WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Козацтво – збройні сили України - Реферат

Козацтво – збройні сили України - Реферат

непорушно. Такий же результат мали наступні штурми польським військом козацького табору. Козацькі загони виходили з табору і з свого боку атакували військо Конецпольського, яке кожного разу зазнавало значних втрат від козацьких ударів. Бої точилися три тижні.
Якось до козаків перейшли два гайдуки - з польських військ і попередили Тараса Федоровича, що в польському таборі саме немає Конецпольського, і настав зручний момент для атаки. Козаки атакували польський табір. Запекла генеральна битва 15 травня тривала шість годин. Козаки захопили гармати, гаківниці, розбили польський обоз. Прихід Конецпольського не поліпшив ситуації для коронного війська Воно було розгромлено. Тільки сильна злива, що почалася, врятувала польську армію від цілковитого знищення. Автор Львівського літопису говорить: "Кгдиби не дощ окрутне великий перешкоди, снать би вшитких і ноги не випустили". У джерелах того часу зазначалося, що в боях загинуло 300 тільки "вельми значних панів коронних", а всього втрати польського війська становили близько 10 тисяч чоловік.
Не тільки головне військо, а й окремі польсько-шляхетські загони були розбиті під Києвом, Золочевим, Димером та 5н. Коронне військо відрізали від Дніпра. Байдаки, човни знищили, спалили повсталі селяни і міщани. Конецпольський опинився у безвихідному становищі і змушений був шукати перемир'я зкозаками. 8 червня 1630 року під Переяславом Конецпольський і козацька старшина підписали угоду.
Переяславська угода значною мірою повторювала Куруківський договір, але реєстр був збільшений до восьми тисяч чоловік. Випискою є реєстру мала зайнятися мішана комісія з реєстровців і "виписників". Тарас Федорович залишив гетьманство і з частиною запорожців пішов на Січ. Замість козаки обрали гетьманом Орандаренкз. Ватажків самовільних походів козаки обіцяли видати Конецепольському, а також попалити човни Від них також вимагали не мати зв'язків з іноземними державами. Вони легко давали такі обіцянки, оскільки не тільки на думали їх виконувати, а й відразу після Переяславської кампанії організували морський похід і спустошили Чорноморське узбережжя в районі Юлії, Балчика, Варни. У поході брали участь щойно виписані з реєстру, які пішли на Січ: Частина "виписників" разом з Тарасом Федоровичем після походу перейшли на Дон.
Польський сейм 1631 року затвердив Переяславську угоду і записав її у конституційні книги.
На Україні "виписники", які були рішучими противниками будь-якої угоди з магнатами, не визнавали договору. Не погоджувалися з Переяславським договором широкі кола волосного козацтва 1 реєстровців. Відбувалися бурхливі козацькі ради. Влітку 1632 року біля Маслового Ставу на Київщині козаки скинули гетьмана реєстровців Кулагу, ставленика польської шляхти, а пізніше покарали його як зрадника. Були переобрані також полковники та інша старшина "з людей, котрі де преж сього бились з поляками під Переяславом"",- розповідав один з сучасників.
Рада реєстрових козаків, яка відбулася 26 вересня 1632 року, прийняла рішення захищати свої права від замахів польсько шляхетського уряду. У тому ж році у Корсуні зібралася третя козацька рада з широким представництвом від полків Білоцерківського, Чигиринського, Корсунського, Переяславського, Лубенського, від Києва "та з усіх міст". Рада засудила угодовську політику частини реєстрової старшини.
Уряд Речі Посполитої, побоюючись нових повстань, збільшив кількість коронних окупаційних сил на Україні.
У 1631 році шведський король Густав-Адольф продовжив розпочаті в 1629 році переговори з запорожцями. Густа в-Адольф просив козаків вислати загін на допомогу шведам в їхній війні з Австрією, а також підтримати його кандидатуру прч виборі на королівський престол Речі Посполитої після смерті Сигізмунда III. Шведських посланців пропустив московський уряд, попередивши, що вони мусять звертатися тільки до запорожців, а не реєстровців. Але саме до реєстрової старшини потрапили посланці, яких та й видала польському уряду.
У 1632 році помер фанатик-єзуїт король Сигізмунд III, Козацька старшина послала делегатів на конвакаційний сейм, вимагаючи, щоб їй поряд з шляхтою надали права обирати короля. Польський уряд відкинув ці вимоги.
У 1633 році зроблені деякі поступки новим королем Владиславом IV. Були видані так звані "Статті" для заспокоєння українського народу, які узаконювали існування православної церкви. Православним єпископам і монастирям було повернуто частину колишніх їхніх володінь. Однак і з виданням цих "Статей" релігійно-національні гоніння на Україні з боку польських магнатів і шляхти не припинялися. У 1635 році польський сейм прийняв рішення про застосування репресій проти каїків, зокрема про смертну кару для тих, хто не підкоряється реєстровій старшині.
Наступним етапом національно-визвольних війн 30-х років став виступ запорожців у 1635 році під проводом козацького гетьмана Івана Сулими. талановитого полководця, прославленого керівника козацьких морських походів. І на цей раз він з запорозькими козаками повертався з Дону, да вони зимували після одного з спільних з донцями походів на Азов.
Польща хотіла, щоб Кодак перешкоджав переходам козаків з волості, а також втечам селян на Січ, і водночас не допускав козацьких походів на море. Взагалі сподівалися за допомогою цієї фортеці встановити контроль над Запорозькою Січчю, перерізати всі шляхи і переправи, що зв'язували її з Україною. Козацьку залогу, що складалася з німців-найманців, очолював французький офіцер "Маріон.
Іван Сулима з Запорозьким Військом вирішили звільнитися від ненависної Кодацької фортеці. Несподіваним наскоком вночі захопили її і цілком зруйнували. Коменданта Марюна Іван Сулима наказав розстріляти, залогу порубати.
Однак подальший розвиток подій був трагічним, для Івана Сулими і п'ятьох його товаришів - запорозьких командирів. Конформістська частина реєстрової старшини, побоюючись погроз Конецпольського помститися кривавим погромом реєстровому війську за зруйнування Кодака, а також сподіваючись одержати різні пільги від короля, зрадницьки схопила Судиму та його товаришів і видала їх полякам. Закувавши їх у кайдани, відправили до Варшави. Там їх засудили на смерть.
Loading...

 
 

Цікаве