WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини подразнювальної та психотоміметичної дії - Реферат

Отруйні речовини подразнювальної та психотоміметичної дії - Реферат


Реферат на тему:
Отруйні речовини подразнювальної та психотоміметичної дії
План:
1. В С Т У П
2. ТОКСИКОЛОГІЯ АДАМСИТУ, CR, CS. КЛІНІКА, ПРОФІЛАКТИКА, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ УРАЖЕНЬ
3. ТОКСИКОЛОГІЯ BZ, ДЛК. КЛІНІКА, ПРОФІЛАКТИКА, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ УРАЖЕНЬ
4. Література
В С Т У П
До подразнювальних ОР відносять такі хімічні речовини, які в мінімальних концентраціях вибірково діють на нервові закінчення слизових оболонок дихальних шляхів, кон'юнктиви очей і викликають відчуття печії, болю. Кон'юнктива очей, слизова дихальних шляхів мають багато нервових закінчень, які доступні для контакту з ОР і тому найбільш чутливі до них.
Виділяють дві групи подразнювальних ОР:
а) лакриматори - сльозоточиві ОР, які переважно подразнюють органи зору, викликають інтенсивну сльозотечу. Основними представниками цієї групи є хлорацетофенон (ХАФ), CR, CS та учбова ОР - хлорпікрін.
б) стерніти - переважно впливають на слизову оболонку дихальних шляхів, що визиває інтенсивне чхання і кашель. Основним представником цієї групи є речовина адамсит.
У військових цілях подразнювальні ОР використовувались у Першу світову війну. Речовини CR і ХАФ використовували США у війні з В'єтнамом. CS є табельною ОР. Крім того, рецептури подразнювальних речовин, так звані "поліцейські гази", призначені для застосування з метою придушення масових безчинств і особистої самооборони громадян.
Речовини психотомiметики (психодислептики, психохiмiкати, психоотрути, галюциногени) здатнi викликати тимчасовi розлади психiки у здорових людей. Подiбнi гострi токсичнi психози ще називають "модельними", тому що вони iмiтують вiдомi психiчнi хвороби, закрема шизофренiю.
Виділяють п'ять груп психотоміметичних ОР:
а) похiднi гліколевої кислоти - атропiноподiбнi речовини: 3-хінуклідилфенілгліколат (BZ), дитран, бенактизин, бензмилати;
б) похiднi лiзергiнової кислоти: дiетиламiд лiзергiнової кислоти та iн.;
в) похiднi триптамiну: диметилтриптамiн, буфотенiн, псилоцин та iн.;
г) похiднi фенiлетиламiну: мескалiн та iн.;
г) рiзної хімічної будови: каннабiноли, сернiл, iбогаїн, гармiн та iн..
Невiдомо, якi речовини можуть бути застосованi, однак із численних психотомiметикiв, з вiйськово-хімічної точки зору найбiльшу цiкавiсть викликають похiднi гліколевої та лiзергiнової кислот, якi мають найбільшу психотомiметичну активнiсть. Табельною ОР, яка прийнята у США, є Бі-Зет. Вiйська США застосували Бі-Зет у В`этнамi у 1965р. Згiдно з тактичною класифiкацiєю психотомiметики відносяться до БОР, які тимчасово виводять зi строю. Але у великих дозах вони можуть визивати незворотнi (стiйкі) психiчнi розлади i навіть смерть уражених. Вони можуть плануватися до бойового застосування для дезорганізації штабів та військ, нейтралізації та взяття у полон живої сили вiськ противника без фізичного знищення i т. iн..
Психотомiметики можуть бути використані для придушення масових громадських безчинств.
ТОКСИКОЛОГІЯ АДАМСИТУ, CR, CS. КЛІНІКА, ПРОФІЛАКТИКА, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ УРАЖЕНЬ
За агрегатним станом вказані подразнювальні речовини при t 20оС являють собою тверді кристалічні речовини:
- CS, ХАФ - безбарвниі(технічний продукт сірого кольору);
- CR, адамсит - жовтого кольору.
У воді практично нерозчинні. Розчиняються в органічних розчинниках, котрі можна використовувати для видалення цих ОР із заражених поверхонь. Добре розчиняються в жирах, ліпідах, що пояснює спорідненість до нервової системи.
Гідроліз подразнювальних речовин у воді йде повільно, прискорюється в розчинах лугів та при нагріванні.
Практичне значення для дегазації має взаємодія з водно-спиртовим розчином сірчистого натрію. Крім того, адамсит знешкоджується розчинами хлорного вапна, перекису водню та іншими окислювачами. Зазначені речовини є стійкими, найбільшу фізико-хімічну стійкість має СR.
Подразнювальні ОР можуть застосовуватись у вигляді твердих аерозолів (димів), а їх рідкі рецептури у вигляді аерозолів (туманів).
Найбільш ефективними засобами використання подразнювальних речовин є спеціальні генератори аерозолів, ручні гранати, димові шашки, снаряди, бобми тощо. У безвітряну погоду хмара подразнювальних речовин зберігається протягом 5-10 хв.. Однак тверді частинки рецептур табельної ОР CS, що випадають на місцевості, зберігаються від двох тижнів до 1 місяця і здібні створювати вторинну хмару. Переважний шлях надходження аерозолів в організм - інгаляційний. Але можливе ураження шкіри та шлунково-кишковоого тракту (при потраплянні їх усередину з водою, їжею та слиною).
Токсичні концентрації:ПР значно перевищують концентрації, якї викликають втрату боєздатності.
Механізм дії та патогенез інтоксикації
Частинки аерозолю подразнювальних речовин, попадаючи на слизові оболонки, швидко в них розчиняються, створюючи безліч осередків з високою концентрацією. Ліпофільність речовин визначає їх спорідненість з нервовою тканиною. Дія подразнювальних речовин на нервові закінчення пояснюється прямим впливом отрути на мембрану рецептора, нервове волокно, тканини, які оточують рецептор. Наприклад, інгібування SH-груп структурних білків і ферментів, що забезпечують дихання тканин, може викликати порушення метаболічних процесів у нервових волокнах, збільшення іонного проникнення мембрани. Наявність у молекулі СS ціангрупи пояснює можливість його впливу на тканинне дихання. Опосереднена дія ОР на нервові закінчення реалізується активацією, вивільненням у епітеліальних тканинах біологічно активних речовин (брадикінину, простагладинів та ін.).
Частково біохімічний механізм алгогенної дії подразнювальних речовин пояснюється активацією брадикінину.
Всі ці механізми приводять до збудження ноцицепттивної системи, що викликає місцеві відчуття подразнення, а також рефлекторно виникаючих моторних, секреторних, вегетативних, соматичних реакцій у віддалених ефекторних органах і системах.
Первинною ланкою цих рефлекторних реакцій є чутливі рецептори шкірних нервів. чутливі нейрони трійчастого, блукаючого, язикоглоткового нервів, які іннервують органи зору, дихальні шляхи. Встановлено, що подразнювальні речовини володіють вибірковою дією на нервові закінчення тонких, немієлінізованих нервових волокон, які повільно проводять імпульси і є провідниками температурної і ноцицептивної чутливості.
Рефлекторна дуга включає чутливі ядра спинного мозку (при подразненні шкіри), трійчастого нерву, вегетативні та рухливі ядра довгастого та середнього відділів головного мозку (лицьового, окорухомого, блукаючого нервів, дихального, судинорухового центрів), де замикається ланцюг безумовних вегетативних, рухових, соматичних
Loading...

 
 

Цікаве