WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Козацтво – збройні сили України - Реферат

Козацтво – збройні сили України - Реферат


Реферат на тему:
Козацтво - збройні сили України
Національно-визвольні війни
Козацтво продовжувало справу Петра Сагайлачного і після його смерті. Походи із Запорозької Січі на Туреччину і Крим влаштовували майже кожного року, а починаючи з 1623-го. бувало, і то кілька на рік. Поряд з тим запорозьке козацтво активно проводило свою власну міжнародну політику. Зокрема, козаки втрутилися в міжусобну боротьбу між двома претендентами на ханський трон і підтримали Шагін-Гірея, який хотів розірвати васальну залежність Криму від Туреччини. Шагін-Прей 24 грудня 1624 року уклав офіційну угоду із Запорозькою Січчю як з окремою державою, не залежною від Польщі. У цей же час Січ надала притулок Олександру Ахії, який видавав себе за сина сутана Мухамеда IV і гречанки з цісарського роду Комнанів. Ахія обіцяв: якщо стане султаном, то звільнить слов'янські країни. Запорожці відвезли турецького претендента до київського митрополита Іова Борецького. Потім Ахія поїхав до Москви, куди на початку 1625 року . прибули і козацькі посланці.
У 1624 році козаки провели три морські експедиції.
Запорозька Січ скористалася з того, що значний турецький флот, зайнятий татарськими справами, стояв у Кафі, у червні 1624 року Направила свої війська до Криму, а на море вирядила 80 чайок по 50 запорожців на кожній. Козаки несподівано виявилися у самому Босфорі. Французький та англійський посли, які перебували в той час у турецькій столиці і занотували у донесеннях до своїх урядів перебіг подій, повідомляли, що козаки спалили вщент околиці Царгорода (Стамбула) по обох берегах протоки - Буюк-Дере, Ене-Кіой, Стеніо. З великою здобиччю вони відпливли морем. Сам султан Амурат організував погоню. Козаки зупинилися 1 вишикувались у бойовий порядок. Щоб прийняти бій. Вітер не давав їм можливості самим перейти в атаку Турки ж не зважилися їх атакувати. Козаки спокійнісінько повернулися додому.
У липні цього ж, 1624 року козацька флотилія з 150 чайок знову з'явилася під султанською столицею. Цю козацьку флотилію спробували загримати ще у Дніпровському лимані, але вона л робилася. Козаки спалили Форос і ледве не заволоділи арсеналом. Три дні стояли запорозькі чайки біля берегів Босфору й повернулися з багатими трофеями. Султан .відкликав свій флот з Криму для оборони столиці. Але козаки у другій половині серпня втретє вибралися на Стамбул. Спочатку їм не поталанило, буря затримала на цілий місяць під Очаковом. Але все ж таки вони добралися до Босфору і знову пограбували найбагатші оселі околиці султанської столиці - Ене-Кіой.
Розлючений султан загрожував Польщі війною і вимагав від польського уряду покарання й знищення козацтва.
Незважаючи на грізний наказ з Варщави утриматися від усяких походів на морі, козаки і в 1625 році з'явилися біля Стамбула, а потім напали на околиці Трапезунда, спустошивши їх. Турецький флот хотів перерізати шлях повернення додому і чекав їх біля Дніпрового лиману. Козаки і цього разу розбили турецький флот, але в запеклих боях, і 270 козаків потрапило до полону.
У королівській інструкції сеймикам І 625 року знову зазначалося, що козацька свавільність бере гору. У королівських містах і містечках на Україні все правління, вся влада перебуває в руках козаків. Вони захоплюють юрисдикцію, видають закони, забувши про підданство. Створили собі удільну Річ Посполиту (державу). Вся Україна їм підвладна. Козаки, не рахуючись з королівськими заборонами, і в 1624-му, і 1625 роках ходили на море, а у 1624 році наважилися від власного імені укласти перемир'я з султаном-калгою братом хана).
Ось тоді і вирядився на Україну з шеститисячним військом поліський коронний гетьман Станіслав Конецпольський для вгамуван-ня козаків". Він дуже поспішав, хотів встигнути до повернення козаків з походу. До того ж розпочиналася війна Польщі з Швецією, і Конецпольському були потрібні надійні тили.
Для запорозьких козаків прихід польських військ був несподіванкою і поставив їх у скрутне становище, оскільки значна частина їх була в поході. Тому козаки, які вийшли із Січі на чолі з гетьманом Марком Жмайлом, ж
встигли по-справжньому стати табором в урочищі Ведмежі Лози на місці пізнішого міста Крюкова, біля Кременчука, за Куруківськиді озером. Однак навіть у ході запеклих боїв поляки не змогли взяти козацький табір і понесли значні втрати вбитими і пораненими. Конецпольський ледве врятувався втечею.
Не маючи часу на затяжну війну, польський командуючий змушений був піти на угоду з козаками. За Куруківстькою угодою 5 листопада 1625 року польському уряду довелося відмовитися від вимоги видати йому козацьких ватажків, як це бувало раніше. Козакам-учасникам збройного конфлікту оголошувалась амністія, число реєстрових доводилося до шести тисяч з виплатою їм 60 тисяч злотих на рік. Така кількість узаконювалася вперше за всю історію реєстрового козацтва. . Але ж решта козацтва ( понад 40 тисяч) мусила визнати себе кріпаками, позбутися волі. Ця ж Куруківська угода зобов'язувала козаків попалити чайки і не виходити в море. Побоюючись зростання міжнародної ролі козацтва, Конецпольеький добився внесення до Куруківського договору пункту про заборону козакам діяти зносини з іноземними державами.
Право обрання козацького гетьмана з наступним затвердженням його королем залишалося за козаками. .Марка Жмайла скинули з гетьманства. Новим гетьманом козаки обрали, а польський уряд затвердив полковника Михайла Дорошенка, відважного вояка, учасника Хотинської війни, який користувався великим авторитетом серед козацтва. Він досить швидко здійснив акцію, складання реєстру, а виписчикам порадив йти на Запорозьку Січ. У 1628 році Михайло Дорошенко водив козаків у Крим і там загинув.
Замість нього реєстровці обрали гетьманом Григорія Чорного, дуже лояльного щодо польського уряду старшину. А ситуація на Україні в той час все більше ускладнювалася, загострилися відносини між реєстровцями і виписчиками. Цьому сприяли події, які відбулися на Україні після закінчення польсько-шведської війни. Конецпольський розмістив тут на постої свої війська, які повернулися з війни. Жовніри грабували, чинили насильства над українським населенням. Виписчики, які брали участь у шведській кампанії, були обурені тим, що обіцянку вписати їх до реестру не виконали. Після
Loading...

 
 

Цікаве