WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Сильнодіючі отруйні речовини - Реферат

Сильнодіючі отруйні речовини - Реферат

дії (хлорсульфонова кислота, олеум, діметилформамід, 2,4-динітрофенол);
IV - вогнище ураження стiйкими речовинами сповільненої дії (сірчана кислота, фторацетат натрію, рицин, діоксин).
Крім того, виділяють ще напівстійкі вогнища ураження СДОР швидкої (мурашина та оцтова кислоти, фурфурол) та сповільненої (азотна кислота, оксиди азоту, в холодну сиру погоду - бромметил) дії.
Особливостi вогнищ ураження утворених речовинами швидкої дiї:
- одномоментне (протягом хвилин, десяткiв хвилин) ураження значної кiлькостi людей;
- швидке наростання iнтоксикацiї з перевагою тяжких уражень;
- дефiцит часу для надання медичної допомоги;
- необхідність проведення негайної евакуацiї уражених із вогнища.
Особливостi вогнищ ураження утворених речовинами сповiльненої дiї:
- послідовне, протягом декількох годин виникнення санітарних утрат;
- необхiднiсть проведення заходiв для активного виявлення уражених серед постраждалих;
- наявнiсть деякого резерву часу для ліквідації наслідків аварії;
- евакуацiя уражених з вогнища здійснюється по мiрi їх виявлення (у декiлька рейсiв).
У стiйких вогнищах ураження тривалий час (бiльш 1-ї години) зберiгається небезпечність отруєння. Особовий склад у вогнищі застосовує засоби захисту органів дихання, а в районі аварії - засоби захисту шкіри, проводить часткову й повну санітарну обробку, заражені об`єкти підлягають дегазації.
В нестійких вогнищах особовий склад застосовує тільки засоби захисту органів дихання. При цьому необхідно підкреслити, що різні ділянки вогнища хімічного ураження СДОР за концентрацією токсичних речовин у повітрі дужевідрізняються. Безпосередньо в районі аварії та на близькій відстані від нього концентрації СДОР вищі ніж такі на інших ділянках вогнища у десятки та сотні разів. У зв'язку з цим, потрібно пам'ятати, що застосування фільтруючих протигазів можливе тільки в атмосфері, яка вміщує не менше 16 об.% вільного кисню і не більше 0,5 об.% токсичної речовини, а марок промислових протигазів СО та М - відповідно 18 та 0,5.
До засобів індивідуального захисту шкіри належать ізолюючі та фільтруючі плащі й костюми (комбінезони), які також поділяються на загальновійськові та спеціальні.
Засоби індивідуального захисту обираються в залежності від фізико-хімічних властивостей СДОР, концентрації, часу перебування в зоні аварії. Існують спеціальні таблиці для вибору засобу індивідуального захисту в залежності від наведених показників.
До засобів колективного захисту належать сховища. Сховищами користуються у випадку наявності труднощів здійснення евакуації великої кількості людей за короткий період. Найбільш ефективною є евакуація, яка проведена до підходу первинної хмари.
Під час аварій на хімічно небезпечних підприємствах не виключається одночасне поширення кількох токсичних агентів, які можуть утворюватися як результат вторинних хімічних реакцій, спричинених аварією. При цьому, токсичний ефект може посилюватись (синергізм), послаблятися (антагонізм) або сумуватись (адитивна дія).
В медико-тактичному вiдношеннi вогнища ураження СДОР характеризуються: раптовiстю, швидкiстю i масовiстю виникнення уражень; зараженням навколишнього середовища; наявнiстю комбiнованих уражень (iнтоксикацiя СДОР та опiк; iнтоксикацiя СДОР і механiчна травма та iн.).
При 100% забезпеченнi людей засобами захисту і своєчасному їх застосуванні число уражених не перевищить 3-6%, що буде визначатись тiльки технiчною несправнiстю засобiв захисту.
При поширенні СДОР найбiльшi концентрацiї будуть спостерігатись при проходженнi первинної хмари. Вони обумовлюють і найбiльшу кiлькiсть уражених.
В аварiях, якi мали мiсце, зареєстровані такі показники тяжкості уражень (Мешков В.В., 1991): тяжкоураженi - 5%; ураженi середньої тяжкостi - 35%; легкоураженi - 60%. Проте, вважається, що для оперативних розрахункiв структури втрат серед незахищеного населення у вогнищi СДОР необхідно виходити із таких показникiв: 35% смертельних, 40% тяжкого i середнього ступенів, 25% легкоуражених, хоча їх коливання можливе у великому дiапазонi.
Досвiд лiквiдацiї наслiдкiв хiмiчних катастроф свiдчить, що контингент важкоуражених, насамперед, формується серед осiб, якi знаходяться поблизу вiд епiцентру аварiї, де створюється надзвичайно високi концентрацiї токсичних речовин. Тільки негайна (в перші хвилини) допомога таким ураженим може врятувати їм життя.
В iнших зонах ураження переважає контингент з легкою та середньою тяжкiстю отруєння. Через декiлька годин пiсля аварiї, за рахунок подальшого розвитку iнтоксикацiї, питома вага важкоуражених зростає. В цих умовах спецiалiзована токсикологiчна допомога повинна бути забезпечена протягом перших 1-3 годин з моменту виникнення аварiї. Реально в умовах надзвичайних ситуацій з динамічним уражаючим фактором це неможливо. В перші години може бути надана перша лікарська і, частково, невідкладна кваліфікована терапевтична допомога. Близько 50% тяжкоуражених будуть знаходитися в термінальних станах (потребують реанімаційної допомоги), решта цієї групи та уражені середнього ступеню тяжкості потребують інтенсивної терапії.
З метою характеристики екологічного впливу СДОР застосовують поняття "довгочасне" вогнище хімічного ураження СДОР. Це вогнище, що утворюється такими сильнодіючими отрутами, які спроможні на тривалий час (тижні, місяці) заражати біосферу (джерела води, планктон, грунт, рослинність) і, таким чином, складати в певному районі на довгий час несприятливу санітарно-гігієнічну обстановку.
Таким чином особливiстю хiмiчних аварiй (руйнувань) є висока швидкiсть формування та дiї уражаючих факторiв, що викликає необхiднiсть прийняття оперативних заходiв медичного захисту. В зв'язку з цим захист особового складу частин i підрозділів медичної служби органiзовується завчасно, а при виникненнi аварiй проводиться у мiнiмально короткi строки.
Використана література:
1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Місули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 122-134, 135-138, 141-144.
2. Сильнодіючі отруйні речовини. - К.: ВМІ УВМА, 1996. - 62 с
3. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 163-178.
4. Лужников Е.А., Костомарова Л.Г. Острые отравления. - М.: Медицина, 1989. - С. 289-362.
5. Оптимизация экстренной медицинской помощи населению при стихийных и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. В.В. Мешкова. - М., 1991. - 148 с.
6. Жиляев Е.Г. и др. Прогностическая оценка медицинских последствий химических аварий для населения и войск // Воен.-мед. журн. - 1994. - № 6. - С. 16-20.
Loading...

 
 

Цікаве