WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини нервово-паралітичної дії - Реферат

Отруйні речовини нервово-паралітичної дії - Реферат

фiльтруючi протигази, якi надiйно захищають багато десяткiв годин органи дихання вiд дiї ОР. Для захисту поранених у голову використовується шолом для поранених у голову (ШР). Поза вогнищем, перед тим як зняти протигаз, необхiдно обробити обмундирування, яке заражене парами чи аерозолями зарину i зоману, вмiстом ДПС, що попереджає iнгаляцiйне надходження парiв ОР за рахунок їх десорбцiї з обмундирування.
Для попередження ураження через шкiру використовують загальновійськові та спеціальні засоби захисту шкiри. У випадку попадання ОР на шкiру, проводиться часткова санiтарна обробка за допомогою IПП. У випадку вживання отруєної їжi або води (чи при пiдозрi на їх отруєння), необхiдно негайно викликати штучну блювоту. При попаданнi ОР у рану, ватно-марлевим тампоном IПП iз рани вилучають ОР, шкiра навколо рани обробляється вмiстом IПП, а потiм на рану накладають пов'язку за допомогою ППI. При попаданнi ОР в очi, слизова очей промивається водою iз фляги.
Для попередження пероральних отруєнь необхiдно врахувати те, що у вогнищi ФОР вода iз джерел i харчi вважаються отруєними i вживати їх можна тiльки пiсля отримання негативного результату на вмiст у них ОР (а для води вмiст ОР нижче ГДК). Вода iз джерел, залишених противником, трофейнi харчi i медикаменти, якi можуть поступати для використування особовим складом, також пiдлягають дослiдженню на вмiст у них ФОР. Вiйськова технiка, зброя i iнше матерiальне майно, заражене ФОР, пiдлягає дегазацiї, а особовий склад проходить повну санiтарну обробку iз замiною забруднених засобiв захисту i обмундирування.
Для попередження уражень ФОР використовуються також колективнi засоби захисту (бойова i спецiальна технiка, перекриття, сховища).
У наш час на оснащені медичної служби є профiлактичний антидот - препарат "П-6" в таблетках, який мiстить оборотний iнгiбiтор АХЕ - амiностигмiн, центральний холiнолiтик - фторацизин, транквілiзатор - феназепам. Препарат приймають всередину, 2 таблетки за 30 хв до входу у вогнище ФОР. Дiя препарату продовжується 12 годин, пiсля чого, якщо загроза ураження зберiгається, прийом препарату у тiй самій дозi повторюється. У початковому перiодi iнтоксикацiї препарат здiйснює i лiкувальний ефект.
Необхiдно вiдмiтити, що при своєчасному i застосуваннi засобiв захисту можна повнiстю попередити, або у значнiй мiрi зменшити ступiнь тяжкостi ураження.
При невиконаннi цих умов (несвоєчаснiсть i неправильнiсть застосування засобiв захисту, їх несправнiсть та ін.) можливе ураження особового складу, особливо при раптовому застосуваннi ФОР, тобто виникають санiтарнi втрати у вогнищi. Отже, виникає необхiднiсть у проведеннi лiкувальних заходiв.
У лiкуваннi уражених ФОР використовують засоби спецiальної (антидотної) i засоби патогенетичної i симптоматичної терапiї.
Антидотна терапія.
До речовин, що перешкоджують контакту АХ з холiнорецепторами вiдносять антидоти холiнолiтичної (холiноблокуючої) дiї, дiя яких здiйснюється за рахунок блокади ХР, внаслідок чого порушується передача iмпульсiв з холiнергiчних нервiв на iнервованi ними клiтини.
М-холiнолiтики (група атропiну)
Ця група об'єднує природнi засоби (атропiн, скополамiн), якi видiляють iз красавки (Аtropa Belladonna), белени та дурману і платифiлiн, який видiляється iз христiвника широколистного, а також штучний препарат - метацин.
Iз великої групи М-холiнолiтикiв атропiн є загальноприйнятою протиотрутою при ураженнi ФОР i є на табельному оснащеннi медичної служби. При введеннi його, внаслідок утруднення передачi iмпульсу з постганглiонарних парасимпатичних волокон на секреторнi клiтини, понижується видiлення слини, шлункового i кишкового сокiв, бронхiального слизу, пригнiчується сльозо- i потовидiлення, знижується тонус гладеньких м'язiв, перистальтика шлунку i кишок, розширюються бронхи, знижується тонус сечового мiхура, сечiвникiв, жовчного мiхура i протокiв.
Дiючи на несмугасті м'язи ока, якi отримують парасимпатичну iннервацiю, атропiн розширює зiницю, пiдвищує внутрiшньоочний тиск i викликає паралiч акомодацiї. Атропiн збiльшує частоту серцевих скорочень, перешкоджаючи передачi гальмівних iмпульсiв з блукаючих нервiв.
Будучи третичним амiном, атропiн проникає в ЦНС i в терапевтичних дозах здiйснює пригнiчуючу дiю.
Успiх лiкування iнтоксикацiї ФОР досягається високими дозами атропiну чи інших холiнолiтикiв у зв'язку iз зниженням чутливостi ХР до холiнолiтикiв, а обмежений час дiї цих препаратiв вимагає багаторазового введення їх в органiзм при гострих отруєннях. Повторне введення атропiну проводять до появи легких симптомiв переатропiнiзацiї (сухiсть шкiри i слизових, гiперемiя шкiри обличчя, розширення зiниць, тахікардiя). Такий стан пiдтримується до повного зникнення симптомiв отруєння ФОР.
Схема введення атропiну залежить вiд ступеню тяжкостi отруєння. При легкому ступені - в/м 2 мл 0,1% розчину, повторно по 1-2 мл з iнтервалом 30 хв. При середньому ступені - в/м'язево 2-4 мл 0,1% розчину, повторно по 2 мл з iнтервалом 15 хв. При тяжкому ступені - в/в або в/м 4-6 мл 0,1% розчину, повторно по 2 мл з iнтервалом 3-8 хв.
У токсичних дозах (3-10 мг) атропiн збуджує ЦНС, обумовлюючи картину гострого психозу, спутаннiсть свiдомостi, психомоторне збудження, марево, яскравi зоровi галюцинацiї, якi поєднуються з симптомами периферичної дiї атропiну (див. симптоми переатропiнiзацiї).
Явища отруєння атропiноподiбними речовинами інгібуються нейролептиками (амiназином), оборотними iнгiбiторами АХЕ (прозерин, фiзостигмiн), хоча застосування прозерину на фонi вираженої дiї ФОР,напроти, пiдсилює токсичнiсть у виглядi потенцiювання їх дiї як iнгибiторiв АХЕ.
Реактиватори холінестерази
Як нам уже вiдомо, при дiї ФОР iнгiбується АХЕ. Вiдновлення її активностi (реактивацiя) є важливим ланцюгом у лiкуваннi уражених ФОР, а фармакологiчнi препарати, які здатнi здiйснити цей процес, називають реактиваторами холiнестерази. Реактиватори ХЕ по хiмiчнiй структурi вiдносяться до оксимiв, тобто з'єднань, що мають оксимне групування = N - ОН, основними представниками яких є дипiроксим, токсогонiн, пралiдоксим.
Процес реактивацiї складається з дефосфорилювання холiнестерази, суть якого зводиться до розриву ковалентного зв'язку атома фосфору (iнгiбiтора ФОВ) з киснем серину АХЕ з утворенням нового нетоксичного комплексу - фосфорильованого оксима i вiдновленої АХЕ. Процес реактивацiї можливий тiльки на етапi зворотнього iнгiбування АХЕ, i чим довший цей етап, тим бiльше шансiв на успiх застосування реактиваторiв.
Однак, вiдновлення активностi АХЕ не є єдиним механiзмом дiї реактиваторiв, є достатньо фактiв, що вони володiють холiнолiтичною (курареподiбною) дiєю, здатнi дефосфорилювати холiнорецептори i прямо взаємодiють з ФОР, з утворенням нетоксичних комплексiв.
Iз великої групи реактиваторів АХЕ найбiльш широке застосування у лiкувальнiй практицi при отруєннi ФОР має дипiроксим, який є на табельному оснащеннi медичної служби. Вiн випускається у виглядi 15% розчину в ампулах по 1 мл. Застосовується при середньому ступенi по 1 мл i при тяжкому ураженнi по 2 мл в/м чи в/в 2-3 рази на добу.
При ураженнi ФОР вибiр антидотних препаратiв залежить вiд отрути, тяжкостi ураження i часу, що пройшов вiд початку отруєння.
При поєднаннi застосування холiнолiтикiв i реактиваторiв АХЕ досягається найбiльш виражений антидотний ефект.
У зв'язку з цим, на табельному оснащеннi медичноі
Loading...

 
 

Цікаве