спроба його зупинити, для Б. Хмельницького та Іслам-Ґірея III була настільки напруженою і насиченою важливими справами, що такій події, як полонення ханом українського гетьмана, немає місця. Адже протягом цієї доби вони здійснили форсований марш, подолавши 180 км (це межа фізичної можливості вершника), провели за півдня біля Старокостянтинова величезну організаційну роботу, зупинивши частини татарського війська, сформувавши з татарських воїнів двотисячний загін особистої гвардії Б. Хмельницького і відправивши І. Лук`янова у супроводі татарського загону до Берестечка. Також спланували зосередити частину татарського війська на Синіх Водах на чолі з ханським візиром Сефер-Ґазі-аґою, строки просування якого до Білої Церкви визначив Б. Хмельницький. Домовились, що тимчасово командний пункт українського гетьмана буде перебувати у Паволочі, куди прибудуть ханські гінці з інформацією про готовність татарського війська вирушити на допомогу українській армії. Вжиті спільні заходи у підготовці до бойових дій проти польської армії засвідчують дружні, союзні зв`язки між Б. Хмельницьким й Іслам-Ґіреєм ІІІ, серед яких важко знайти місце для полонення українського гетьмана кримським ханом. Водночас, опинившись через збіг обставин без своєї оточеної під Берестечком армії і не маючи наміру до неї повертатися, бо доля війни вирішувалася уже не під Берестечком, а під Білою Церквою, Б. Хмельницький, щоб не отримати тавра зрадника, вимушений був пустити чутку про полон. Кримський хан, мабуть, з розумінням поставився до проблеми Б. Хмельницького і, можливо, імітував полонення українського гетьмана. Узагальнюючи ці міркування, можна зробити такі висновки: 1. Берестецька битва показала, що у польській армії відбулися значні зміни, які викликали адекватні заходи з боку Б. Хмельницького. За визначенням В. Маєвського [7, С.260], у 1651 р. відбулася ліквідація кризи у польському воєнному мистецтві, яка існувала протягом 1648-1649 рр. Була відроджена кіннота, втрачена у битві під Корсунем (1648 р.), і значно збільшена кількість якісної піхоти за рахунок іноземців - учасників Тридцятилітньої війни. Планування битви засвідчило, що польська армія має штаб, укомплектований досвідченими у військовій справі офіцерами (у тому числі й іноземними). Значно більше приділено уваги розвідці, хоч глибина її й невелика ідо 25 км). Урахований досвід поразок під Жовтими Водами та Зборовом, унаслідок чого припинилось розпорошення сил та збільшилась обережність у просуванні військ (передислокації табору). 2. Розгром поляками у другій половині дня 28 червня передового загону у складі татарської кінноти при підтримці підрозділів козацької піхоти показав, що ворог має значні сили якісної піхоти. У зв`язку з тим наступного дня, 29 червня, для підтримки татарської кінноти були введені значні сили української піхоти, і це дало позитивний результат - було розгромлено праве крило польського війська, а також тилові його комунікації. Цей бій засвідчив, що при створенні рівноваги у піхоті українська армія отримує перевагу у високій динаміці дій кінноти (татарської), оскільки польська кавалерія не могла зрівнятись з останньою у цьому. 3. Враховуючи необхідність високої питомої ваги піхоти на полі бою, а також плануючи штурм укріпленого польського табору, Б. Хмельницький застосував оригінальний бойовий порядок української піхоти на полі бою - 10-рядний табір з возів. Останнє забезпечувало високі захисні функції для піхоти, а також не менш високе забезпечення її бойових дій (атак) особовим складом та матеріальними засобами. Контратака козацької піхоти при підтримці татарської кінноти проти Я. Вишневецького 30 червня продемонструвала ці високі можливості. 4. При створенні бойового порядку української армії на полі бою з боку Б. Хмельницького були допущені прорахунки, які полягали в тому, що 10-рядний табір козацької піхоти був дуже близько розташований від польського табору, а підходи до його правого флангу перекривали заболочені береги Пляшівки. Внаслідок цього при наступальних діях польського війська правому крилу козацької піхоти татарська кіннота не могла надати підтримки. Отже, бойовий порядок української армії 30 червня 1651 р. під Берестечком через близьке розташування ворога та складний рельєф місцевості мав обмежені можливості у тактичному маневруванні на полі бою окремими підрозділами, зокрема кіннотою. 5. З боку Б. Хмельницького та Іслам-Ґірея III були допущені про-рахунки у релігійних питаннях серед особового складу кримськотатарського війська, що призвело до катастрофічних наслідків, а також (враховуючи близьке розташування ворога) в організації мушкетно-артилерійського (піхотно-возового) прикриття союзного війська та його командного пункту. Відсутність останнього була приводом для панічної втечі кримськотатарського війська з поля бою. ? Список літератури 1. Документы об освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. - К" 1965. 2. Історія України в документах і матеріалах. - К., 1941. - Т.3. 3. Літопис Григорія Грабянки. - К., 1854. 4. Свешніков І.К. Битва під Берестечком. - Львів, 1993. 5. Czelebiego E. Ksega Podrozy. - Warszawa, 1969. 6. 6. Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. К., 1961. 7. Majewski W. Poslowie: Przbieg wyderzen w poxstaniu Chmielnickiego 1648-1651 // Gorka O. "Ognem I mechem" a rzeczywisosc historyczna. - Warszawa, 1986. 8. Крип`якевич І.Л. Богдан Хмельницький. - К., 1954. 9. Орбели И. Синхронистические таблицы хиджры и европейского летоисчисления. - М 1961. 10. Коран. - М, 1990. 11. Ислам: Знциклопедический словарь. - М., 1991. 12. Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3 т. - М" 1954. - Т.3. 13. Готовский В.Л. Конница. - М.-Л., 1928. 14. Hadzy Mehmed Senai z Krymu. Historia chana Islam Gereja III. - Warszawa, 1971. - S.163: 15. Мицик Ю.А., Підгорна Н.М. Біля джерел німецької історіографії козацтва // Зарубіжна історіографія Запорізького козацтва - Запоріжжяб 1992. - С.30 16. Разин Е.А. История военного искусства; В 5 т. - М., 1961. - Т.З. 17. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т. - К., 1928. - Т.9. - Ч.І. 18. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий. - СПб., 1904. - Т.ІХ-Х.
Loading...

 
 

Цікаве