WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Деякі аспекти воєнного мистецтва та морально-психологічних питань у битві під Берестечком 1651 року - Реферат

Деякі аспекти воєнного мистецтва та морально-психологічних питань у битві під Берестечком 1651 року - Реферат

вже,надіючись на господа, стану цієї ночі промишлять над табором польським" [12, С.134]. Достовірність інформації, яку подав С. Савич, підтверджується тим, що Б. Хмельницький зранку 30 червня здійснив наступ на польське військо 10-рядним табором з возів. Очевидно, планувалось змарнувати день на укріплення табору і цим звільнити від бою кримськотатарське військо, а наступного дня розпочати вже спільно бойові дії. В разі, якщо ворог розпочне бій. наступальні атаки вести козацькою піхотою при підтримці татарської кінноти. Така тактика дозволяла вивільнити основний склад крим-ськотатарського війська від бою. Вранці 30 червня українська армія з`явилася на горизонті, рухаючись 10-рядним возовим табором. Спочатку табір йшов фронтально на польське військо, а потім був скерований на їх лівий фланг, де поляки вимушені були відступити. Іншими словами, коли табір вийшов на поле бою, він рушив паралельно Пляшівці і бойовим порядкам польського війська, перед яким раптово виникла неприступна рухома оборона української армії. Зупинившись, козаки негайно розпочали укріплювати табір [4, С.107-108]. Зауваження хана, що український табір зупинився дуже близько від польського табору, є справедливим, хоч вини у цьому Б. Хмельницького дуже мало, бо стати далі заважала з тилу заболочена Пляшівка. Але такий бойовий порядок був невдалим, бо позбавив українське військо можливості маневрувати на полі бою, особливо на правому його фланзі. При атаках ворога на цей фланг перекривався шлях підходу до нього татарської кінноти, щоб надати підтримку. Рухові по тилах заважав болотистий берег Пляшівки, а обійти ворога з тилу заважали його бойові порядки. Аналіз схеми бойових порядків військ під час Берестецької битви, наведеної у монографії І. Свешнікова "Битва під Берестечком" [4, С.107], дозволяє дати оцінку тактичного використання військ на полі бою з обох сторін. Бойовий порядок української армії був побудований згідно з новою лінійною тактикою. Піхота, що складала правий фланг і центр, мала у глибину 10 лав під захистом возових рядів, а кіннота - лівий фланг. Полкова (легка польова) артилерія була розташована у бойових порядках піхоти (у першій лаві), а артилерія головного командування - гетьмана (важка польова) - перед бойовими порядками центру. Командний пункт кримського хана прикривала батарея з двох гармат малого калібру [4, С.109]. Як уже вказувалось, близьке розташування від табору польських військ бойових порядків української армії обмежило її у головному параметрі бою - маневруванні з метою організації взаємодії між піхотою та кіннотою, а також зробило командні пункти вразливими до вогню артилерії ворога. Артилерійського обстрілу зазнав командний пункт Іслам-Ґірея III, що мало катастрофічні наслідки. Серйозним недоліком бойового порядку української армії була відсутність артилерійської і піхотної підтримки кримськотатарського війська (та його командного пункту), особливо в умовах, коли планувалося обмежити його участь у битві. Тих двох гармат малого калібру, що мав Іслам-Ґірей III, було замало, щоб дати відсіч артилерійській атаці ворога. Хоч командний пункт Іслам-Ґірея III і прикривався загоном турецької піхоти [4, С.108], проте була відчутна відсутність піхотної підтримки на лівому фланзі кінноти, якої вимагала тактична обстановка. Невипадково командування правого крила польського війська побоювалося наступати на лівий фланг татарської кінноти, вважаючи, що у сусідньому лісі перебуває козацька засідка [4, С.109]. Як повідомляє І. Свешніков, бойовий порядок польського війська на полі бою під Берестечком (нетрадиційний для поляків) був запропонований королеві німцем Гертляндом [4, С.106]. Цей спосіб поділу війська на три різновеликі частини (авангард, головні сили та ар`єргард) не є німецьким (німці лише використовували його під час Тридцятилітньої війни 1618-1648 рр.). Він апробований голландцями під час їх боротьби за свою незалежність 1567-1609 рр.[16, С.341] На вищезгаданій схемі: праве крило польського війська - авангард (С. Лянцкоронський), ліве - ар`єргард (Я. Вишневецький) і у центрі - головні сили (Ян Казимир). Така побудова війська дозволяла маневрувати усіма трьома його частинами на полі бою, взаємодіяти, але на час проведення битви під Берестечком цей глибокий бойовий порядок вже поступився більш прогресивній тактиці - лінійній, згідно з якою військо будується в одну або кілька ліній. Головними родами військ стають кіннота та артилерія, піхоті ж відводиться допоміжна роль. За принципами цієї новітньої тактики були побудовані головні сили, якими командував Ян Казимир. У центрі він поставив кінноту, а на флангах - піхоту, одну артилерійську батарею розташував у центрі, а дві по флангах [4, С.106]. Загальна побудова польського війська на полі бою не вплинула на результати битви, зокрема на перемогу, бо її визначив тільки наступ головних сил, які очолював король Ян Казимир. Інші ж частини бойового порядку не були використані, за винятком невдалої атаки ар`єргарду (Я. Вишневецький) на праве крило козацького табору. Ми вважаємо, що головним задумом авторів бойового порядку польських військ було прикриття у поєднанні з табором головних сил з флангів і тилу. Тобто Я. Вишневенькому. С. Лянцкоронському та війську, що залишилося у таборі, відводилася роль ар`єргардів (тилового прикриття). Про це свідчить і їх фронтальна орієнтація, яка була спрямована не на ворога, а у простір між головними силами і табором. У цьому задумі була врахована татарська тактика охоплення ворога з флангів і тилу та глибокого рейду по його бойових порядках. Це татари успішно продемонстрували піл Зборовом 15 серпня 1649 р. і навіть 29 червня тут, під Берестечком. Але у зв`язку з тим, що татарське військо 30 червня використовувалося тільки для підтримки бойових дій української піхоти, задум бойового порядку польських військ не був повністю реалізований. Спроба татарської кінноти вийти на правий фланг української армії через ворожі бойові порядки була зупинена артилерією польських головних сил під командуванням Яна Казимира. Розглянемо динаміку бою 30 червня 1651 р. під Берестечком [4, С. 106-109.]. Зранку 30 червня польський король Ян Казимир вивів своє військо з табору і побудував його у згаданий бойовий порядок. У таборі на шанцях залишено невелику частину піхоти. Одночасно наказано спалити мости через ріку Стир, які з`єднували табір з лівим її берегом, позбавляючи шляхту можливості втечі. З боку Б. Хмельницького на полі бою стояв тільки Іслам-Гірей III з невеликою частиною війська. Ще вчора, 29 червня, він зайняв пагорб, який був навпроти правого флангу польського війська. Через деякий час у пелені туману польське військо почуло образливі викрики на свою адресу, які наближались, а потім поширилися по всьому фронту і раптом затихли. Це прибуло козацьке військо під захистом табору з возів і почало ладнати його до оборони. Його бойовий порядок ми розглянули. Минав час, уже була 15-та година дня, а бій не розпочинався. Стало зрозуміло, що Б. Хмельницький не збирається
Loading...

 
 

Цікаве