WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Сильнодіючі отруйні речовини - Реферат

Сильнодіючі отруйні речовини - Реферат

евакуацiї повинно бути забезпечене зiгрiвання постраждалих (укутування, грiлки, тепле питво);
- евакуацiю постраждалих в стацiонарний лiкувальний заклад слiд здiйснювати не пізніше трьох годин пiсля контакту з токсикантом;
- ураженi в станi вираженого набряку легень з рiзкими порушеннями дихання i серцево-судинної системи є нетранспортабельними;
- всi особи, якi опинилися у вогнищі ураження токсикантами цiєї групи, повиннi пiдлягати спостереженню (на одну добу), пiсля чого, при вiдсутностi явищ iнтоксикацiї, можуть вважатися практично здоровими.
Передусiм, показаннями для проведення невiдкладної терапiї при отруєннях токсичними речовинами подразнюючої та змiшаної дiї є:
- асфiксiя, що виникає в перiод рефлекторних реакцiй внаслiдок спазму голосових щiлин й бронхiв, а також розвитку набряку тканин гортанi i голосових м'язiв i веде до гiпоксичної гіпоксії;
- клiнiчнi прояви токсичного набряку легень, якi супроводжуються розвитком спочатку гiпоксичної, а потiм -- циркуляторної i тканинної гiпоксiї.
Організація та надання медичної допомоги при виникненні надзвичайних ситуацій складають основну частину діяльності лікаря і так як до ліквідації наслідків руйнувань ХНО будуть залучатись різні медичні підрозділи, частини та установи як збройних сил (ЗС) так і формувань цивільної оборони (ЦО) -- вивчення цих питань важливе для лікарів усіх професій.
3-е навчальне питання: Медико-тактична характеристика вогнищ ураженняСДОР.
В наслідку аварій (руйнувань) хiмiчно небезпечних об'єктів може створитися складна хімічна обстановка з виникненням вогнища хімічного ураження.
(демонструється таблиця "Вогнище ураження СДОР").
У вогнищі хімічного ураження СДОР розрізняють район аварії й зону розповсюдження зараженого повітря в уражаючих концентраціях.
Район аварії - це площа, яка заражується безпосередньо під час розливу (викиду) СДОР.
Зона розповсюдження зараженого повітря утворюється за рахунок поширення первинної та вторинної хмар.
Первинна хмара утворюється в результаті миттєвого (1-3 хвилини) переходу в атмосферу стиснутих і зріджених газів, вторинна хмара - в результаті випаровування розлитих з підстильної поверхні зріджених газів та токсичних рідин при температурі їх кипіння вище навколишнього середовища.
В хімічному вогнищі СДОР можуть знаходитися у газоподібному, пароподібному, аерозольному і крапельно-рідкому станах. Висота поширення хмари отруйної речовини не перевищує, як правило, 25-30 м. Зона зараження твердо дисперсними частинками не перевищує 1-3 км, рiдкими 5-10 км, а у газоподiбному стані - від 1-го до 35-го км.
Зона хімічного зараження характеризується рухомістю меж. Концентрація СДОР у зараженому повітрі постійно змінюється.
Рухомість зони хімічного зараження залежить від руху повітряних потоків по вертикалі й горизонталі. В умовах, коли приземний шар повітря (висотою до 2 м) холодніший верхніх шарів атмосфери (інверсія) і вітер слабкий (1-2 м/сек), заражена хмара характеризується стабільністю і може поширюватись на значні відстані. В тих випадках, коли температура повітря в приземному шарі (до 20-30 м) постійна (ізотермія) або коли температура нижнього шару повітря вища за температуру верхніх шарів (конвекція) і швидкість вітру близько 3-7 м/сек, глибина розповсюдження зараженої хмари незначна. Найбільша стабільність зони хімічного зараження СДОР спостерігається вночі, раннім ранком, у хмарну погоду, коли стан атмосфери стійкий. Окремі узгір'я можуть перешкоджати поширенню зараженої хмари. В населених пунктах, як правило, концентрація парів і стійкість СДОР буде вища, ніж на відкритій місцевості. По прямих міських вулицях можливе розповсюдження з повітряним потоком високих концентрацій СДОР, в той час, як на сусідніх перпендикулярно розташованих вулицях, СДОР можуть бути у значно менших концентраціях.
Найважливiшими показниками, що визначають розмiри i характер вогнища ураження є концентрацiя токсичної речовини в приземному шарi повітря на зараженій територiї та тривалість впливу отрути на органiзм людини. Як правило, поблизу зруйнованого об'єкта, концентрації отрути досить високі і перевищують смертельні в десятки разів.
Однією з характерних особливостей вогнищ ураження СДОР є те, що їх можна передбачити, так як дислокація ХНО і типи наявних СДОР відомі.
Площi району аварiї i можливого поширення первинної та вторинної хмар СДОР на топографiчних картах прийнято позначати суцiльною лiнiєю синього кольору. Усерединi район аварії зафарбовують жовтим кольором, а позначення - наносять чорним. З навітряної вiд джерела СДОР сторони роблять синiм кольором напис: в чисельнику - тип СДОР, в знаменнику - дата й час виникнення вогнища. Район аварiї окреслюється радiусом Ra, який визначає площу кола, в рамках якого хмара СДОР володiє найбiльшим уражаючим впливом. Радiус району аварiї залежить вiд виду СДОР та умов його зберiгання (використання) i може досягати 0,5-1,0 км.
Медико-тактична характеристика вогнищ хімічного ураження СДОР визначається сукупністю різних факторів, які впливають на організацію медичного забезпечення. До інтегральних показників медико-тактичної характеристики вогнищ хімічного ураження СДОР відносяться стійкість СДОР на місцевості та швидкість їх дії на організм.
По аналогiї з бойовими отруйними речовинами, СДОР подiляють на стiйкi i нестiйкi. До перших вiдносять сполуки з температурою кипiння вище 1400 С (сірчана кислота, діоксин та ін.), а до нестiйких - із низькими температурами кипiння, нижче 1400 С (аміак, хлор, акрилонітрил та ін.). Нестiйкi СДОР заражають мiсцевiсть на хвилини, десятки хвилин. Стiйкi можуть зберігати уражаючу дiю вiд кількох годин до кiлькох тижнiв i мiсяцiв, створюючи несприятливу екологiчну обстановку (дiоксин). Певно, що на стiйкiсть СДОР буде впливати багато факторiв: кiлькiсть СДОР на об'єктi у момент аварiї, метеоумови, характер мiсцевостi тощо.
За швидкістю розвитку уражаючої дiї СДОР подiляють на швидкодiючi та сповільненої дії. При ураженнi першими (аміак, сірковуглець, бензол, толуол, акрилонітрил та ін.) картина iнтоксикацiї розвивається швидко, протягом першого часу. При ураженні речовинами сповільненої дії (бромметил, сірчана кислота, азотна кислота та ін.) симптоми інтоксикації виникають через одну годину і більше.
Вогнища ураження СДОР у залежностi вiд тривалостi зараження мiсцевостi та часу виникнення перших симптомів отруєння, розподiляють на 4 види:
I - вогнище ураження нестiйкими речовинами швидкої дiї (аміак, хлор, бензол, толуол, соляна кислота, сірковуглець, сірководень, акрилонітрил);
II - вогнище ураження нестiйкими речовинами сповільненої дії (бромметил, бромбензол, ацетальдегід, етиленхлоргідрин, етиленоксид);
III - вогнище ураження стiйкими речовинами швидкої
Loading...

 
 

Цікаве