WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Характеристика ядерної зброї - Реферат

Характеристика ядерної зброї - Реферат

не розвивається, проте вмайбутньому імовірне виникнення злоякісних пухлин, лейкемії, а також передача опроміненими генетичних дефектів на декілька поколінь нащадків.
Сила вибуху ядерних і термоядерних боєприпасів вимірюється тротиловим еквівалентом, під яким умовно розуміють таку кількість звичайної вибухівки - тротила, енергія вибуху якого буде рівноцінна вибуху певного ядерного чи термоядерного заряду.
За силою вибуху ядерні боєприпаси умовно поділяють на п'ять калібрів: надмалий (ТЕ -тротиловий еквівалент - до 1 кт), малий - (ТЕ - 1-10 кт), середній (ТЕ - 10-100 кт), великий (ТЕ - 100 кт-1 Мт), надвеликий (ТЕ - більше ніж 1 Мт). За типом ядерну зброю поділяють: на нейтронну (надмалий та малий калібри), атомну (середній калібр) та термоядерну (великий та надвеликий калібри).
Види ядерних вибухів.
За висотою (глибиною) прийнято розрізняти такі види ядерних вибухів: космічні; висотні; повітряні; наземні; підземні; надводні; підводні.
Космічним називається вибух, який здійснюється на висоті декількох сотень кілометрів від поверхні землі, тобто в космічному просторі. Оскільки в космічному просторі повітря практично відсутнє, ударна хвиля в такому середовищі не утворюється.
Значна енергія вибуху виділяється у вигляді видимого, ультрафіоле- тового та інфрачервоного, які перетворюють конструктивні матеріали боєприпасу та його носія (ракети) в сильно іонізований газ. Іонізація в атмосфері порушує роботу космічних засобів радіозв'язку.
Висотним називається вибух, що відбувається на висоті декількох десятків кілометрів від поверхні землі, тобто за межами тропосфери.
При висотному ядерному вибуху значна частина енергії виділяється у вигляді світлового, ультрафіолетового та інфрачервоного, тому характерною рисою ядерного вибуху на великій висоті є надзвичайно сильна яскравість вогняної кулі. Її світлове випромінювання може завдати пошкоджень зору на відстані більше 500 км, але опіки шкіри на таких відстанях малоімовірні. Висотний ядерний вибух спричиняє сильну іонізацію у верхньму шарі атмосфери, що призводить до тривалого (протягом декількох годин) порушення радіозв'язку, внаслідок чого можуть виникати корабельні та авіаційні катастрофи.
При висотному ядерному вибуху дія на особливий склад військ та населення таких уражаючих факторів, як ударна хвиля, іонізуюче випромінювання і радіоактивне забруднення місцевості, практично виключені.
Повітряним називається вибух, який здійснюється на висоті декількох кілометрів від поверхні землі, тобто в межах тропосфери, але при цьому світлова куля не дотикається до поверхні землі. Повітряні вибухи, у свою чергу, поділяються на високі (відбуваються у верхніх шарах тропосфери) та низькі (відбуваються у нижніх шарах тропосфери).
Наземним називається вибух, який здійснюється над землею, коли світлова зона дотикається до неї і, як правило, має форму півкулі, що лежить основою на поверхні землі. При наземному ядерному вибуху велика кількість грунту диспергується і втягується повітряними течіями у хмару, змішуючись з радіоактивними продуктами ядерного вибуху. Утворений таким чином радіоактивний пил, осідаючи на поверхню землі, створює сильне радіоактивне зараження місцевості як у самому районі ядерного вибуху, так і на сліді радіоактивної хмари.
Уражаюча дія повітряної ударної хвилі, світлового та початкового іонізуючого випромінювань поширюється на трохи менші відстані, ніж при повітряному вибуху. Але при наземному вибусі утворюється сейсмічна хвиля, котра призводить до руйнувань найбільш міцних споруд у зоні вибуху.
Підземним називається вибух, який здійснюється під землею на будь-якій глибині від її поверхні. При цьому слід розрізняти експериментальні і бойові підземні ядерні вибухи. Експериментальні підземні ядерні вибухи проводять у спеціальних шахтах на таких глибинах, при яких не відбувається викиду радіоактивних продуктів у відкритий простір.
Уражаючі фактори бойового підземного вибуху такі ж, як і при наземному вибуху, але більш слабкіші повітряна ударна хвиля, світлове та проникаюче випромінення і більш потужніші сейсмічні хвилі у грунті та сильніше радіоактивне зараження як у районі вибуху, так і на сліді радіоактивної хмари.
Надводним називається вибух, під час якого світлова зона торкається поверхні води. Факторами ураження цього вибуху є ударна хвиля, а також хвилі, що утворюються на поверхні води. Дія світлового випромінювання і проникаючої радіації значно послаблюється екрануванням великої маси водяної пари. Сильне радіоактивне зараження води відбувається як у районі вибуху, так і в напрямі руху його хмари.
Підводним називається вибух під водою. Під час цього вибуху утворюється порожнистий водяний стовп (султан) з великою хмарою у верхній частині, яка складається з радіоактивної пари і газів. У результаті осідання водяного стовпа утворюється базисна хвиля. Основним фактором ураження є підводна хвиля, яка становить небезпеку для надводних кораблів і підводних човнів та різних споруд. Світлове випромінювання і проникаючу радіацію майже повністю поглинають товща води і водяна пара. Спостерігається сильне радіоактивне зараження води, кораблів та берегової смуги.
Характеристика факторів ураження ядерного вибуху.
Уражаючими факторами ядерного вибуху, що приводять до санітарних втрат серед особового складу військ (населення) є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація під час вибуху, радіоактивне зараження місцевості, електромагнітний імпульс, дія ядерного вибуху на психіку..
Ударна хвиля основний фактор руйнівної та уражаючої дії. Представляє зону стислого повітря, яка утворюється за рахунок сильного розширення газів у центрі вибуху і розповсюджується з великою швидкістю (надзвуковою). Радіус дії залежить від потужності та виду вибуху, рельєфу місцевості і може бути від 1 до 30 км. По характеру дії на людину ударна хвиля принципіально не відрізняється від звичайної зброї, але потужність значно вища. В залежності від величини надлишкового тиску розрізняють наступні ступені ураження та руйнування:
20-40 кПа - легкий ступінь ураження (легка контузія, синяк, тощо) та зона слабких руйнувань;
40-60 кПа - середній ступінь ураження (вивіхи кінцівок, контузії середньої важкості, кровотеча з вух, носа, тощо),
60-100 кПа - важкий ступінь ураження (сильні контузії, травми черепа та скелета, розриви органів черевної порожнини) та зона сильного руйнування;
>100 кПа - край важкий ступінь ураження (спостерігається пошкодження органів не сумісне з життям) та зона суцільного руйнування.
В залежності від виду вибуху та властивостей середовища, в якому він відбувається, окрім розглянутого уражаючого фактору можливі і інші, до яких відносяться сейсмічні хвилі у грунті, ударні хвилі у воді та поверхневі гравітаційні хвилі.
Сейсмічні хвилі виникають при утворенні зони сильного стиску у грунті, що має місце при наземних і підземних ядерних вибухах.Поширюючись в усі сторони від
Loading...

 
 

Цікаве